Де ти, доле України?
«А душа квилить за Україною… Так щемно, як колись від новини про смерть батька і молодшого брата… Хочеться заволати: «Боже! Чого так?»
Левко Григорович Лук’яненко
Немало тих, хто небайдужий до України, немало й таких, хто щиро та всеосяжно закоханий у її безмежні простори, але людей, які б поклали всю душу, усі сили, волю, молодість заради її процвітання… таких одиниці. Левко Григорович Лук’яненко – один із них. Він віддав найдорожче – своє життя, присвятивши його повністю боротьбі за незалежність рідного народу. І ось у свої 85 мав би зі спокоєм відпочити. Проте… Чи може душа патріота не тривожитись і не боліти нині? Мудрість, досвід та національна свідомість Левка Григоровича потрібні нам сьогодні особливо. Вчасно на світ народилася нова його книжка «Де ти, доле України?». Її сторінки, переконана, змінять та спрямують на істинний шлях щирі серця багатьох українців, крок за кроком проливаючи правдиве світло на сучасну та пережиту в минулому дійсність нашого рідного краю.
Левко Григорович Лук’яненко – одна з найяскравіших особистостей сучасної України, відомий український політик, громадський діяч, народний депутат України 1-го, 2-го та 4-го і 5-го скликань, філософ, письменник. Це справжній патріот з гарячим козацьким серцем, який ніколи не був байдужим до долі рідної України.
У холодний зимовий вечір 31 січня в Національній спілці письменників України, що на вулиці Банковій, відбулась затишна домашня зустріч з приводу народження на світ нової книги Левка Григоровича Лук’яненка «Де ти, доле України?». Книга, як і її промовиста назва, відображає болі та тривоги Левка Лук’яненка за минуле, сучасне та майбутнє нашої рідної держави: «Навіщо я пишу оце? Бо хочу бачити українців щасливими, а Україну – передовою, розвинутою, справедливою й моральною країною», – у цих простих на перший погляд словах Автора – глибокий зміст. Адже тільки сильна, стійка, патріотично налаштована людина, серце якої б’ється в унісон із кожною клітинкою живого організму української нації, може бути щасливою.
Цю книжку написано, звичайно, не за один день, але, здається, на одному подиху. Тому читати її легко, попри те, що Автор на підтвердження власних тез робить глибокі й цікаві екскурси в археологію, історію, етнографію, соціологію та філософію. Легкість прочитання зумовлена ще й тим, що праця Левка Лук’яненка «Де ти, доле України?» написана в традиційному напрямі української філософії – «філософії серця».
Як пише автор передмови, ця книга, – останнє слово в філософії, політології та психології Української душі. Невідомо, чи буде колись написана книга, яка може зрівнятись з цією за масштабністю піднятих тем, глибиною психологічного аналізу людини та націй, потужною позитивною енергетикою і колосальною інтуїцією, що дозволяє Автору проникати у безодню історичних процесів, глобальних катаклізмів як сивої давнини, так і сучасних політичних метаморфоз, а також віднаходити закономірності, зумовлені Волею Всесвітнього розуму.
«Чи варто прочитати цю філософську, цю патріотичну річ?», – поміркує шановний читач. Однак у самій книзі Автор дає нам відповідь на це запитання: «Якщо ти хочеш у цій книжці знайти наукові істини, тоді полиш її і візьми якусь іншу, наукову, книжку. Якщо ти не любиш своїх родичів, і твоє серце байдуже до цього клаптя землі, по якому ступали твої дитячі ноги, тоді передай цю книжку іншому, бо ти не зрозумієш Автора, і не сколихне твоє серце його розповідь, бо все життя від юнацьких літ і до старости ним провадила одна єдина глибока і всеосяжна любов до України, якої ти не зрозумієш. А коли ця земля не байдужа тобі, тоді сторінки цієї книжки поведуть тебе не від однієї наукової істини до другої, а по довгій дорозі лихої долі України з гострим камінням та колючим терням».
Поговорити про наболіле, послухати Левка Григоровича, прийшли усі, хто вболіває за долю України: письменники, журналісти, депутати, а також дружина письменника, Надія. Вона першою привітала його з народженням нової книги:
–Нам, іванофранківцям, сьогодні приємно, що наш Левко Григорович Лук’яненко і далі продовжує виявляти свої патріотичні пориви. У свої книжках він описує своє життя в застінках тюрми і висловлює свої прогнози щодо майбуття українців. Його життєвий досвід дозволяє йому прогнозувати щодо майбутнього України. Він переживає за долю України, і сьогодні цю останню книжку «Де ти, доле України?» присвятив іванофранківцям, бо вони дали йому гарну, широку дорогу у велике наше майбутнє – незалежної України:
Ми всі – народ, ми всі – одного роду,
Ми між собою – рідні і свої.
І нам Господь в дарунок дав свободу,
Та ми колись не втримали її.
Гнітили нас москвини і поляки,
І німець нашу долю обкрадав.
Ділили наші землі зайди всякі,
Привласнювали все, що Бог нам дав.
Та ми живі, бо нам судилось жити.
Коріння в нас здорове і міцне.
Нам тільки б бруд чужинський з себе змити.
Зшкребти б усе брехливе й наносне.
Нам тільки б вникнути самим у себе,
І оцінить добро, яке в нас є.
Відчути силу від землі і неба
Й навчитися любити все своє.
Пора нам з малоросів воскресати –
Великоукраїнцями ставати час.
Бо нас родила Україна-мати
І жде пошани й захисту від нас.
Цими щирими словами, зверненими до всіх українців Левко Лук’яненко розпочав свою книгу. В них – глибокий зміст українського буття, принципи та засади утвердження українців як нації.
Виразити свою пошану до Левка Григоровича Лук’яненка, подискутувати про долю України прийшли й Василь Васильович Овсієнко – український громадський діяч, колишній політв’язень, історик дисидентського руху; український політичний діяч Олег Борисович Шевчук; народний депутат України, член партії ВО «Батьківщина» Андрій Михайлович Павловський.
–Як тільки почув про презентацію книги “Де ти, доле України?”, вирішив, що треба обов’язково прийти і привітати Автора, адже Левко Лук’яненко – це наш український патріот-патріарх, – розпочав А.М. Павловський. – Це людина, яка провела 27 років по концтаборах за волю України, і кожен свідомий українець повинен шанувати таких справжніх героїв. Вшановуючи Левка Григоровича, водночас продовжую справу свого батька, академіка Михайла Павловського. Я хочу зробити хоча б десяту частину того, що він зробив для України, а він був поруч з Левком Григоровичем. Тому, Левку Григоровичу, на мене, так само, як і на батька, розраховуйте завжди. Дай, Боже, Вам здоров’я і багато ще літ працювати на благо України!
–Я думаю, що багато із вас, можливо навіть усі ми живемо думками про Україну і хочемо робити щось таке, що би допомогло нам Україну і справді зробити українською, - звернувся до присутніх Левко Григорович. За віком я давно мав би вже піти на пенсію, сидіти вдома та перестати працювати. Але я не можу собі цього дозволити, адже Україною керують люди, виховані у антиукраїнському дусі, промосковської орієнтації і це тягнеться вже 21 рік. Оця книжка в значній мірі присвячена тому, щоб це зрозуміти. Є тут кілька ідей, які я вважаю важливими. Наприклад, проблема індивідуалістичного характеру української нації. Коли виник, коли склався наш психологічний тип? На основі проявів у політиці нашого індивідуалізму вороги України придумали таку приказку «Де два українці – там три гетьмани». Важливо нам зрозуміти, чому склався наш індивідуалістичний тип, що в ньому позитивне і що в ньому негативне, що в ньому творче і сильне, а що в ньому шкодить нам. Це, я думаю, може допомогти перетворити в добро те, що, бувало, в минулому приносило нам зло. Бажаємо Левку Григоровичу Лук’яненку здоров’я та довгих плідних років життя.
Анастасія ЛІСОВСЬКА
