ПОТРІБНО БУТИ ЧЕСНИМ ПЕРЕД СОБОЮ – І ПЕРЕД УКРАЇНОЮПОТРІБНО БУТИ ЧЕСНИМ ПЕРЕД СОБОЮ – І ПЕРЕД УКРАЇНОЮ
Валерій ЧОРНИЙ:
ПОТРІБНО БУТИ ЧЕСНИМ ПЕРЕД СОБОЮ – І ПЕРЕД УКРАЇНОЮ
Такий настав час, що не встиг підготувати до друку статтю, як потрібно її доповнювати або розширювати.
У попередньому номері видання гарний відгук отримала стаття «Завітали з гостинцями», в якій розповідалося про допомогу Благодійного фонду «Древляни» дітям Бориспільського територіального центру реабілітації хворих на церебральний параліч.
Читачі хотіли більш дізнатися про роботу цієї відомої в Україні благодійної організації її лідера Голову правління, члена-кореспондента АН України, керуючого партнера Київської Гельсінської спілки Валерія Івановича Чорного.
Ми підготували таку статтю. І, звичайно, її опублікуємо. Але Фондом не обмежується діяльність Валерія Івановича. У цей складний для України період всю енергію, великий досвід, реалізуючи власне кредо: «Якщо не я, то хто?» – Валерій Чорний спрямовує на боротьбу з корупцією – великим злом сьогодення. І переконаний, що саме тепер можна нанести смертельний удар цій гідрі.
Отже, згідно Розпорядженню Міністерства доходів і зборів від 27 лютого 2014 року, пункту 1.1. Головою робочої комісії замість начальника відділу Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міндоходів Склянова С.В. призначено заступника голови комітету з протидії корупції Громадської ради Міндоходів Чорного В.І.
Це надзвичайно складна, відверто скажу, небезпечна і не всім під силу робота.
Недаремно на цю посаду призначили Валерія Чорного.
– Валерію Івановичу, про складність вашої роботи сьогодні, про її об’єми і про певну протидію попередньої корумпованої системи новому, можна тільки здогадуватися. Ви, як відомо, не зволікаючи включилися в процес контролю за діяльністю міністерств. Якщо не помиляюся, ще 24 лютого ви розпочали роботу у статусі Голови комісії Громадської ради з контролю за діяльністю Міністерства екології та природних ресурсів України.
– Не той тепер час, щоб зволікати і чухати потилицю. Буквально з перших днів повалення старої, повністю корумпованої і прогнилої влади громадськість взяла під контроль діяльність міністерств, щоб не були знищені активи, документація тощо. Ми відповідали за Міністерство екології та природних ресурсів. Працювали чітко і злагоджено і тому отримали подяку від нового міністра екології та природних ресурсів України Андрія Володимировича Мохника.
Потім надійшла інформація, що представники радикальної частини самооборони Майдану, а насправді – псевдо-оборони, мають намір спалити Міністерство доходів і зборів України. Переконаний, що ця провокація була, очевидно, задумана і оплачена попередніми керівниками цієї служби, щоб знищити інформацію про свою діяльність.
Ніхто не сумнівається, що в Міністерстві процвітала корупція, цинічно обкрадалася держава і перекачувалися мільярди на сумнознану сім’ю. Але якщо немає папірця – немає і порушення. І як кажуть: кінці у воду. Таким чином, отримавши підтримку справжньої самооборони і афганців ми перешкодили їхнім планам і взяли під контроль Міністерство доходів і зборів. Принагідно зазначу, що внутрішня охорона вела себе дуже пасивно.
Тільки забезпечивши надійну охорону і уникнувши провокацій, ми розпочали копітку роботу з вивчення діяльності Міністерства.
– Чи можна говорити вже про певні результати?
– Звичайно, а чого ж би ми тут сиділи по 16 годин, як мінімум, на добу і без вихідних.
Ми зупинили корупційну схему, яка називалася «відшкодування ПДВ». Тільки за лютий місяць ця сума складала понад чотири мільярди. 80% мало піти в Східні регіони і лише 20% – решті. Скажемо на Львів, як важливому економічному центру передбачалося повернути ПДВ всього на 30 мільйонів. І зупинили ми це на останньому етапі: кошти вже були в казначействі.
У Міністерстві створювалися різні формальні перепони. По три з чимсь години йшло на те, щоб зареєструвати лист чи запит. Це був відвертий саботаж, який маскувався під найрізноманітнішими формальними приводами.
Простий приклад. Звертаєшся до керівника юридичного департаменту, щоб той підписав запит. Він обіцяє, що все зробить. А сам нишком пише заяву на відпустку і тікає. А на деяких листах чи запитах потрібно по вісім підписів. Якщо йдеш у відпустку, скажи, хто замість тебе має право підпису. Заступник, зрозуміло, каже що немає права підписувати. Ось і доводиться переконувати, щоб не шукали підстав, як не підписати, а думали як вирішити питання.
Переконував, що якщо вони бояться перевірки, значить винні і хочуть втекти як щурі з корабля, що тоне.
На наступний день повернувся начальник. Видно, що починає розуміти, що нікуди не дінеться. І ось у такому режимі доводиться працювати постійно. Хоча на сьогодні, а це вже скоро місяць роботи, ситуація покращується.
Першим заступником Міністра доходів і зборів України призначений від бізнесу, а не чиновник – кваліфікований фахівець Ігор Олегович Білоус. І це правильне рішення Уряду.
У цьому контексті хочу відзначити, що не можна всіх 68 тисяч працівників Міністерства доходів і зборів, вважати корупціонерами і злочинцями. Серед них багато професіоналів і чесних людей, яких ми залучаємо до нашої комісії з перевірки.
Переважно – це працівники середньої ланки.
Потрібно також розуміти, що багато з них просто потрапляли у злочинну систему.
Пригадуєте, як Микита Хрущов на одному із партійних з’їздів розвінчуючи культ Сталіна, розповідав про його злочини. А один із делегатів запитав Микиту Сергійовича, що, мовляв, а де ви були? А Хрущов відповів: «Я був там, де ви тепер». Коли в руках верхівки репресивний апарат, протиставити йому якісь аргументи дуже складно. Це потрібно враховувати. Ми ж прагнемо збудувати якісно нове суспільство в центрі якого буле Людина.
– Сьогодні багато розмов точиться щодо люстрації. Яка ваша думка щодо цього?
– Це річ потрібна. Але мають бути розроблені чіткі критерії, щоб під приводом люстрації не влаштувати новий перерозподіл.
Ми вже двадцять третій рік живемо не в соціалістичній системі. За цей час відбувалося бурхливе накопичення капіталу. Ми ж не наївні і знаємо, що сьогоднішні мільйонери і особливо мільярдери не отримали спадщину, скажемо, від тьоті Соні. За неймовірно короткий час їм вдалося нажити великі кошти.
Легалізацію капіталу потрібно було зробити вже давно. Адже сам Генрі Форд якось сказав: «Я готовий відзвітувати за кожний цент, але не питайте мене, як я заробив перший мільйон».
Ніхто цим не займався і бізнес продовжував заробляти великі статки, конвертуючи в мільярди ще й наближення до влади, або безпосередньо перебуваючи у владі. Це вже недопустимо. Тобто, я переконаний, що порядок можна навести, якщо до цього питання підійти з головою і не відкладати цю справу у довгу скриньку. Скажімо, ми добре знаємо імена банкірів, які нещодавно продали свої банки. Потрібно запитати їх, а скільки ви за це заплатили податків? Покажіть. І це не люстрації. Так повинно бути в нормальному суспільстві. Ось нещодавно сів за грати за несплату податків відомий тренер відомої європейської футбольної команди. І ніхто на його заслуги не зважив. Він порушив закон і мусить відбути покарання.
– Валерію Івановичу, перед вами відкрилися багато схем і корупційних дій. Що найбільше вразило?
– Ні для кого не буде відкриттям, що корупція процвітала. Але мене найбільше вразило бездумне, цинічне, без всяких «розумних» меж особисте збагачення цілої низки наших чиновників, котрі будь-яку ситуацію використовували задля наживи.
Ось нещодавно мені потрапив до рук пакет документів з митниці. Він стосувався розмитнення надзвичайно дорогих яхт. Вони коштували десь мільйон півтора доларів.
Список такий довгий, що за десять хвилин його і не прочитати. Дехто наближений до сім’ї Януковича, мав їх навіть декілька. Так ось, яхта вартістю півтора мільйона розмитнювалася як надувний човен. І це при тім, що митницю очолював комуніст, борець за соціальну справедливість Ігор Калетник. Я цілком підтримую тих депутатів, котрі вносять до парламенту законопроект про заборону Комуністичної партії України. А Петра Симоненка, цього лицеміра і демагога потрібно взагалі зробити персоною нон-грата.
Дуже правильна позиція Премєр-міністра Арсенія Петровича Яценюка і парламента, щодо відміни цілої низки пільг депутатам і чиновникам.
Цілком зрозумілим є і бажання нинішньої влади передати більше повноважень в регіони. Там на місцях краще знають, кому потрібна допомога. Помилкою є бездумні пільги, бо чиновник заради заробітка замість одного, хто дійсно поребує пільги, видасть пільгові документи ще сотням. Це теж складова корупції. Потрібна адресна фінансова допомога.
Вражає також і те, що у гонитві за наживою ставлять під загрозу не тільки здоров’я, але і життя наших громадян.
Ми нещодавно перекрили канал, яким двічі на тиждень перевозили з Молдови по «зеленому коридору», без жодного оформлення, технічний спирт, який використовували для виготовлення алкогольних напоїв.
А кримінальні доходи отримували, так звані, «смотрящі», які, у свою чергу, передавали їх «на гору».
З’ясувалося також, що в податковій було два бюджета. Один бюджет йшов у державу, а інший у сім’ю. Зверність увагу: тіньовий бюджет на десять відсотків, тобто, десь на 20 мільярдів більший ніж офіційний.
Конвертаційні центри пішли в розробку. Кожен день я за своїм підписом відправляю в Генеральну прокуратуру на контроль, чи на порушення кримінальної справ щодо глобальних конвертаційних центрів з великим обігом. Я взагалі дивуюся як бізнес не заангажований на владу виживав. Умови в яких він працював, не те, що ненормальні вони не людські.
На неугодних підприємців заводилися липові кримінальні справи. Підприємець мусив сплатити данину, тоді справу закривали. Безліч випадків, коли на людей, які не хотіли йти на умови бандитів від влади, нацьковували податкову, яка складала акти, зрозуміло які, а потім служба виконання примусу їх фірми виставляла на торги, а там «свої люди» купляли бізнес за копійки.
Або прийшов товар на оформлення, а його не беруть, ніби і непомічають. Товар простоює. А за все порібно платити: і за простій, і за зберігання, а ще добавте санкції від тих, хто його не отримав, – то взагалі невесело. І тут з’являється «благодійник», який вирішує всі питання. Суми обраховуються десятками тисяч доларів.
– Чи бачите світло в кінці тунелю?
– Ми змушені працювати задля наших дітей і внуків. У мене - пятеро дітей і семеро внуків, як я буду їм дивитися у вічі? Я не хочу, щоб внук мене запитав: «Дідусю, а що ти робив у той буремний час? Сидів і телевізор дивився?».
Головне, щоб наша робота увінчалася успіхом. І я вірю, що ми зможемо побудувати іншу державу, ніж ту яку знаємо. У нас розумний, роботящий, талановитий народ.
Третина світового запасу чорнозему. Це козир надзвичаний. А головне – це подолати заздрість, жабу, яка інколи нас давить, непереборне бажання збагатитися за рахунок іншого, тоді нам не будуть страшні ні внутрішні ні зовнішні вороги. Щоб досягнути бажаних результатів потрібно бути чесним перед собою – і перед Україною.
Спілкувався Ігор КРАВЧУК
