НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ — ЦЕ УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ

Володимир УДОВИЧЕНКО, Президент ВГО «Клуб мерів»:

НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ — ЦЕ УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ

Якщо неупереджено й об’єктивно подивитися на стан справ у державі, оцінити рівень життя людей, то з’ясується, що пересічний громадянин України — найбідніший в Європі. І це, попри те, що народ наш надзвичайно працелюбний, а Україна має унікальний чорнозем, ліси, річки, моря і безцінні надра .

Це протиріччя — кричуща несправедливість, мене болить, але, водночас, спонукає до глибокого аналізу і раціональних енергійних кроків. Адже я людина дії і діла.

Що ми побудували майже за тридцять років незалежності України? Відповідь невесела: олігархічний «надмірно-паразитичний» капіталізм.

Хто це може заперечити? І прошу не підмінювати поняття, мовляв, — це закономірний процес, чи, ще гірше, сором’язливо замовчувати цей домінуючий негативний фактор, що згубно впливає на всі сфери нашого життя і держави в цілому.

Катастрофічний стан справ — будемо відверті — має дві головні причини. Перша — відсутність класичного громадянського суспільства, друга — надзвичайно низький рівень державного управління.

Що ж робити?

Перш за все — здійснити реформу місцевого самоврядування, що створить фундамент Української державності. Тут ми маємо використати великий історичний досвід Магдебурського права, що діяло в Україні ще з ХІV століття і наділяло міста самоврядуванням; сучасний досвід європейських країн і власні надбання, а вони є.

І наступне — це децентралізація державного управління і територіальна організація влади. Тільки на таких засадах наша держава стане такою, як записано в Конституції України, — 24-ту річницю з дня проголошення якої ми нещодавно відзначили. Розділі І. «Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава».

Тільки сильна Україна зможе гідно зустріти ще один виклик сучасності — глобалізацію, як процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції й уніфікації. Запитую, шановні читачі: що залишиться від несформованої, слабкої, без чітких орієнтирів держави внаслідок світових інтеграційних процесів, де «інтеграторами» є найсильніші? Питання риторичне.

Моя філософія дуже проста: Україна не для когось і не для чогось, а УКРАЇНА ДЛЯ УКРАЇНИ. Запроваджуючи децентралізацію, ми відкриваємо величезний благодатний пласт сучасної кадрової політики. Представники регіональних еліт, які пройшли чудову школу на рівні місцевої влади та місцевого самоврядування, депутати місцевих рад, які знають, що таке справжня, до сьомого поту праця і відповідальність — є золотим фондом нації, справжнім надбання України.

Діяльність міського голови чи голови ОТГ — це багатогранний нескінченний пошук раціонального, нових методів і форм управління, заради блага громади.

Тому ми і вирішили, саме до Дня незалежності України на сторінках журналу «Гетьман» надати слово визнаним лідерам, щоб вони поділилися з широким колом громадськості своєю філософією і баченням перспектив розвитку, досвідом щодо реалізації місцевого самоврядування, власним важким шляхом через терни до успіху і, звичайно, здобутками, які обнадіюють.

Адже, переконаний, всіх нас об’єднує єдина зрозуміла і беззаперечна національна ідея — УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ, заради якої ми живемо і перемагаємо.