ВЕЛЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
31 жовтня 1803 року за старим стилем тихо відійшов до Господа Святий праведник Петро Калнишевський, який доживав страдницьке життя у Соловецькому монастирі. Разом з його смертю відійшла за межу ціла епоха, справжня героїчна сторінка боротьби за незалежність і свободу українського народу, великим і палким поборником якої був останній кошовий отаман Запорозької Січі.
Ченці монастиря поховали його на почесному місці – південному подвір’ї Спасо-Преображенського собору при Успенській церкві поруч з могилами відомого публіциста ХVІІ століття Аврамія Паліцината і соловецького архимандрита Феодорита.
1856 року на могилі встановили плиту, виклавши в епітафії короткий нарис життя кошового отамана:
«Здесь погребено тело в Бозе почившего кошевого бывшей грозной Сечи казаков отамана Петра Калнышевского, сосланого в сию обитель по высочайшему повелению, снова был освобожден, но уже сам не пожелал оставить обитель, в коей обрел душевное спокойствие смиренного христианина, искренно познав-шего свои вины. Скончался 1803 года, октября 31 дня, в суботу 112 лет от роду смертью благочестивою, доброю».
На жаль, точне місцезнаходження могили невідоме, оскільки у 20–30 роках ХХ століття на монастирському цвинтарі були табірні городи. До наших днів дійшла лише надмогильна плита з написом. Тільки у 70-х роках минулого століття став функціонувати у стінах монастиря державний історико-архітектурний музей-заповідник, і плиту взяли на облік як пам’ятку.
Ім’я останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського до останнього часу було відоме лише вузькому колу істориків. Для широкого загалу на нього було накладене «табу», як, зрештою, і на сотні імен інших уславлених українців, пов’язаних із волелюбством, непокорою, національним духом, патріотизмом.
Проте пам’ять про угодника Божого не стерлась у славних нащадків козацького роду. За роки незалежності його ім’я повернуто з небуття. Про Калнишевського написано багато книг історичного й художнього змісту. А на малій батьківщині у селі Пустовійтівці відроджено дерев’яну Свято-Троїцьку церкву коштом нащадків славного козацького роду. Ім’ям святого названо вулицю міста і Роменський колегіум, на його честь зведений пам’ятник у селі Пустовійтівці.
Усе, що зроблено в цьому напрямі, тісно пов’язано з ім’ям голови Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського, голови Сумського земляцтва у місті Києві Івана Рішняка, який ще до проголошення української незалежності разом із своїми земляками був одним із перших, хто вголос заговорив про легендарну історичну постать. Це про нього кажуть: «Допоки в Україні є такі гармонійні особистості, як Іван Рішняк, доти житиме віра у її щасливе майбуття».
Меценатська діяльність Фонду імені Петра Калнишевського – це насамперед сприяння у виданні літератури патріотичного спрямування, придбання експонатів для музею, підтримка митців, а голов-не – відродження історичної правди, формування гідності та самодостатності наших громадян на кращих зразках діяльності видатних постатей, українських державників.
За словами Івана Миколайовича, 1991 року започатковано районне свято козацької слави, що згідно з розпорядженням Президента України від 14 листопада 2005 року «Про заходи щодо вшанування пам’яті останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського» щороку проводиться в селі Пустовійтівці Роменського району як Всеукраїнське козацьке свято «Калнишева Рада».
Крім того, кожного літа прадавніми історичними стежинами Посулля крокують міжнародні художні пленери. Живописці з різних міст України, Росії, Білорусі, Придністров’я мають можливість творити та спілкуватися в чудовому куточку Сумщини.
У 2016 році виповнюється 325 років від дня народження останнього кошового отамана Запорозької Січі, талановитого політика, мудрого воєначальника, умілого господарника. Тому наш святий обов’язок – пам’ятати і надалі передавати з покоління в покоління ім’я борця за українську державність.
З цією метою готується відповідний проект постанови Кабінету Міністрів України. Сподіваємося, що це питання стане предметом обговорення і у Верховній Раді. Це надзвичайно важливо, адже хочеться, щоб усі мали змогу ближче довідатися про цю колоритну постать.
Актуальним є також створення фільму про кошового отамана. Уже готовий сценарій, над реалізацією якого працюватиме режисер Володимир Савельєв.
Крім того, прийняли рішення з метою увічнення світлої пам’яті Петра Калнишевського на його батьківщині, де вже є пам’ятник і церква, звести справжній комплекс, що передбачає шестиметровий курган з відповідними спорудами та атрибутами козацької доби. Громадськість і керівництво Роменського району та міста Ромен схвально поставилися до цієї ініціативи. Тож наступного року до свята Петра і Павла зусилля усіх спрямовані на реалізацію цього проекту.
– Займаючись постаттю Калнишевського, який в ім’я вільної України відмовився від земних благ, – зауважив Іван Рішняк, – відчуваємо якусь невидиму енергетику, що живить, тримає, надихає. Це, як релігія, святиня. Тож мусимо пронести ці почуття через усе своє життя.
