Я ГОРДЖУСЯ СВОЇМИ ЗЕМЛЯКАМИ
Василь ГЛАДІЙ, народний депутат України:
Я ГОРДЖУСЯ СВОЇМИ ЗЕМЛЯКАМИ
Активними учасниками тримісячного протистояння українського народу зі злочинною владою Януковича були представники демократичних сил у парламенті, народні депутати України.
Серед них – Василь Гладій, якому відстоювати свої інтереси у Верховній Раді довірили громадяни Верховинського, Косівського та Снятинського районів, що на Івано-Франківщині.
– Пане Василю, прийшла вистраждана, для багатьох неочікувана, велична перемога у борні з лютим і безжалісним ворогом.
На жаль, за неї довелося заплатити кров’ю і життям кращих синів України. Ви як справжній народний депутат України весь цей час були з народом, з тими, для кого слова «Воля або смерть» стали не гаслом, а готовністю віддати найдорожче – життя – за Україну. Що ви зараз відчуваєте?
– Найважче усвідомлювати те, що загинули люди, а змиритися з цим неможливо. Три місяці протистояння призвели до страшних жертв. Вперше в новітній історії незалежної України сталася велика непоправна трагедія – перемога отримана важкою і дорогою ціною. Потрібно розуміти, що ми тільки на початку великого шляху.
У зв’язку з цим, гадаю, новосформована влада повинна стати надзвичайно відповідальною й усві- домлювати, що нині наш народ очікує реальних кроків, здатних принести ефективні зміни. Хочу наголосити – зміни не у владі, зміни не в прізвищах, а в Україні в цілому, в процесах державотворення.
Нині ніхто не має права на фальш, обіцянки. Ми зобов’язані чесно і справедливо працювати з людьми, знаходити з ними порозуміння, разом з громадою формувати нову країну, нову державу. Тож маємо велику відповідальність як перед тими, хто загинув, хто стояв на барикадах, так і тими, хто у важкий час допомагав, чим міг. Ситуація складана як економічно, так і політично. Ми повинні все робити оперативно. На сьогодні народ, загартований більш як тримісячним протистоянням на Майдані, уже не буде терпіти, коли відчує фальш, коли не виконуватиметься те, заради чого він піднявся на боротьбу.
Особливо важливо, я в цьому переконаний, і це дуже добре, що народ вперше по-справжньому здійснюватиме контроль за діяльністю влади.
Справді, основа демократія, джерело влади – це народ. Усе інше – похідне. Саме тому народ має бути не лише реальним учасником процесу, а й впливати на нього, неухильно вимагати від влади реалізації визначеного завдання. Перед нами нині багато важливої й відповідальної роботи: вироблення нової Конституції, децентралізація, реформування місцевого самоврядування.
Слава Богу, парламент узяв на себе таку відповідальність і наполегливо працює у цих напрямах.
Крім того, сформувавши більшість у парламенті, нам вдасться швидко створити уряд народної довіри. В цьому запорука того, що розвиток України спрямуємо у потрібне русло. А це стане початком великих і позитивних змін. Кожен з нас має пройнятися великою вірою й упевненістю, що українці отримали можливість будувати могутню європейську державу. Відрадно, що цей процес уже пішов.
– Якою була Ваша участь у цій боротьбі?
– Ми, депутати від опозиції (на той час) працювали у ті тривожні дні і ночі на Майдані. Зокрема, разом із своїми помічниками я координував участь мешканців Верховинського, Косівського і Снятинського районів, що входять до складу мого виборчого округу, у протистоянні з владою Януковича. Ми займалися відправкою на Майдан людей, медикаментів, харчів.
Результативну роботу забезпечували на різних етапах надійні координатори – Верховинський селищний голова Василь Мицканюк, мої помічники Володимир Петричук (Косівський район) та Іван Угрин (Снятинський район), Василь Соник, Олег Соломченко та багато інших.
Зв’язуючись по телефону, вони знали, скільки людей їде на Київ, коли прибувають, до складу якої сотні входять і що ці справжні патріоти мають тут робити. Окрім того, вони привозили, різні речі, фінанси тощо. Траплялися випадки, коли працівники ДАІ зупиняли автомашини, що везли дрова. Тож доводилося їхати на місце й супроводжувати вантаж до місця призначення.
Згідно з установленим графіком, чергував як удень, так і вночі на Майдані, в лікарні, біля Кабінету Міністрів, Верховної Ради, Адміністрації Президента. Одне слово, на кожному етапі боротьби виникали різні ситуації, доводилося оперативно втручатися, щоб вирішувати невідкладні завдання. В окремих випадках допомагав статус народного депутата, завдяки чому вдавалося оперативно вирішувати питання, що не могли зробити інші люди. Особливо, коли доводилося визволяти людей з-під арешту, чи поранених у лікарні.
– Чи не було страшно на передовій?
– Людям притаманний страх. Страшно ставало, коли чатувала небезпека, коли під загрозою опинялися люди. Водночас, було усвідомлення, що Майдан – це не звичайна територія. Майдан – це суспільний феномен і символ нашої боротьби за Україну за загальнолюдські цінності. Дуже хотілося, щоб перемога прийшла якомога швидше. На превеликий жаль, вона далася нам дорогою ціною – народ заплатив за неї життям багатьох своїх кращих синів і дочок.
Водночас було тверде переконання, а також віра, що перемога обов’язково прийде.
– З якими словами ви хотіли б звернутися до своїх земляків і виборців?
– У першу чергу, щиро дякую всім, хто був у цей тривожний час на протестних майданах по всій Україні, хто організовував його життєдіяльність в областях, низький уклін жертводавцям, перевізникам, усім громадянам, які піднялися на боротьбу. Я гордий, що Галичина відіграла важливу роль у революції. Вона була, є і буде своєрідним П’ємонтом.
Тепер нам потрібно зрозуміти, що маємо великий шанс, виняткову можливість змінити Україну. А тому давайте, дорогі земляки, спільною працею, спільними зусиллями об’єднаємося усі – від мешканців невеличкого карпатського села до столиці – спрямуємо свої сили, знання, досвід, віру й переконання на досягнення єдиної мети – перетворення України у міцну, незалежну, цивілізовану європейську державу. Я вірю, що мрії збуваються.
Спілкувався Ігор КРАВЧУК
