Квітка, яка символізуює чистоту і красу

Волошки – це символ святості, чистоти, привітності та чемності, краси й добра. Волошки – запашна лікувальна трава із синіми квітами, сильним стійким запахом.

Колись селяни розводили їх поблизу своїх осель. Волошки мали широке ритуальне застосування – їх клали за ікони, прикрашали хрести в церквах, святили на Маковія (14 серпня), на Спаса (19 серпня).

На Трійцю із волошок плели обрядові вінки. На думку етнографів, сакралізація цієї рослини пов’язана з легендами про знайдення хреста Господнього. На місці, де євреї сховали хрест Спасителя, виросла пахуча й цілюща трава, яку в Україні назвали «волошки».

За іншою легендою, рослина одержала назву «від імені святого Василя Великого, який начебто за життя дуже полюбляв квіти й зелень і завжди прикрашав ними свою оселю». Волошки інколи були атрибутом весільної обрядовості, ними кропили молодих, із них робили купіль для дітей при хворобах. Також вони символізують чистоту, красу коханої.

Не багатьом рослинам української флори віддано стільки шани, як оцій звичайній мешканці ланів – блакитній волошці, котра залюбки селиться в посівах жита і пшениці. З ними вона в тісній дружбі, бо, як показали досліди, сприяє їх ростую

Там, де в міру росте волошка, – бути врожаю.

Колір її квіток настільки принадний, що рослина ця стала поетичним образом. Згадайте «очі волошкові», як вияв краси й чистоти дівочої душі. Квіти волошок – найпопулярніший елемент орнаменту і народних вишиванок. Назва «васильок» походить з народної легенди. Сільський хлопець – красень Василько якось косив у полі жито. Саме тоді у полі бавилися русалки. Одній з них дуже припав до душі Василько. Зачарувала русалка хлопця. Забув про все на світі і пішов за нею.

А вона ж, пустуючи і сміючись, вела його в поля все далі й далі та й сама в нього закохалася. Не схотіла з ним розлучатися: обернула Василька на польову квітку, щоб нагадував синь води.

Відтоді, за легендою, щороку літньої пори русалки бавляться в хлібах, коли зацвітає волошка синя, плетуть з неї вінки і прикрашають свої голівки.