«МОЛОДІ НАУКОВЦІ ТА БІЗНЕС. НАДИХАЮЧІ ІСТОРІЇ УСПІХУ

Під такою назвою відбулася четверта просвітницька зустріч, організована Громадською спілкою «Центр інновацій «Сходи в майбутнє», Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана спільно з проектом від Британської Ради «Creative Spark».

Мета зустрічі – це надання можливості молодим науковцям у сфері охорони здоров’я та біотехнологій, які досягли успіху в комерціалізації розробок, надихнути своїх колег на втілення ідей та реалізацію успішного партнерства із бізнесом. Учасниками зустрічі стали понад 100 осіб: молоді вчені, науковці, студенти-біотехнологи, менеджери.

Учасники дискусії:

– Дмитро Бідюк – CEO&Founder FoodBIOPack, к. т. н., доцент кафедри технології харчування Сумського національного аграрного університету (СумНАУ), завідувач науково-дослідною лабораторією інноваційних технологій харчової продукції.

– Олена Торбас – к. м. н., науковий співробітник відділу симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска» НАМНУ, перший заступник Голови ради молодих вчених НАМНУ, дійсний член Європейського товариства кардіології, Європейського товариства гіпертензії, Європейського товариства серцево-судинної візуалізації, член оргкомітету Платформи молодих вчених у сфері біотех.

– Тетяна Яценко – кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу хімії та біохімії ферментів, голова Ради молодих вчених Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України.

Модератор дискусії: Дмитро Сімонов – співавтор та співведучий науково-популярної програми «Академія наук» на Радіо НВ.

Дмитро Бідюк, кандидат технічних наук, доцент кафедри технології харчування СумНАУ перед початком заходу, зокрема, розповів, що приїхав до столиці, аби поділитися з присутніми із своєю історією успіху і на власному прикладі продемонструвати, що це можливо.

Власне, ці зустрічі дадуть можливість надихнутися історіями успішних людей задля реалізації власних проектів. Саме така ідея була закладена засновником та безпосереднім керівником Центру інновацій «Сходи в майбутнє», кандидатом медичних наук Ігорем Найдою, який у вступному слові висловив захоплення такою кількістю молоді, яка прийшла на захід, адже саме молодь має впевнено підхопити естафету у попереднього покоління науковців, згідно з вимогами сучасності й на новому, якісному рівні.

Лариса Антонюк, проректор з наукової роботи КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, висловила задоволення, що саме в стінах такого славного вузу, яким є КНЕУ імені Вадима Гетьмана, започаткували новий креативний проект, покликаний розвивати економічне підприємництво в нашій державі. Вона зазначила, що в цьому залі багато партнерів, з якими упродовж багатьох років спільно з КНЕУ ідуть нога в ногу, дозволяючи підвищувати компетенцію і реалізувати нові проекти. Знайомство з партнерами було започатковане саме в клубі лідерів якості «Асоціації якості і ділової досконалості», адже саме вони дозволили нам познайомитися з конкурентним бізнесом, започаткувати нові проекти і нові дисципліни, що ефективно запроваджуються в КНЕУ імені Вадима Гетьмана.

Лариса Леонідівна також висловила подяку надійному партнеру – фірмі «Юрія-Фарм» та запропонувала переглянути фільм про КНЕУ імені Вадима Гетьмана, або як ще його називають «Шулявський Кембридж».

Віталій Чернюк, керівник експертної групи з питань комунікацій та стратегічного планування Директорату інновацій та трансферу технологій Міністерства освіти і науки України, розповів, що Міністерство освіти і науки України та директорат трансферної технології розробили проект стратегії інноваційного розвитку держави. У цьому стратегічному документі експертна група, що складалася з більш ніж 100 науковців із різних галузей знань, зробили акцент на розвиток академічного підприємництва у закладах вищої освіти та наукових установах. Дуже важливо, вважає Віталій Чернюк, створювати інноваційні структури, щоб університет мав відповідні механізми щодо комерціалізації власних наробок. Університети мають випускати не тільки фахівців з певних галузей, а й креативну молодь, яка може створювати власні проекти і власний бізнес, розвивати його і залучати кошти.

Для цього Міністерство зініціювало щорічний Всеукраїнський фестиваль новацій, у якому можуть взяти участь усі бажаючі, якщо вони мають цікаві проекти. Перспективні науковці можуть отримати допомогу зокрема і від Центру інновацій «Сходи в майбутнє», де всіляко підтримують креативних студентів і молодих учених.

Учасники заходу презентували свої проекти. Проект Дмитра Бідюка, його FoodBIOPack. Прос-тіше кажучи, він займається біорозкладними пакованням та тарою для харчової продукції. Історія відкриття почалася з того, що, працюючи над розробкою харчових продуктів, частину розчину полісахаридів, які входять до їх складу, випадково розлив на стіл. Так з них утворилася плівка. Цей компонент вирішив застосувати для виготовлення паковання. І ще, що стосується фактів: за останні 70 років було вироблено майже 9 млрд тонн пластику. Перероблено та спалено лише близько 45%. Це світові дані з офіційного сайту по біопластику. Їстівні стаканчики – дуже перспективна справа. На черзі – виготовлення на промисловій основі різних пакетів. Очевидно, це трапиться вже у поточному році і саме в Сумах. А це – цікава і потрібна справа.

Тетяна Яценко розповіла, що тематика наукової роботи, присвячена хімії і біохімії ферментів, що працюють в кровотоці людини. Наукова діяльність більше пов’язана з кардіологією і гематологією. Вона представила стартап Biosens, який займається експрес-діагностикою мікотоксинів. Щороку у 150 тисяч людей діагностують рак печінки через вживання продуктів, які містять мікотоксини. Від нього гинуть і тварини. М’ясо тварин, які вживали корм з мікотоксинами, отруює людей. Ідея проекту Тетяни Яценко – надати швидкий метод, здатний видати результат з діагностування продуктів. І тоді можна швидко довідатися, чи можна його вживати. Сьогодні це можливо вже за 30 хвилин. Засновник проекту Андрій Карпюк. З п’яти членів команди – всі або навчалися, або навчаються в аспірантурі, або мають науковий ступінь кандидата наук.

ОленаТорбас:

– Я лікар і науковець. Як лікар хочу, щоб пацієнти були здоровими, як науковець─ розумію куди потрібно рухатися. Вважаю за необхідне повести мову про методику, що називається неінвазивне визначення центрального артеріального тиску та жорсткості судин. Кожен практично знає, що тиск вимірюється на плечовій артерії. На сьогодні доведено, що тиск у різних сегментах артеріального дерева відрізняється. Тиск на руці може бути один, а тиск в аорті, найбільшій судині, що відходить від серця, – зовсім інший. У великих дослідженнях було доведено, що саме тиск в аорті найбільш важливий для прогнозу.

З’явилися методики, що за допомогою реєстрації пульсової хвилі, котра проходить по артеріях, дозволяють змоделювати сигнал і пульсову хвилю в аорті. І вже за допомогою цієї пульсової хвилі можна математично розрахувати та визначити тиск. Один із розробників цього напряму – професор Стефан Лоран.

Під час однієї з наукових конференцій я розповіла йому, що ми пішли далі і вдосконалили існуючі методики. Одним із найперших приладів, що працюють за таким принципом, був французький Сomplior.

Більш точний щодо визначення центрального тиску став пристрій австралійського виробництва Sphygmo Cor, в основу роботи якого покладено технологію п’єзоелементів, що зумовило досить високу вартість цього апарату. Прилад вітчизняного виробництва ВАТ 41-2 базується на манжетковому вимірюванні центрального тиску. Манжета, як у звичайного електронного тонометра, встановлюється на плече, вона фіксує пульсовий сигнал на плечовій артерії і в межах одного звичайного вимірювання тиску будує графік осциляцій, за допомогою якого розраховується центральний тиск і жорсткість судин. Прилад під’єднується до комп’ютера за допомогою блютуз технології.

Переконана, що будь-яка інноваційна методика має бути простою у використанні, актуальною і потрібною у рутинній практиці. А ще повинна пройти відповідну валідацію, тобто отримати усі необхідні сертифікати відповідності та державну реєстрацію для приладів та ліків, мати достатню доказову бази, отриману в ході серії експериментів тестування наукової ідеї. І правильне та раціональне ціноутворення.

П ід час зустрічі вдалося досягти таких цілей:

– представити власні історії успіху;

– обговорити бачення спікерами формування успішних і надійних партнерських відносин із бізнес-сере- довищем;

– донести до молодих колег актуальності усвідомлення значущості активної життєвої позиції задля щонайкращого втілення місії науковця-інноватора;

– підтримати розвиток «Платформи молодих вчених у сфері біотехнологій».

К оли офіційна частина цього чудового заходу завершилася, продовжувалося індивідуальне спілкування. Спеціально для нашого видання його учасники погодилися поділитися своїми враженнями.

Петро Калита, президент Української асоціації досконалості та якості.

– Це дуже важливий захід, що вчить, як сходами в майбутнє має рухатися молодь. Приємно було почути від молодих людей: студентів і вчених, як вони ініціювали і розробили свої стартапи, як прагнуть бути потрібними, як зацікавлені в тому, щоб щось досягати в своєму житті, рухатися і піднімати Україну, вирішувати державні проблеми.

І це дуже важливо. Багато було цікавих запитань, вражала неформальна та невимушена дискусія. Таких заходів має бути більше, і щоб держава підтримала українських виробників, учених, дослідників, щоб дбала про те, щоб саме в Україні готувалися молоді кадри, створювали саме українські організації, здатні ставати взірцем для різних країн. Керівнику проекту Ігорю Володимировичу Найді –здоров’я, натхнення і надалі бути таким цілеспрямованим й енергійним, адже він робить дуже чудову справу.

Тетяна Яценко, кандидат біологічних наук, голова Ради молодих вчених Інституту біохімії імені О. В. Палладіна НАН України:

– Вирішила взяти участь у цьому заході, бо мені самій було цікаво. З’ясувалося, що воно того вартує. Якщо є гарна ідея і віра в ідею, і сили, то потрібно шукати шляхи реалізації. Дуже важливо знайти людей, які вже реалізували себе і з якими можна проконсультуватися – це дало б поштовх в правильному напрямку, щоб не повторювати тих помилок, які виникають у молодих, хто тільки починає будь-яку справу. Я не очікувала, що прийде стільки студентів.

Бажаю їм розвитку і гадаю, що на таких зустрічах буде їх все більше і більше. Їх приваблюватиме спрямованість на розвиток.

Олена Торбас, кандидат медичних наук, науковий співробітник ДУ «Інституту кардіології ім. академіка М. Д. Стражеска» НАМНУ:

– Дякую за ідею створення такого заходу, такої платформи. Ми маємо створювати міждисциплінарні команди, об’єднувати зусилля не тільки з науковцями, а й представниками різних галузей. Платформа «Сходи в майбутнє» якраз і є те, що має суспільний попит та дозволяє науковцям вийти за межі тільки власної теми і поглянути на проблему в цілому та знайти підтримку й допомогу, щоб закінчити свій науковий проект і винести його на загал.

Лариса Антонюк, проректор з наукової роботи КНЕУ ім. Вадима Гетьмана:

– Пишаємося, що така чудова подія відбулася в стінах нашого університету, який перед собою ставить амбітну мету – стати підприємницьким університетом, отже, реалізувати багато проектів і стартапів наших студентів, допомогти залучити інвестиції, знайти ринки збуту, допомогти науковими ідеями і їх комерціалізацією. Тому такі івенти є основою життя будь-якого університету світового класу. Ми об’їздили весь світ, вивчали досвід університетів США, Великої Британії, Китаю і бачимо, що платформа для спілкування, для обміну досвідом, трансдисциплінарні дослідження, реалізація спільних проектів – це основа конкурентного статусу університетів. І сьогодні вони реалізують таку модель, що називається «потрійна спіраль», або, ще як на сьогодні кажуть, почетверна спіраль.

Що це означає? Уряд, бізнес й університети реалізують спільно проекти. Четверна спіраль означає, що ми маємо впливати на суспільство. Тобто ми маємо реалізувати спільно проекти, які є не просто інноваційними, а позитивно впливають на суспільство. Тобто, університети мають стати лабораторією майбутнього суспільства.

Ігорю Володимировичу Найді хочу побажати нат-хнення і реалізації всіх його чудових інноваційний ідей. Бути гармонійним і реалізувати все задумане.