ТУТ СХОВАНА ДУША ТИСЯЧОЛІТЬ
У центрі селища красується Верховинський регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини, який спільно із іншими заповідними місцями, є культурним осередком краю.
Ідея створення музею виникнула ще на початку 30-тих років минулого століття. Тоді Петро Шекерик-Доників, видатний гуцульський громадсько-політичний діяч, етнограф, письменник, а заодно війт Жаб’я, висунув ідею підняття престижу містечка та околиць через розвиток туризму. Для цього разом із іншим запропонував організувати музей Гуцульщини.
…Відновлений і оновлений музей діє у Верховині 8 років. Як каже директор, залишилося одне крісло з того музею, що був за Польщі Гуцульщина – це етнографічна територія України. Вона має давню славну і героїчну історію. Гуцули – корінні жителі Карпат. Усі гірські народи виділяються тим, що зберегли свій етнос, культуру своїх предків; живуть цим і стараються, щоби культура, звичаї продовжувались, жили в дітях, онуках. Саме тому музей починається з дитинства. Тобто із залу, де представлені роботи вихованців творчих дитячих закладів: школи мистецтв, будинку школяра, гуртків при загальноосвітніх школах. Тут найрізноманітніші твори юних митців: плетені гачком і шпицями, ткані. Є роботи з паперу, тканини, бісеру, з шерсті… Рівень доволі високий. Юні верховинці постійні призери обласних та республіканських мистецьких заходів.
У музеї є унікальна колекція картин самодіяльного художника Андрія Репети. Це самородок, якому Бог дав унікальний талант. Стиль його полотен, колористику ні з ким не сплутаєш.
Один із центральних залів – етнографічний відділ. Тут живе душа гуцулів. Найосновніші експонати це речі, які мають 200 і більше років. Привертає увагу старовинна скриня. Гуцульська скриня має особливу ауру. Кажуть, що коли людей виселяли в Сибір, то сім’ї дозволялося взяти з собою стільки речей, скільки поміщалося у родинну скриню.
Сумну тему продовжують експонати, що висвітлюють трагічні сторінки історії краю. Роки репресій, арештів. Далі страшний 1950 рік. Великдень того року ранній був, 18 березня. З 5 по 18 березня нелюди виселили десь третину населення району! Оце такі факти.
Ще один експонат музею – ляльки. Вони унікальні своєю історією. Родина Ясельських 1942 року була виселена у Німеччину. Все життя вони працювали світами. 1944 року потрапили в Англію і там жили, займалися господарством. Дітей виховували в українському дусі. А історія ляльок така. Ясельські об’їздили всю українську діаспору світу з цими ляльками. А потім подарували своїй прабатьківщині – Гуцульщині.
«Восьмим чудом світу можна назвати унікальний витвір наших предків – гуцульські ліжники, - розповідає директор музею. – Чим він унікальний? Вівця має підшерсток. От із того підшерстку роблять такі дивовижні речі. В орнаментиці ліжника домінує квадрат і ромб. Це символи наших предків. Чотири стихії панують над нами. Квадрат – білий світ. Ромб – потойбічний. І тут поєднуються світлі і темні, гарячі й холодні тони. Отаке різнобарвне життя постає перед нами».
І, звичайно, що за музей в Україні без вишитих рушників. У Верховині представлена вся Галичина. Експозиція барвиста, як літній день.
А ще в одному залі перед нами історичний розвиток Карпат. Карпати – молоді гори. Їм 70-74 мільйонів років. Процес розвитку гір продовжується. Вражають відбитки водоростей, які збереглися на глеїстій породі (глей – це перезволожений камінь, який добре зберігає сліди минулого).
У музеї зібрана етнографічна, краєзнавча бібліотека раритетів. Більшість книг українських авторів, але є й іноземців. Скажімо всесвітньо відомого історика Нормана Дейвіса. Багато книг, досліджень місцевих авторів. Серед них книги «Прикарпаття. Спадщина віків», «ЗУНР – 1918-1923 роки», серія книг про стародавні пам’ятки покутських Карпат, збірник документів про національно-визвольний рух на Прикарпатті у ХХ ст. Є в музеї і рукописні книги; духовна література, цінна не лише для України, але й усього православного світу.
А закінчується бібліотека Конституцією України та Абеткою маленького гуцулятка. Словом, Верховинський регіональний історико-краєзнавчий музей – особливий світ. Світ експонатів, котрі допомагають гостям краю глибше пізнати історію Гуцульщини, познайомитися з його звичаями та обрядами.
Ганна КРАВЧУК
