КРІЗЬ ПРИЗМУ СИМВОЛІКИ

П о-різному можна розповісти читачу про історію того чи іншого краю, населеного пункту. Владлен Лепський та Олег Толкушин вирішили зробити це оригінальним чином — за допомогою символіки. Їхня книга, що вийшла нещодавно друком під егідою Черкаського обласного геральдичного товариства, має промовисту назву – «Історія краю крізь призму символіки: Набутівська сільська рада». Видання наповнена багатим матеріалом, значною кількістю ілюстрацій, а відтак є змістовним і доступним кожному, хто цікавиться нашою історією.

У праці дослідників минувшини наведені описи й зображення офіційних пізнавально-правових знаків Набутівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, в яких графіко-символічними засобами зашифровані найбільш значимі історичні події, що відбувалися у населених пунктах Набутівської сільради, їх територіальні, природні, культурні, археологічні та інші особливості. Пояснення символіки населених пунктів дається на підставі витягів з історичних документів та за допомогою ілюстрованих матеріалів. Так, описуючи герб територіальної громади, автори пояснюють походження кожного його елемента.

Наприклад, відмінна риса Набутівської сільради – залишки древніх фортець часів Давньої Русі: високий лівий берег річки Рось служив її захисним прикордонним рубежем – тут на певній відстані одна від одної розташовувалися захисні оборонні споруди. Отож, оборонна особливість території Набутівської сільради позначена в щиті її герба фортецею, зображеної у вигляді трьох золотих веж, що з’єднані палісадом. У символічному значенні, ця емблема відображає промислові споруди, що існували на цих землях: водні і вітряні млини, винокурня, підприємство з переробки фруктів, а також цукрозавод.

Річка Рось служила людям в давні часи основним транспортним шляхом. Крім того водні багатства служили джерелом прожитку місцевого населення, зокрема, використовувалася місцевим населенням для лову риб осетрових порід. Недарма з цієї причини місце промислу, а згодом населеного пункту, який виник біля нього, іменували Осетрів. Гласне найменування цього населеного пункту відображено в його гербі – двома покладеними навхрест срібними осетрами. Лівобережжя річки Рось являє собою гористу місцевість, пересічену численними ярами, утворюючи досить мальовничі краєвиди. У віддаленій від річки Рось території у старовину на найбільших висотах теж розташовувалися фортеці. Така особливість території Набутівської сільської ради відображена в щиті його герба двома срібними горами, що виходять з-за веж, з’єднаних палісадом.

Середня з веж, поміщених в щиті герба Набутівської сільської ради, зображена з церковним главком. Це символічно відображає височини на цій території, а саме – духовні. У селі Корнилівка збереглася найбільш стародавня споруда на цих землях – церква в ім’я Преображення Господнього 1738 року побудови. А квітучі гілки кизилу натурального, що обрамляють щит герба Набутівської сільради – символізують процвітання населених пунктів, які входять до її складу.

Щит герба увінчує золота корона, яка представляє собою стилізований сніп пшениці: її витий вінець являє собою перевесло, з якого виходять колоски. Сніп – символ багатства (як, втім, й золота тинктура корони), відображаючи основне заняття жителів Набутівської сільради в сільському господарстві протягом століть – джерелі їхнього добробуту. Допитливий читач знайде відповіді також на інші запитання, що стосуються геральдичної науки, коли ретельно й уважно ознайомиться із змістом щойно виданої книги.