ПОТРІБНО ЖИТИ З ГРОМАДОЮ ОДНИМ ЖИТТЯМ
Валентина ЛУКАЧ, Бистрицький сільський голова:
ПОТРІБНО ЖИТИ З ГРОМАДОЮ ОДНИМ ЖИТТЯМ
На щастя, в нашій країні, хто би що не говорив, є багато талановитих, відповідальних, чесних, працьовитих людей, які ще не забули мудру пораду батьків — жити по-совісті. Вони не блукають манівцями, не прокладають шлях ліктями, бо мають власну гідність, нікому не заздрять, самодостатні, поважають людей і з розумінням ставлять навіть до тих, хто цього, можливо, і не заслуговує.
Однією з найуспішніших сільських голів в Україні є Валентина Володимирівна Лукач — Бистрицький сільський голова. (Бистрик — село на Ружинщині). Її робота була гідно оцінена: за заслуги перед Українським народом Валентину Лукач нагороджено Грамотою Верховної Ради України.
Власне, стати на чолі Бистрицьої громади вона не прагнула, це не було її, як кажуть, мрією з дитинства, та й заяву на участь у виборах подала за день до закінчення терміну подачі документів. Валентина Володимирівна, справедливо, вважає, що не посада звеличує людину, а те, як вона виконує свою роботу.
У цьому є резон. Адже можна стати міністром, а накоїти такого, що краще б не брався. Оволодіти мистецтвом самоврядування, заслужити довіру і завоювати авторитет — нелегко. Для цього потрібні роки копіткої праці з людьми і для людей.
Валентина Лукач спершу працювала касиром, згодом — землевпорядником, потім тривалий час секретарем сільської ради. Поступово і грунтовно вникала в суть справ. Так і має бути. А у нас чомусь в державі часто-густо відразу з Івана та в пана. Тому, як сказав класик: «Маємо те, що маємо».
Але крилатий вислів Леоніда Макаровича — не про Бистрик. Там усе гаразд. Насамперед, Валентина Лукач створила у сільській раді чудовий дружній колектив однодумців, які не рахують години до закінчення робочого дня, їм не потрібно завдання повторювати двічі, не скажуть — «це не моя робота», а допомагають одне одному, самі проявляють ініціативу. Якщо потрібно, то гуртом і плитку покладуть, дерева посадять, пофарбують огорожу.
Важливим фактором успіху є плідна співпраця з керівниками місцевих сільськогосподарських підприємств — Іваном Васильовичем Сорокою — Філія «Бистрицька» ТОВ СП «НІБУЛОН» та Андрієм Миколайовичем Шокалом — СФГ «Україна», які допомагають селу і вболівають за добробут бистричан. Із Сільськогосподарським підприємством «НІБУЛОН» підписана соціальна угода, згідно з якою вони платять за кожний орендований гектар землі. Ці кошти надходять в бюджет села. З Селянським фермерським господарством «Україна», офіційної угоди не укладено, однак керівник підприємства вникає в проблеми села і долучається до їх вирішення.
Результати діяльності Валентини Лукач красномовніші ніж слова.
— За першу каденцію Валентини Лукач реконструйовано пам’ятник загиблим односельцям у Другій світовій війні, встановлено Меморіальну дошку жертв Голодомору та пам’ятний знак загиблим невідомим воїнам.
Впорядковано парк в центрі села, встановлено лавочки, відновлено освітлення, прокладено тротуарну плитку, обладнано систему відеоспостереження; проведено вуличне освітлення; насипано дорогу по вулиці Садовій. Дороги — то окрема велика тема.
Оскільки село велике — протяжністю приблизно 19 кілометрів, то лагодять поетапно. Де потрібно, підсипають, грейдерують, проводять ямковий ремонт. Вдалося відремонтувати аварійний місток, що на балансі облавтодора, а за власний кошт Андрій Шокал провів ямковий ремонт частини асфальтового покриття. Також на одній із сесій прийняли рішення, щоб кожен, хто має автомобіль здав по 100 гривень на ремонт. За рахунок цих коштів закупили асфальт і полагодили шматок дороги обласного значення: на в’їзді в Бистрик, бо власні кошти, згідно із законом, не мали права виділяти.
А ще обгородили сучасним парканом центр села, школу, Будинок культури, СЛА; облаштували дитячі майданчики, перекрили дах дитячого садка, закупили твердопаливний котел, встановили двері, закупили постійну білизну, матраци, принтер, відеокамеру для ДНЗ; в Будинку культури встановлено білюкси, здійснено поточний ремонт та замінено двері, вікна, закуплено сценічні костюми, апаратуру, проектор, ноутбук.
Валентина Лукач завжди стверджує, що без підтримки колективу, депутатів сільської ради та небайдужих мешканців села не вдалося б зробити навіть третини того, що виконано.
Від редакції.
У цьому виданні презентовано кращих очільників міст, ОТГ, сіл, бо саме на них тримається Україна. Їхній досвід – безцінний. Він знадобиться багатьом, особливо тим, хто робить перші кроки у місцевому самоврядуванні.
Кожному з презентантів ми ставили питання: в чому секрет його успіху? Валентина Лукач відповіла, як завжди, лаконічно: «ПОТРІБНО ЖИТИ З ГРОМАДОЮ ОДНИМ ЖИТТЯМ».
Головний редактор журналу «Гетьман» Ігор КРАВЧУК
