Щастя! Не тільки в День щастя

Зізнаюся чесно, донедавна я не знав, що ще у 2012 році ООН своєю резолюцією №66/281 проголосила 20 березня Міжнародним днем щастя (International Dayof Happiness). На міжнародному рівні визнано те, що і так було зрозумілим: щастя для кожного з нас є найважливішою цінністю, яка складається з багатьох-багатьох частинок. Та й, напевно, прагнення

бути щасливим – це чи не єдина річ, до якої прагнуть усі. Бути щасливим – це чудово, але, звичайно, не за рахунок когось. Як говорить народна муд-рість: «На чужому нещасті власного щастя не побудуєш».

Цікавим фактом є і те, що Міжнародний день щастя має не тільки фіксовану дату – це магічне 20 березня, (20, 21 березня, як коли і коли як – центр Сонця перетинає екватор під час руху з Південної півкулі до Північної і називається точкою весняного рівнодення та початком астрономічної весни у Північній півкулі), але і конкретну адресу, звідки вийшла така ініціатива – це невеличка гірська країна – Бутан. Вважається, що мешканці Бутану є найщасливішими людьми в світі – чемпіонами за коефіцієнтом Валового Національного Щастя (Gross National Happiness Index). Є і такий коефіцієнт.

Нічого, цього б я не знав, якби не був запрошений на святкування Дня щастя в Центр медико-соціальної експертизи ЧОР, що в Черкасах. Цей заклад, який очолює професор, Герой Чорнобиля, меценат Владлен Лепський є піонером багатьох починань в Україні як у професійній справі, так і гуманітарній. Цьому присвячена низка матеріалів у ЗМІ, і про це знають у державі. Та й день щастя тут святкують уже не вперше. Для закладу, котрий займається медико-соціальною реабілітацією афганців, чорнобильців, воїнів АТО, всіх, хто має проблеми у цьому аспекті, – проведення свята для таких категорій громадян, їхніх сімей, дітей внуків – справа не тільки благородна, а й необхідна. Це те, що потребує їхня спрагла до уваги і розуміння душа.

Поспілкуємося з організаторами, що, нарешті, все готово до прийому гостей, і не менш щасливими учасниками святкового дійства.

Наталія МАСЕНКО в. о.директора КЗ «ЧОУМСЕ ЧОР»:

– День щастя в нашому закладі ми святкуємо не перший рік, і завжди в дитячому колі. Його ініціатор – наш директор Владлен Володимирович Лепський. Ми уже давно тісно співпрацюємо з громадськими організаціями чорнобильців, афганців, воїнів АТО.

На захід запрошуємо дітей учасників бойових дій, а також онуків чорнобильців і афганців. Тут панує родинна атмосфера. Діти ведуть себе невимушено і веселяться, як можуть, а батьки, дідусі і бабусі, коли бачать радісні очі своїх дітей, – самі радіють та забувають про пережите. Їх очі світяться миром, щастям і добром.

Марія ДРОНІНА, міський позаштатний експерт:

– Свято – це весна, зелена трава, сльози радості від того, що повернулися батьки з війни. Те, що вони сьогодні прийшли зі своїми дітками і тримають їх за руки.

Віта АСТАПОВА, медична сестра з соціальної реабілітації:

– Судячи з досвіду, такі святкові заходи в нашому закладі мають дуже позитивний результат у сімейній та психологічній реабілітації. Вони дають можливість учасникам АТО, афганцям, чорнобильцям зустрітися зі своїми побратимами, побачити неприховане щастя власних дітей. Такі заходи в нашому закладі переросли у метод сімейної реабілітації.

Антоніда ТЕРЕШКО, голова обласної МСЕК №2:

– Професія медичного працівника дарує нам щастя від того, що можемо поділитися своїм досвідом і знаннями з тими, хто цього потребує.

Наталія СИДОРУК, головна медична сестра:

– Головною концепцією нашого свята є прагнення об’єднати дорослих і дітей в одну велику дружню родину, щоб отримати заряд позитивних емоцій, обмінятися щирими посмішками, любов’ю і теплом.

Андрій КУРЧЕНКО, ветеран АТО:

– Приємно, що нас не забувають і допомагають. Радий, що коли я звернувся до Черкаського МСЕКу з питання встановлення інвалідності, до мене дуже гарно поставилися, проявили повагу й розуміння. Не очікували, що нас запросять на свято. Щиро дякуємо і керівництву, і колективу за увагу й турботу.

Дружина Андрія Світлана висловила повагу організаторам заходу, керівництву закладу і безпосередньо головному лікарю Владлену Володимировичу Лепському, що організовують такі свята. Не забувають про дітей. На питання: що є святом для неї, відповіла: «Для мене щастя – це насамперед коли чоловік поруч, і всі здорові».

Мар’яна – донечка:

– Для когось щастя – це дорогі автомобілі, великі квартири і багато грошей. А для мене – це здоров’я батьків, близьких і друзів. Батько для мене – приклад в усьому. Я люблю рідних за те, що вони завжди мене підтримують.

Софійка СИДОРУК: – Я щаслива коли мої рідні і близькі поруч. Коли вони здорові, коли разом подорожуємо. І щоб не було війни.

Вікторія БОЯР, медична сестра з соціальної реабілітації, подякувала всьому колективу і керівниц-тву, за те, що дали можливість відчути себе дітьми.

Олексій ДРОБОВСЬКИЙ, ветеран АТО:

– На жаль, в Україні йде війна, і коли вона закінчиться невідомо, але свято для дітей має бути. Для нас, батьків, щастя тоді, коли щасливі діти.

А тепер про те, як проходило дійство.

Захід розпочався святковим привітанням лікаря Лесі ЛЕПСЬКОЇ:

У Міжнародний день щастя нам дуже приємно бачити веселі і зацікавлені дитячі обличчя у передчутті свята. Для дітей не важливі кордони, відсутні мовні бар’єри, соціальний статус батьків, і ми сподіваємося, що переконаємо присутніх у тому, що щастя – має сім кольорів веселки. Воно яскраве, дивовижне, захоплююче, радісне, піднесене, веселе!

Перший колір щастя – це життя, яке подарували нам батьки. Людське життя – неповторне і дивовижне, радісне і сумне, сповнене яскравих вражень і неперевершених відчуттів.

Другий колір щастя –сім’я, родина. Таке рідне, тепле і затишне для кожного слово. Початок усіх наших сподівань і починань, турбота і захист, поради і підтримка, можливість залишатися дітьми навіть тоді, коли дитинство давно закінчилося.

Третій колір щастя –Земля, на якій ми народилися, зробили свої перші кроки. У кожного з нас є особливе місце, де проходило дитинство і куди зав-жди хочеться повернутися.

Четвертий колір щастя – добро. Хтось з мудреців сказав: «Добро схоже на сонце, яке зігріває, огортає своїм теплом душі живих істот, робить життя ясним, світлим, радісним».

П’ятий колір щастя – знання. Людина не народжується мудрою, навіть успадкувавши гени найталановитіших батьків. І всі людські досягнення і вміння – результат великої праці і неабияких знань.

Шостий колір щастя – краса. Це те, що милує око і подобається всім без винятку. Все добре і прекрасне, що оточує людину і викликає в неї радість. Краса робить людину кращою.

А ось і сьомий колір щастя –наші мрії! Людина завжди прагне до того, чого в неї немає. Мрія веде кожного з нас по життєвій дорозі, допомагає досягти тих висот, яких найбільше прагнемо. Саме мрія дає людині сили самовдосконалюватися і розвиватися, робить життя насиченим, яскравим і різноманітним.

Ми щиро бажаємо вам бути щасливими. Нагадуємо, що навчитися радіти малому під силу кожного з нас. А щастя і радість – це брати-близнюки.

Радійте і будьте щасливі!

Зі святом!

Конкурси, вікторини, ігри змінювалися з калейдоскопічною швидкістю, викликаючи захоплення не тільки у дітей, а й у дорослих. Про це красномовно розповідають світлини.

Хочеться, щоб такі заходи проходили в усій країні. І щоб мрії, які діти загадали, запускаючи різнокольорові кульки, – збулися!

Ганна ГОРЮК