МИТЕЦЬ ВЕЛИКОЇ ДУШІ
Святкування 90-річного ювілею одного з найвидатніших і найулюбленіших представників української культури ХХ – початку ХХІ століття – Дмитра Гнатюка стало світлим і по-родинному теплим заходом для українців всього світу. Ми раптом усі збагнули, що сонячна і водночас нестримна, бунтарська, полум’яна частинка його душі живе й у нас його піснями.
На Буковині – малій батьківщині Дмитра Михайловича – з нагоди ювілею співака відбулася низка масових заходів, приурочених до ювілею славетного земляка.
Так, у мальовничому куточку краю – селі Мамаївці Кіцманського району, де в 1925 році народився відомий баритон, знаний митець як в Україні, так і за її межами, голос якого, акторський талант полонив увесь світ, мільйонів шанувальників української пісні та опери, відбулося відкриття погруддя Дмитра Гнатюка.
На знак поваги, любові та гордості за уславленого земляка та на честь 90-літнього ювілею на цей урочистий захід завітали керівники крайової влади, представники Буковинського земляцтва у Києві, Голова Ради Буковинського земляцтва Валерій Цибух, митці, друзі, просвітяни, шанувальники, колеги, велика творча родина Буковини, представники громадських організацій та засобів масової інформації.
Перший заступник голови Чернівецької обласної державної адміністрації Володимир Куліш, звертаючись до присутніх, зазначив:
– Надзвичайно приємна подія відбувається на нашій землі – вшанування великої людини, яка прославила наш край своєю працею, усім своїм життям. У серці кожного буковинця, кожного українця лунає його пісня.
За словами першого заступника голови обласної ради Ярослава Курка, йому приємно долучитися до святкування 90-річчя найвидатнішого, найгеніальнішого з усієї плеяди буковинських митців, патріарха української пісні Дмитра Гнатюка. Зі свого боку, він побажав ювіляру ще довгих років життя, зауваживши, що буковинці кохаються в його піснях.
– Мені дуже приємно разом з нашою потужною делегацією, – сказав Надзвичайний і Повноважний Посол України, Голова Буковинського земляцтва у Києві Валерій Цибух, – бути на відкритті погруддя Дмитра Михайловича. Співак доручив мені сказати вам, що гордиться тим, що народився у цьому чудовому селі, де минуло його дитинство, він любить Буковину й Україну. І коли нині нам усім важко, говоримо про те, що маємо бути сильні духом. А Дмитро Михайлович завжди демонструє це, співаючи пісні про Україну, Батьківщину.
Ювіляр просив передати, – продовжив Валерій Іванович Цибух, – що автор погруддя Валентин Зноба – прекрасний скульптор, відома людина в Україні. Цей подарунок корифей сцени адресує усім землякам як свідчення того, що він з нами завжди, любить Мамаївці. А ще передав книгу славетних сучасників Буковини, на якій зробив дарчий напис: «Моїм дорогим землякам – учням та педагогам Мамаєвської загальноосвітньої школи №2 з найкращими побажаннями. Любові, щастя, миру, добра та процвітання».
Під оплески учасників дійства Валерій Цибух вручив книгу директору Мамаївської загальноосвітньої школи №2 Світлані Онищук.
– Його життя стало легендою, сказав голова Кіцманської райдержадміністрації Іван Друцул. – Він – людина епохи. Можна багато перераховувати заслуги цієї неординарної постаті, але найвідоміше те, що він став справді народним улюбленцем.
Пісні у його виконанні стали тим символом, завдяки якому виховувалося і виховується багато поколінь українців, представників діаспори.
А голова Кіцманської районної ради Павло Лупул додав, що співак за час своєї активної діяльності своїми виступами на сцені багато говорив про нашу Україну, ніс українську ідею по всьому світу.
– Приємна подія відбувається в історії села,– сказав Мамаєвський сільський голова Сергій Огринчук, – адже знаємо: де б і скільки Дмитро Михайлович не виступав, завжди казав, що родом він з Мамаївців. Ми дуже пишаємося своїм чудовим земляком. Не випадково вирішили встановити бюст співака в цьому місці, бо, сподіваюся, незабаром за сприяння обласної і районної влад тут буде відкрито музичну школу імені Дмитра Гнатюка. Адже він нині продовжує щедро ділитися своїм досвідом із молодими виконавцями.
Наша йому шана, любов, повага і многая-многая літ.
І ось настала урочиста мить – під щирі оплески присутніх спадає біле покривало, і перед присутніми постало погруддя видатного українського оперного співака, режисера, педагога, народного артиста України, народного артиста СРСР, Героя України, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Шевченківської премії Дмитра Гнатюка.
Тут же у виконанні Юрія Чорнея пролунала пісня з репертуару Дмитра Михайловича «Чорнії брови, карії очі» у супроводі оркестру народних інструментів викладачів Мамаєвської музичної школи.
Після цього учасники заходу перейшли до приміщення, в якому розмістився музей Дмитра Гнатюка, ознайомилися з його експонатами.
– Край буковинський, для мене, уродженця Тернопілля, – сказав присутнім поет, прозаїк, драматург і публіцист Василь Фольварочний, – став настільки рідним (я тут 30 років попрацював), що не утримався від спокуси написати роман-хроніку «На висотах орлиного лету», присвяченого легендарному Дмитру Гнатюку. (До речі, напередодні в обласному центрі відбулася презентація цього твору).
Я вдячний передусім Дмитру Михайловичу, його чарівній дружині Галині Макарівні, яка мені допомогла збирати матеріали з сімейного архіву, написати, опрацювати публікації, щоб пройти дорогами його життя.
Власне півроку жив у цій сім’ї, щоб всебічно вивчити таку колоритну постать, геніальну особистість, як Дмитро Гнатюк, перейнятися його особистісними, душевними переживання.
Він – унікальна людина. Талановита людина з глибинки, з села, спроможна завдяки таланту піднятися на вершину без «конвертів» і протекцій. Справжній талант завжди проб’є собі дорогу, доб’ється визнання.
До роботи долучилися, поділившись своїми спогадами, академік Микола Жулинський, поет Іван Драч, співак Анатолій Мокренко…
Про те, що Дмитро Михайлович є всенародним улюбленцем, свідчить промовистий факт: як правило, після концертів його нагороджували вдячні глядачі букетами квітів, а за проханням Дмитра Михайловича їх потім розвозили і покладали до підніжжя пам’ятників Тарасу Шевченку, Лесі Українки, на могили корифеїв культури і мистецтва на Байковому цвинтарі.
Якщо, образно кажучи, вимостити в одну лінію ту дорогу, яку проїхав, пролетів митець по всіх країнах – це була б дорога до Місяця, А якби вистелити місце подарованими квітами, то принаймні стадіон «Динамо» був би увесь устелений ними, там не знайшлося б вільного місця. Це висока і гідна шана людині, яка своїм голосом, українською піснею вперше заявила на континентах про країну, якої досі не знали.
Коли за радянських часів його представляли співаком Раши, то поправляв, наголошуючи, що він з України, що є українцем.
Окрім того, Дмитро Гнатюк – великий громадянин з активною життєвою позицією. Так, разом із незабутнім Олесем Гончарем, тодішнім головою Національного банку України Віктором Ющенком він домігся реставрації Михайлівського Золотоверхого собору, причетний до сподвижницької діяльності, завданням якої було початок відновлювальних робіт на руїнах Гетьманської столиці в Батурині.
І сьогодні Дмитро Михайлович займає активну громадянську позицію. Він є членом Ради з екологічної безпеки України, Почесним Президентом якої є – Олексій Іванович Порошенко, а Президентом – Сергій Миколайович Орєхов.
Серцевина в ньому – українська, хоча був період, коли в потилицю дихав вітер тих непростих часів. Так уже сталося, що все, чого досяг, вийшло не зав-дяки, а всупереч багатьом обставинам. Отже, чим більший талант, тим більша сила опору з боку безталання.
Директор Мамаївської загальноосвітньої школи №2 Світлана Онищук нагадала, що в навчальному закладі шанують і поважають Дмитра Михайловича, а тому з нетерпінням чекають його в гості.
Представники Лужанського куріня Буковинського коша українського козацтва щиро подякували за запрошення взяти участь у цьому доленосному дійстві для Буковини. За заслуги в національно-визвольній боротьбі, утвердженні та розбудові Української держави та з нагоди сторіччя з дня народження головного провідника ОУН Степана Бандери вони нагородили почесною ювілейною відзнакою народного артиста України Дмитра Гнатюка, який проніс українську пісню планетою Земля.
Після урочистостей Василь Фольварочний навідався на сільський цвинтар, де поклав квіти на могилу батьків Дмитра Гнатюка, передав їй уклін від сина і запевнив, що той обов’язково найближчим часом приїде в село і провідає їх могилу.
Того ж дня в Чернівцях у приміщенні музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської відбувся творчий вечір і урочистий концерт з нагоди ювілею митця, де звучали твори з його репертуару.
Вечір відкрився виступом Заслуженого Академічного Буковинського ансамблю пісні і танцю імені Андрія Кушніренка.
Перший заступник голови Чернівецької облдержадміністрації Володимир Куліш у своєму виступі зазначив, що ще в радянські часи, обравши роль Мазепи, Дмитро Михайлович вийшов на сцену з жовто-блакитним прапором. Саме він, заспівавши «Два кольори», навів жах на радянський політичний бомонд, який пропонував вилучили з пісні слова «чорний» і «червоний».
Перший заступник голови Чернівецької обласної ради Ярослав Курко зачитав вітальну адресу видатному земляку від імені буковинської громади, в якій, зокрема, говориться:
«Високодостойний ювіляре!
Увінчаний найвищими державними нагородами, почесними званнями та мистецькими відзнаками, Ви завжди були, є і залишатиметеся для багатьох поколінь вдячних земляків і співвітчизників неперевершеним взірцем особистої скромності, виняткової працездатності, мудрості, доброти, щирості і толерантності, що є споконвіку притаманні кращим представникам буковинської землі.
Тож нехай життєдайна любов народу та цілюще Боже благословення і надалі надають Вам сил і наснаги на многії літа, жертовного служіння його величності мистецтву і матері-Україні...».
Міський голова Чернівців Олексій Каспрук зазначив, що місто має свої символи. Один з них – мелодія пісні «Марічка», що лунає щодня пополудні з вежі ратуші, нагадуючи про її виконавця, який є почесним громадянином обласного центру.
За дорученням Дмитра Гнатюка Голова Буковинського земляцтва у Києві Валерій Цибух зачитав його послання учасникам урочистого зібрання. В ньому, зокрема, є такі рядки: «Я гордий тим, що високі почуття любові до своєї землі навколо животворної ідеї збереження та пропагування кращих її традицій і звичаїв привели до розуміння кожного з нас незаперечної істини про те, що цілющі силу і наснагу можна черпати тільки із джерел того милого серцю куточка, що зветься водночас і величаво, і прозаїчно рідним краєм, допомагає у житті, підтримує й окрилює. Бо де б ми не були, скільки б нам не було літ, він приваблює і бентежить, милує і чарує…».
Автор книги про Дмитра Гнатюка «На висотах орлиного лету» Василь Фольварочний повідав про поневіряння, переслідування родини Гнатюків радянськими органами, висловив сподівання, що книгу читатимуть покоління, бо в ній є національний український дух, що єднає.
Від імені присутніх сестрі видатного співака Федорі, яка була присутня в залі, вручили барвисті квіти, а делегація Кіцманського району піднесла їй на вишитому рушнику запашний коровай.
На завершення святкового концерту начальник управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації чарівна Віра Китайгородська подякувала артистам, гостям, всім присутнім за гарячі серця сповнені любові і поваги до великого буковинського митця. «Як би кожен з нас, – продовжила вона, – хоч наполовину, хоча б на третину прислужився б Україні, так як Дмитро Гнатюк, то був би справдешній рай на землі». Віра Китайгородська запросила всіх зустрітися на сторічному ювілеї Дмитра Гнатюка і поклонитися йому живому.
Після заходів на Буковині вже у Києві Дмитра Михайловича Гнатюка відвідали: Голова земляцтва Буковини Валерій Іванович Цибух, письменник Василь Іванович Фольварочний з дружиною Тетяною та головний редактор журналу «Гетьман» Ігор Кравчук, щоб передати вітання від земляків та переглянути фільм, виробництва Телерадіокомпанії «ІК», про відзначення ювілею Дмитра Гнатюка на Буковині.
