Святкує перлина Житомирщини
До 90-ліття Ружинського району
Святкує перлина Житомирщини
У південно-східній частині Житомирської області, на берегах річки Роставиці та її численних приток, розкинувся Ружинський район, який недавно відзначив своє 90-річчя.
Нині це майже тридцятитисячна територіальна громада, що славиться своїми працьовитими людьми, які вирощують на полях високі врожаї. Ружинський район сьогодні – це мальовничі краєвиди, а ще 50 сіл і селищ. Його загальна площа – 1002 кв. км.
Ружинщина. Земля пшеничних полів і Роставиці. Край мальв і чебрецю, меча і щита, калини й синьооких джерел… Ружинщина. Молода й стародавня. На Ружинщині зареєстровано найдавніші пам’ятки археології: городища Х–ХІІІ ст. в Білилівці, Вчорайшому, Ружині, Карапчиєві, Ягнятині, Роставиці; поселення Черняхівської культури, кургани епохи бронзи Скіфської та Сарматської культур. Курганний могильник епохи Київської Русі. Більшість із них розташована біля річки Роставиці – славетної притоки Росі.
…У кожного району, як і в людини, своя біографія. А починається вона з імені.
Пращуром Ружина було поселення Щербів. А Ружином воно назване за іменем князів Ружицьких. Король Сигмунд ІІІ дозволив володіти цією землею «пану Миколі князю Ружинському, воєводі Київському і жоні його Єлизаветі; привілей даний в Кракові 1591 року 12 червня».
Ружинський район пройшов славний шлях, були в нього й героїчні, й трагічні сторінки. Дорогами Ружинщини прямував Богдан Хмельницький з визвольним військом. Сколихнула край Гайдамаччина, Коліївщина; скуштували краяни й багаторічну царську неволю.
У селі Верхівні збереглася садиба Ганських, унікальна пам’ятка історії, архітектури та садово-паркової культури XVII ст. Тут у графині Евеліни Ганської гостював у 1847–1850 роках видатний французький письменник Оноре де Бальзак.
Із січня 1919 р. по березень 1921 р. учителем української мови та літератури в селі Вчорайшому працював видатний український поет і громадський діяч, академік Максим Тадейович Рильський.
У цьому ж селі 1918 року громада встановила дерев’яний пам’ятник славному сину України Тарасу Шевченку. Через кілька років тут був зведений дерев’яний бюст Кобзарю. Із часом обидві пам’ятки зруйнувалися. Нарешті 2012 року з ініціативи та за фінансової підтримки місцевої влади знову, вже в Ружині, велично постав Тарас Шевченко.
...Яке ж воно страшне, відлуння 1933-го. Від жахливого голоду постраждав і Ружинський район. Документальний фільм Леоніда Можука про голод в Україні «Українська ніч 33-го» вражає душевністю і щирістю, гіркою правдою й незагоєним болем. Леонід Петрович Можук, сценарист, режисер, заслужений діяч мистецтв України, народний артист України, лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка, зняв розмову-сповідь зі своєю мамою, сусідами, жителями сіл Мусіївки та Верхівні. На екрані їхні розповіді, важкі згадки і сльози гіркого болю. Кожну свою молитву мати закінчувала словами: «Аби не було голоду». Голод, війна, розруха не оминули жодної стежечки, що вела до сіл району.
Сотні ружинців поклали голови далеко від рідної домівки в роки Другої світової війни.
…Незалежність принесла краянам надію на краще життя, а заразом важкі й суперечливі роки. Та, попри негаразди, Ружинщина, завдяки своїм працьовитим людям, поповнює свій виробничо-культурний потенціал. Спільно люди творять добро на своїй землі.
Робити добро – це провести газ у віддалені села, відновити вуличне освітлення, пожвавити роботу клубів. У районі проводяться конкурси, концерти. Десять колективів художньої самодіяльності мають звання народний та зразковий аматорський колектив. Серед них «Щерби» з Ружина, «Любисток» із Ягнятина, «Немиринчани» з Немиринців… У райцентрі успішно діють оркестр духових інструментів та інструментальний ансамбль «Зорецвіт». Для обдарованих дітей працюють музична та дитячо-спортивна школи, Будинок дитячої творчості. Мережа освітніх закладів району налічує 2 гімназії та 25 загальноосвітніх шкіл.
Директор Бистрицької загальноосвітньої школи Тетяна Матвійчук розповідає про свій навчальний заклад, який незабаром відзначатиме своє століття:
– У нашій школі навчається 127 діток. Випускники добре складають зовнішнє незалежне оцінювання, вступають у ВНЗ Житомира та Києва на державні форми навчання.
Наша чудова дівчача волейбольна команда кілька років поспіль посідає перше місце в районі. З 2004 року в школі працює краєзнавчо-історичний музей. Проблеми не святкова тема, але якщо вже згадати про них, то найголовніша, як і в більшості шкіл, мабуть, не лише нашого району, – фінансово-господарча. Сподіваємося лише на благодійність. Нам допомагають селянсько-фермерські господарства «Нива» та «Україна» (керівники Петро Сиротенко та Андрій Шокало), а також Іван Сорока – керівник філії «Бистрицька» ТОВ СП «Нібулон»…
Продовжив розмову голова Бистрицької сільської ради Петро Устименко, теж відзначений нагородою:
– Свято Ружинщини – це зустріч із друзями, зустріч із тим, кого ти знаєш, поважаєш; свято всіх людей, які тепер тут живуть і які тут народилися, а працюють по всій Україні й навіть за її межами. Вперше в історії Ружина відзначається таке велике, тепле свято.
Є ще сила й порох у порохівниці, щоб робити добро, незважаючи на негаразди в державі. Ми намагаємося згладити всі кострубаті позиції. Важливо, щоб люди ставились один до одного з добром, поважали один одного. Згуртованість, добре ставлення допоможуть нам сьогодні піднятися на європейський рівень. І труднощі, які є, вірю, ми подолаємо завдяки єдності.
Ми приречені жити в мирі, в дружбі. Треба працювати, щоб розквітала наша прекрасна Україна. Щоб життя мало високий рівень не лише у великих містах, а й у селах. Щоб у глибинці люди жили гідно. Бо ми того варті!
Сучасна Ружинщина відродила славу хліборобного краю. Вирощуванням врожаїв займається 114 індивідуальних селянсько-фермерських господарств та 16 колективних сільськогосподарських підприємств. Хлібороби пишаються, що торік валовий збір зерна в районі був найвищий за роки незалежної України.
«Ружинський район, без перебільшення, є перлиною Житомирщини й усієї України. Ружинщина – це мальовничі пейзажі, золотаве колосся, широкі безкраї лани складних технічних культур, переробна промисловість. І все це роблять люди, які працюють тут, показують приклад, як плекати рідну землю, доглядати за нею. Ружинська земля народила й виростила багато поколінь талановитих, мудрих людей і дала їм можливість реалізувати свій талант. Обласна влада докладатиме максимум зусиль для покращення життєвого рівня мешканців району», – наголосив голова облдержадміністрації Сергій Рижук, виступаючи на урочистостях з нагоди 90-річчя утворення найпівденнішого району області.
…Ружинський район пишається своїми людьми. Тими, які прославляли й прославляють малу батьківщину далеко за межами не лише області, а й держави. Вони пішли у світ, а навздогін бігло босоноге, веснянкувате й рідне село. Давня, свята земля підняла до заслужених висот своїх синів і дочок. На свято прибула численна делегація вихідців краю. Це відомі люди, які стали успішними науковцями, аграріями, медиками, письменниками, поетами, художниками, керівниками відомств та територіальних громад.
Усі вони бажали своєму краю процвітання та пообіцяли й надалі служити на користь малій батьківщині. Серед них уродженець села Пустоха (сьогодні Прибережне), історик, письменник, професор, академік АН ВШ України Володимир Сергійчук.
Володимир Іванович, приєднуючись до привітань землякам з нагоди свята, сказав:
– Я радий, що народився на землі, яка справді є духовним центром України. Бо саме тут починалося наше державне життя. Тут наші предки отримали своє ім’я. Рось, Роставиця, Росава – це від них пішла Русь. Не хтось, якісь зайди, принесли нам ім’я.
Ми маємо його споконвіків, і цим повинні пишатися. Мені моя земля завжди давала наснагу, працелюбство. Вона кликала до праці. Саме український чорнозем творить особливий тип людини, подібного якому немає ніде у світі. Бо чорнозем – своєрідна аура. Чорнозем – це українець. Це код нації.
– Над чим працюєте зараз?
– Це щорічний календар «Соборна пам’ять України». Недавно закінчив довідкове видання «Українці в Санкт-Петербурзі, Петрограді та Ленінграді». Зараз працюю над книгою до 200-річчя Шевченка. Це новий погляд на поета як українського державника.
…Отже, Ружинському району 90 років. Усі причетні до минувшини та сьогодення краю зібралися в місцевому Будинку культури, щоб підбити підсумки зробленому й окреслити перспективи подальшого розвитку. А святкову атмосферу доповнили яскравим концертом, пишними короваями та рушниковим розмаїттям. Кожна громада району привезла до Ружина свій власний коровай. Учасники дійства кажуть, що інакше на землі, де вирощують найбільше хліба в області, й бути не може.
Привітав земляків голова райдержадміністрації Володимир Бондарчук.
Він зазначив: «Я гордий тим, що доля звела нас у праці на щедрій Ружинській землі. Хочу засвідчити свою повагу, шану, захоплення вами, людьми праці. Бо що варта земля, що варта влада й найкращий керівник без щирих і терплячих людей, без їхніх мозолястих долонь. Тішуся молодим поколінням: талановитим, завзятим, здібним, наполегливим, яке стало на зміну батькам. Нехай же будуть нашою гордістю й надією. Пишаюся старшим поколінням. Саме ви вирощували високі врожаї сільськогосподарських культур, завдяки вам, людям праці, народжувався промисловий потенціал району, будувалися заклади культури, освіти, охорони здоров’я.
Окремо тепле вітання жінкам-трудівницям. Важка доля випала вам, та ви не нарікаєте. Виростили діток, радієте онукам і правнукам. І понад усе любите землю – родючою. Як багато вміли й вміють робити ваші руки! Вчать дитячі пальчики виводити першу літеру, лікують, рятують від болю та самотності, білять хату до свята, печуть запашний хліб, вишивають рушник, саджають чорнобривці та мальви.
Нашому сучаснику є чим пишатися, примножувати та передавати нащадкам здобутки. Тож нехай наш славний район росте й процвітає! Щастя та добробут живе в кожному домі, у кожному дворі, в кожній родині, єднаючи всіх нас у згуртовану та небайдужу громаду…».
З нагоди свята в районному Будинку культури були представлені вироби майстрів декоративно-ужиткового мистецтва сільських та селищної громад району. А в залі відбулася презентація кожної з 32 територіальних громад району, і 32 запашні короваї прикрасили святкову сцену.
Очільники району – голова райдержадміністрації Володимир Бондарчук і голова районної ради Борис Ходаковський – розповіли, що до свого славного ювілею Ружинщина прийшла з вагомими здобутками. Сьогодні – це хлібний край з добірними врожаями: район займає перше місце в області з виробництва зерна, якого зібрано майже 200 тис. т. Це 40 газифікованих сіл, 6 нових дитсадочків і, звичайно, чудові, працьовиті люди.
Сотні імен хліборобів, учителів, лікарів, письменників, учених, керівників різних рівнів, які працюють у районі, області та за її межами, було названо й вшановано під час свята. Один за одним кращі працівники, які прославили рідний край, піднімалися на сцену Будинку культури. Серед них – заступник голови обласної ради Михайло Чигир, який керував районом упродовж 9 років, керівник сільськогосподарського виробничого колективу «Ружинське» Олександр Колібаба, директор Житомирського коледжу культури і мистецтв ім. В. Огієнка Микола Покропивний, професор Житомирського державного університету ім. І. Франка Володимир Шинкарук, перший заступник генерального директора обласної державної телерадіокомпанії Віктор Бойко, депутат Верховної Ради попередніх скликань Валентина Семенюк… Усім їм та багатьом іншим було вручено пам’ятні ювілейні знаки «Гордість Ружинщини» із занесенням їхніх фотографій на районну Дошку Пошани.
Багато трудівників району отримали почесні грамоти й подарунки від обласної державної адміністрації і обласної ради. А найвищу нагороду області – відзнаку «Честь і слава Житомирщини» – Сергій Рижук і Михайло Чигир вручили голові селянського (фермерського) господарства ім. Мічуріна, заслуженому працівнику сільського господарства України Володимиру Пилипчуку.
Іменинників вітали й вручали їм подарунки делегації сусідніх районів – Андрушівського, Бердичівського, Попільнянського й Червоноармійського. Всі вони відзначали працелюбність і надзвичайну доброзичливість ружинців. Ружинський край відсвяткував свій славний ювілей. Святкували працьовиті та талановиті люди, які щодня вкладають силу й душу в зміцнення та розвиток економічного й культурного потенціалу Житомирщини.
З приємнісю і дещо несподівано отримав нагороду і автрор цих рядків.
Щира подяка жителям району за натхненну працю на благо своєї землі, за патріотизм, за небайдужість до майбутнього рідного краю.
Ігор КРАВЧУК
