РУХ – ЦЕ ЖИТТЯ
Леонтій САНДУЛЯК, народний депутат СРСР останнього скликання, перший голова Чернівецької обласної організації «Народного руху України за перебудову:
Літо та осінь 1989 року були насичені важливими політичними подіями. Та, власне, тоді всі події мали політичне забарвлення. Особливо перший пісенний фестиваль «Червона рута», який проходив у Чернівцях. Особливу активність в організації фестивалю та розбудженні національної свідомості проявили члени створеної в Чернівцях наприкінці серпня громадської організації «Народний рух України за перебудову». На той час по всій Україні виникали, так звані, неформальні, тобто незалежні від КПРС громадські організації, більшість членів яких з часом влилися в започаткований українськими інтелігентами НРУ.
У Чернівцях, як і скрізь в Україні, перші неформальні організації були культурологічними та екологічними (окрім Української Гельсінської Cпілки, яку очолював Левко Лук’яненко, багатолітній політв’язень совєтських концтаборів. УГС мала чітке політичне бачення. У Чернівцях УГС також була створена. Її представники – Валерій Кульмін, Ігор Кравчук, Богдан Кравчук, Йосип Зісельс, Ігор Бибик, Олекса Курніцький, Володимир Гапоненко, брати Ганькевичі та інші. Вони входили і в РУХ і були найрадикальнішим його крилом).
Ще в 1988 році при газеті «Молодий буковинець» журналісти створили літературне об’єднання «Слово і Честь». Поет Микола Бучко – культурологічну організацію «Оберіг». 26 серпня створено чернівецьку крайову організацію «Народний рух України за перебудову». На початку вересня делегація від Чернівецького РУХу брала участь у роботі Установчого з’їзду «Народний рух України за перебудову» в Києві.
Установчий з’їзд НРУ відбувся в актовому залі КПІ. Зал був прикрашений гербами всіх земель України. Над сценою – великий тризуб. На сцені – національні прапори. Лунали козацькі марші. Відкрив з’їзд Олесь Гончар. Хор жіночок із Львівщини в національному вбранні виконав «Ще не вмерла Україна». Леоніду Кравчуку, на той час секретарю ЦК КПУ з ідеології, гостю з’їзду львівські жіночки на лацкан прикріпили синьо-жовтий прапорець. Хитрий Кравчук зняв піджак і повісив його на спинку стільця. Піднесення було небувале. Навколо палацу стояв ланцюг з міліціонерів і багато людей, які не могли потрапити в приміщення. Хід з’їзду транслювався на вулицю. Люди стояли три дні під дощем.
По закінченні з’їзду всі делегати пізно увечері пішли несанкціонованою ходою до пам’ятника Тараса Шевченка. Співали «Червону калину» та інші патріотичні пісні. Ходу делегатів супроводжувала міліція. Піднесення було небувалим.
Після Установчого з’їзду НРУ делегати від Чернівецької області розпочали активну пропаганду ідей З’їзду, але не як «руху за перебудову», а як народного руху за відновлення Самостійної Української Держави.
Наша діяльність увінчалася проголошенням незалежності України.
