НЕЗРІВНЯНИЙ СВІТ КРАСИ

Ярослав КІКІНЧУК Голова Верховинської райради

– Карпатський край дивовижний. Оповитий легендами, переказами, оспіваний письменниками й поетами він манить, дивує. Але є і будні...

–Про те, що наш край надзвичайно красивий, відомо всім. Казкові краєвиди, чисте гірське повітря, унікальні звичаї горян – приваблюють людей. Окрім того недавно на території району відкрили національний парк «Верховинський». Частина території належить «Карпатському національному парку». Тут протікає Черемош, дві його притоки

- Білий і Чорний Черемош. Без перебільшення, райський куточок для туристів. Верховинщина розташована у високогірній частині українських Карпат, має статус високогірного району. Якщо раніше район був зорієнтований на промисловість і тваринництво, то зараз беремо курс на рекреаційно-відпочинковий напрямок. Колись основний наголос ставився на зимовий відпочинок – лижня траса, канатки, витяги, трамплін… Зараз робимо акцент на тому, що все-таки у нас має бути і літній відпочинок, до якого входив би водний туризм: рафтинг, сплав на різних видах плавзасобів. Верховинщина повинна стати зоною відпочинку привабливою для людей.

У нас якісна молочна продукція, виготовлена на високогірних плаях -полонинах. Тут можна вживати не лише екологічно чисту сільськогосподарську продукцію, а й лісові ягоди, гриби. І, звичайно, такі наші родзинки як обсерваторія на горі Піп Іван, Чорногірський хребет, заповідні території, висяче болото, гідрологічний заказник, повинні привабити людей і принести ті кошти, яких нам не вистачає

– Що об’єднує гуцулів у одну громаду?

– Як на мене, то є все таки гонор у доброму розумінні цього слова. Тобто гуцул не гонориться тим, що він гуцул, він хоче показати, чим багатий. Ви знаєте, що на Гуцульщині ніколи не було суцільного плоту. Лише воринєнка, через яку було видно, де люди живуть, а зате вже хата, ґражда, мала форму фортеці, яка мала бути захистом від ворогів, від звіра.

Кожне село хоче показати свою музику, свою співанку, свій одяг. Хоче показати свою кухню. Це гонорова конкуренція. Прив’язка до землі, до гір пояснює те, що у нас мала міграція. У районі за роки незалежності смертність не перевищувала народжуваність. Це дуже показова цифра, яка означає, що люди хочуть тут бути.

Звичайно, органам влади на місцях треба підставити плечі. Ми даємо субвенції, дотації, будуємфо садочки. От наприклад, ніхто би не повірив, що ми у найвіддаленіших населених пунктах, наприклад Пробійні, побудували класичний садочок з усіма умовами. Тобто, це санвузли, вода цілодобова, опалення, освітлення і таке інше. Люди, які приїжджають у гори, здивовані. Вкладаємо з нашого бюджету кошти в медицину. У нас є черга в пологове відділення із інших районів, бо умови перебування там дуже комфортні. Власне, це мабуть і об’єднує нас: щирість, відкритість і гонор називати себе гуцулом.

Ми займаємося зараз проектом будівництва дороги на Румунію. Недавно відбулося засідання круглого столу на найвищому обласному рівні. Були органи влади румунські і українські. Ми абсолютно чітко говоримо про те, що хочемо відкрити вікно у Європу.

Тим більше, що на тому боці живуть етнічні українці, які асоціюють себе з Україною. Вони називають себе румунськими гуцулами, говорять на первинній нашій рідній гуцульській материнській мові. Тобто ми спілкуємося без перекладачів. Ми не кажемо, що йдемо в Європу. Ми в Європі були і залишаємося. Географічний центр Європи в Рахові, етнокультурний центр у Верховині. Ясиня була проголошена Гуцульською республікою у 1919 році… Тут не потрібно видумувати, що ми кудись ідемо. Ми хочемо зайняти своє гідне місце там, де воно було. Ми хочемо відкрити двері для братів-гуцулів.

– Які завдання ви ставили на свою нову каденцію голови і що вдалося зробити за три роки?

– Минулого року введений у дію верховинський водозабір, який ми робили близько 4 років разом з попередниками. Тепер у Верховині цілодобове водопостачання. Поміняна вся мережа. Вода йде з висоти 1000 м над рівнем моря, і визнана питною водою, а не технічною. Це перше. Наступне – система очисних споруд. Бо, на превеликий жаль, вони не функціонують, або не діють так, як би мали. Нинішнього року, я думаю, буде зроблена відсотків на 50 система локальної очистки стоків води по Верховині, яка буде відповідати європейським нормам. Є вже проект. Почата робота. Це є такі стратегічні речі, над якими ми працюємо. Маємо і малі, але не менш важливі проекти.

Скажімо, будівництво школи в Білоберізці. Вона буде 1 вересня введена в експлуатацію. Добудова Верховинської ЗОШ. І, однозначно, велике значення буде мати відновлення обсерваторії на горі Піп Іван. Минулого року її накрили мідною бляхою, так вона була накрита у 1938 році. До 2015 року там має бути встановлений телескоп.

Це буде науковий, культурний та рекреаційний центр. Обсерваторія на висоті 2028 метрів. Друга за висотою у Європі. І якщо завершити вже почату мову, то хочу сказати, що ми виставили пропозицію інвесторам щодо будівництва трьох невеликих гірськолижних курортів – Кринта, Маґура і Ґаджина. Ми не хочемо величезних монстрів за принципом Буковеля. Ліпше невеликі, як в Альпах, Татрах... Щоб людям було комфортно, щоб не перетворювати гори у місто.

– Села різні за розвитком, це спричинене віддаленням від центру.

– У нас наче дві галузі розвитку: по Білому і по Чорному Черемошу. Щодо Чорного я вже сказав – туристично-рекреаційний напрямок. Район Білого Черемоша буде мати інший розвиток. Оскільки він менш привабливий, як туристичний, то пішов по розвитку міні-ГЕС. Відкриття однієї міні-ГЕС відбулося на початку червня. Це є в Пробійній, Голошині. Громади не протестують. Це дуже цікавий проект. Словом, роботи і задумів багато.

Ігор КРАВЧУК