³òàºìî ç êîçàöüêîþ íàãîðîäîþ!

3 ëèïíÿ íà çàïðîøåííÿ Âåðõîâíîãî îòàìàíà Óêðà¿íè òà ijàñïîðè, Ãåòüìàíà êîçàöòâà Çàïîðîçüêîãî, ìàðøàëà Äìèòðà Ñàãàéäàêà Ãåíåðàëüíó êàíöåëÿð³þ â³äâ³äàâ Ãåðîé Óêðà¿íè, çàñëóæåíèé ïðàö³âíèê ñ³ëüñüêîãî ãîñïîäàðñòâà Óêðà¿íè Îëåêñ³é ²âàíîâè÷ Ïîðîøåíêî

Îëåêñ³é ²âàíîâè÷ ÿñêðàâà ³ âèçíà÷íà îñîáèñò³ñòü. Âèñîò â æèòò³ â³í äîñÿã ò³ëüêè âëàñíèì ðîçóìîì ³ ïðàöåþ.

Íàðîäèâñÿ â çâè÷àéíîìó ñåë³ Ñàô’ÿíè ²çìà¿ëüñüêîãî ðàéîíó, ùî íà Îäåùèí³.

Çàê³í÷èâ Ëüâ³âñüêèé ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèé ³íñòèòóò, çà ôàõîì – ³íæåíåð-ìåõàí³ê. ßê³ á âàæëèâ³ ³ â³äïîâ³äàëüí³ ïîñàäè íå îá³éìàâ, íà êîæí³é ç íèõ â³í äîñÿãàâ âèñîêèõ ðåçóëüòàò³â.

Îêð³ì âñüîãî Îëåêñ³é ²âàíîâè÷ äåïóòàò ³ííèöüêî¿ îáëàñíî¿ ðàäè òà ùå é ãåíåðàë-ïîëêîâíèê ̳æíàðîäíî¿ ãðîìàäñüêî¿ îðãàí³çàö³¿ «Êîçàöòâî Çàïîðîçüêå».

Íà âñå ó íüîãî âèñòà÷ຠ÷àñó.

À â öåé ñîíÿ÷íèé ë³òí³é äåíü ìàðøàë Ñàãàéäàê âðó÷èâ Îëåêñ³þ ²âàíîâè÷ó Ïîðîøåíêó Îðäåí «Êîçàöüêà ñëàâà» ² ñòóïåíÿ.

³òàºìî!

Ïðåñ-ñëóæáà ÌÃÎ «Êîçàöòâî Çàïîðîçüêå»