УСЕ БІЛЬШЕ УКРАЇНЦІВ ЦІКАВЛЯТЬСЯ ПОЛЬСЬКОЮ КУЛЬТУРОЮ
Антон СТЕФАНОВИЧ, голова ГО «Спілка поляків України», член президії Ради національних спільнот України:
УСЕ БІЛЬШЕ УКРАЇНЦІВ ЦІКАВЛЯТЬСЯ ПОЛЬСЬКОЮ КУЛЬТУРОЮ
Діяльність Спілки поляків України (СПУ) помітна не тільки в столиці, але й в областях. Зачаровують музичні фестивалі за участю фольклорних колективів, вокальних і танцювальних ансамблів, які збирають великі аудиторії і сприяють глибшому розумінню польської культури та інтеграції громад.
Важливим аспектом роботи СПУ є налагоджена системи вивчення польської мови, що в нашому глобалізованому світі є необхідною умовою успішного розвитку бізнесу, освіти, культури. Як і коли була створена Спілка, як працює, які завдання ставить перед собою, а також про свій шлях розповів очільник СПУ пан Антон Стефанович.
Ми довідалися, що народився пан Антон на Новогрудщині, тепер це Гродненська область Білорусі.
Цікавою є історія Новогрудка. Вона тісно пов’язана з Литовсько-Руською державою та Україною. Мало хто знає, що з 1240 року це перша столиця Литовської держави. У Новогрудку розташовувалися резиденції митрополитів Київських, Галицьких та всієї Руси. А ще тут, на хуторі Заосся біля Новогрудка, у 1798 році народився класик польської літератури Адам Міцкевич.
Новогрудщина, де жила родина Стефановичів до 1939 року, належала до Польської республіки. Звісно, спілкувалися польською.
Далі історичні події змінювалися з калейдоскопічною швидкістю. У 1939 році прийшли совєти, розпочалася війна, територію окупували німці, потім знову совєти. Всі ці катаклізми проходили перед очима ще зовсім маленького Антона. Цілком зрозуміло, що дитячі роки безхмарними не назвеш.
Сім’я була великою, а часи важкі, особливо перші роки після Другої світової війни. Громадянство дорослим членам родини надали десь тільки у 1949 році, бо до 1939 року були громадянами Польщі. Незважаючи на труднощі, Антон Вацлавович закінчив у Калінінграді технікум паперової
промисловості й у 1961 році потрапив в Україну, в містечко Малин Житомирської області на паперову фабрику. Виготовляли мікронний папір. У 1962 році вступив до Львівської політехніки. Після закінчення вишу — місцем роботи і проживання обрав Київ, де живе і понині.
СПУ виникла не на порожньому місті. Ще у липні 1988 року започаткована була Польська культурно-освітня секція при товаристві «Українське Товариство Дружби і Культурного Зв’язку з зарубіжними країнами» яка згодом стала Культурно-освітнім товариством в Києві, а головою був обраний Станіслав Шалацький.
— Пригадую, як це було, — розповідає Антон Вацлавович. — Якось я був у Польщі, де живе мій брат. Ось він показує газету, де написано було, що у Києві створили Польське культурно-освітнє товариство. Відразу після повернення до Києва я пішов на Киянівський провулок, де знаходилася новостворена організація. Почав працювати, взяв на себе певні обов’язки. Десь через рік після вступу мене за пропозицією голови Спілки Станіслава Шалацького ввели в правління.
Безпосередньо СПУ була створена на Другому конгресі Спілки поляків у 1991 році (перший — відбувся у 1990), а зареєстрована в січні 1992 року. Головою був обраний Станіслав Шалацький Таким чиним, СПУ є правонаступницею Польського культурно-освітнього товариства в Києві, й у 2018 році ми відзначили своє 30-річчя.
В Україні діє ще Федерація польських організацій, яка була заснована на пів року пізніше нашої. До неї входять товариства західних областей України.
Наші осередки діють у 20 областях України. У Криму була теж. Кримський осередок працював ще кілька років після окупації півострова. Очолювала його Юзефа Мешковська, яка вже, на жаль, відійшла у засвіти. Їх навіть запрошували на заходи. Польські прапори дозволяли взяти, але попереджували, щоб не було державного прапора України.
У 1990 році Станіслав Шалацький зустрічався з Папою Іоаном-Павлом ІІ. Передав землю з могил розстріляних НКВС полонених Війська Польського в Старобільську та Катині. Після першого голови Станіслава Шалацького, якого не стало в 1995 році, СПУ очолив Станіслав Костецький. Він був ініціатором створення партії поляків і у зв’язку з цим склав повноваження голови ГО «Спілка поляків України». Я був у нього першим заступником, а з листопада 2011 року — виконуючим обов’язки голови. На Конгресі СПУ у 2012 році мене обрали головою ГО « Спілка поляків України».
Доречно буде згадати, що в 1993 році нами була створена ше й Спілка поляків Києва. Особисто працював над розробкою Статуту, займався реєстрацією в управлінні юстиції Києва. Сьогодні Спілку поляків Києва очолює Анна Юрківська, з якою ми співпрацюємо.
Коли очолив СПУ, в першу чергу впорядкували документацію, внесли певні зміни до Статуту, що дало змогу функціонувати ефективніше, активізували роботу нових товариств. За час мого головування до нас, згідно зі Статутом, приєдналося понад 30 нових громадських організацій. Вони діють як відокремлені підрозділи.
При наших товариствах у різних областях створені суботньо-недільні школи з вивчення польської мови. Багато сил іде на цю справу. До речі, польську мову вивчають не тільки громадяни польського походження, але й усі бажаючі. Для багатьох Польща є привабливою для навчання, здобуття вищої освіти в польських вузах, роботи. А без глибокого знання мови — це неможливо. Цьому сприяє Польська організація ОРПЕГ, яка займається викладанням польської мови за кордоном. Вони направляють викладачів з Польщі, які надають методичну допомогу місцевим викладачам. Наприклад, у Києві бажаючі займаються польською мовою в бібліотеці імені Адама Міцкевича, що на вулиці Івана Франка, 16/2. Незважаючи на пандемію COVID-19 заняття все ж проводилися Online. У цьому році вчителі повернулися. Якщо не буде нового локдауну, відновимо повноцінну роботу.
У Республіці Польща діють неурядові громадські організації, такі як «Спільнота Польська», Фундація «Вольность і демократія», яку у свій час очолював Роберт Чижевський. Вони як неурядові громадські організації оплачують оренду приміщення, забезпечують оргтехнікою та підручниками тощо. На жаль, на наші звернення, щодо надання відповідного приміщення на пільгових умовах, рішення, яке б нас задовільнило, не було. Членськими внесками ці питання не вирішити, адже у Статуті записано, що внески — справа добровільна.
Щороку в столиці та регіонах України проводимо фестивалі польської культури, безліч інших заходів.
У цьому році вже відбулося декілька фестивалів польської культури зокрема сучасної польської пісні. Ось і тепер ще під враженням ІІ Фестивалю польської культури «IMPULS POLSKOŚCI», який проходив 11 вересня в Сирецькому парку, що у Шевченківському районі столиціі.
«IMPULS POLSKOŚCI» зібрав найкращі колективи та виконавців з багатьох областей та міст України. З Києва: Польський ансамбль пісні і танцю «Polanie znad Dniepru»; Студія музичного мистецтва естради «Krok»; Вокальний колектив «Tylko Tak».
З Житомира: Польський Дитячий вокальний колектив «Dzwoneczki»; Фольклорний ансамбль польського танцю «Karoliski».
З Тернополя: Вокальний колектив «Fajne dziewczyny».
З Броварів: Ансамбль пісні і танцю „Wszystko w porządku”; Польський молодіжний театр «Otwarte drzwi»; Польське товариство «Rodzina».
Солісти з Києва: Еліаш Залевські; Олексій Вихор; Світлана Буланова.
На заході були присутні дружина Посла Республіки Польщі в Україні пані Моніка Капа-Ціхоцька та консул Пшемислав Пеж.
Велика заслуга у проведенні фестивалю координатора проєкту та режисера заходу, заступниці голови СПУ, директорки Польської суботньої школи при СПУ, засновниці фольклорного ансамблю «Polanie znad Dniepru» — заслуженої для культури Польщі пані Лесі Єрмак.
Головна мета Фестивалю: презентація польської культури в Україні, виявлення нових талантів, створення можливості творчого спілкування різних етносів, які проживають в Україні, подальшого розвитку та популяризації польської культури в Україні — була досягнута.
А тепер далі працюємо над реалізацією нових проєктів і щиро запрошуємо всіх долучатися.
Підготував Ігор КРАВЧУК
