ІРПІНЬ МУЗИЧНИЙ

Особисто в мене завжди викликають захоплення люди, які, незважаючи на обставини, прагнуть не тільки сповна реалізувати власний творчий потенціал, а ще й залучають до чудових мистецьких проектів талановиту молодь та дітей.

Нещодавно в Ірпені народився дуже вчасний для української культури музичний проект «Українська та світова поезія в музиці Юрія Бліннікова».

Приірпіння історично пов’язане з творчою діяльністю класиків національної культури. Тут жили і працювали генії української літератури: Максим Рильський, Павло Загребельний, Кость Герасименко, Павло Тичина…

Осередком літературної спадщини є Будинок творчості письменників в Ірпені. Цей край подарував людству композиторів Левка Ревуцького, Бориса Лятошинського, Михайла Вериківського, тому й не дивно, що саме в Ірпені народився цей новий музичний проект. Його автор та координатор – Олена ПЛАКСІНА, ірпінський краєзнавець, автор книжок та фільмів з історії міста. Вона об’єднала всіх творчих особистостей Приірпіння, в єдиний музичний Проект.

– Усе моє життя, – розповідає Олена Плаксіна, – значною мірою пов’язане з культурою. Працюючи над краєзнавчими матеріалами «Ірпінь мистецький», стала звертати увагу, яка чудова поезія була написана різними поетами за весь час існування нашого міста. Натрапила і на вірші Юрія Зубовського, київського поета срібного часу (1890–1919), який друкувався в одному із перших журналів Києва «Огни», редактор якого, Ольга Прохасько, жила в Ірпені з 1911 року. Народилась ідея зробити музичний проект. На щастя, цю ідею підтримав талановитий композитор, який теж мешкає в Ірпені, – Юрій Блінніков. Вважаю, що дуже пощастило, бо до моїх думок прислухався не композитор-початківець, а музикант з великим життєвим досвітом. Юрій Блінніков, не тільки має консерваторську освіту, а й закінчив свого часу аспірантуру у народного артиста СРСР Ігоря Бриля – відомого джазового піаніста. Пісні Юрія Бліннікова співали народні артисти Євгенія Мірошниченко, Дмитро Гнатюк, Віктор Шпортько. Юрій Блінніков не тільки був знайомий з корифеями української культури, а й працював разом з ними. Так, з Анатолієм Драгомирецьким написав понад 30 пісень. З Володимиром Кудрявцевим та Миколою Сингаївським теж написані пісні, що є в репертуарах українських артистів.

Проект «Українська та світова поезія в музиці» складається із двох напрямів, що зазначені у самій назві. Українська – це пісні на слова Максима Рильського, Василя Симоненка, Юрія Зубовського та сучасних поетів: Сергія Бабайкіна, Юлії Бережко-Камінської, Антона Попова та інших. Світо- ва – на слова англійських поетів- романтиків Вільяма Вордсворта та Роберта Стівенсона, в перекладах члена спілки письменників України, лауреата премії М. Рильського Максима Стріхи. Є цілий цикл пісень і на слова Вільяма Шекспіра в перекладах нашого земляка, українського перекладача, поета, лауреата премії М. Рильського, воїна УПА Дмитра Паламарчука (1914–1998).

Мало кому відомо, що дивовижні переклади шекспірівських сонетів народилися в сталінському таборі в Інті. Англійської Паламарчук навчився в онука Миколи Терещенка, відомого цукрозаводчика, який теж відбував покарання в сталінських таборах. Нині доробок Дмитра Паламарчука вивчається у школах. У 1968 році перекладач був відзначений дипломом королеви Великої Британії за найповніші переклади сонетів Шекспіра у світі, оскільки він переклав усі 154 сонети автора.

Цей проект вже був представлений двома концертами, що відбулися в Замку-музеї «Радомисль». Концерт «Сонети Шекспіра в музиці Юрія Бліннікова» презентували в 2018 році, а з концертом «Різдвяний янгол», створеним для дітей і дітьми, виступили в 2019 році 5 січня. У такий важкий час, що нині переживає країна, вдалося спільними зусиллями не тільки влаштувати яскравий концерт, а й випустити музичний альбом на диску. Це стало можливим завдяки допомозі Благодійного фонду «Крила Перемоги», головою якого є Вікторія Крамаренко. Вікторія Крамаренко зауважила, що давно мріяла створити проект, до реалізації якого були б залучені діти і який опікувався б дітьми з непростими долями. У співпраці з Оленою Плаксіною та Юрієм Блінніковим – це здійснилося. За підтримки друзів придбали синтезатор – електронне фортепіано, зробили невеличку студію запису, записуємо пісні. Допомагає нам і громадське об’єднання, яке очолює Руслан Бугринець. Працюємо самі і черпаємо натхнення у добродійних справах.

Композитор Юрій Блінніков – небагатослівний. Сказав тільки, що не може не писати. В серці багато почуттів, і їх вихлюпує на нотний стан. Пише на одному подиху. А все решта, – наголосив Юрій Олександрович, – у моїх піснях. Успіхів усім у втіленні в життя цього чудового задуму!

Спілкувався Ігор АНДРІЇВСЬКИЙ