Правда про ГМО: обізнаність означає озброєність!
Благими намірами вимощена дорога до Пекла
Данте Аліг’єрі
Два роки французькі дослідники таємно вивчали вплив на пацюків трансгенної кукурудзи, створеної американською корпорацією Монсанто. Результати викликають жах: надзвичайно висока смертність тварин та жахливі онкологічні пухлини!
Генетично модифіковані організми… На перший погляд, нічого особливого. Майже кожного дня ми бачимо позначку «Без ГМО» на продуктах харчування. Та чи замислювалися ми над тим, що воно таке та «з чим його їдять»? Звісно ж ні! Весь час кудись поспішаючи і купуючи їжу в магазині, хочемо, щоб вона була насамперед смачною і дешевою. Виробники, користуючись цим, виставляють на полиці продукти, що можуть змінити людський організм і навіть вплинути на долю нашої планети…Тож що собою являють ГМО? На це та багато інших цікавих запитань відповість наша стаття.
ЯК ВИНИКЛО ГМО?
Спочатку була створена нова галузь науки – генна інженерія (1970 рік). Метою її стало перебудування генетичного апарату живих істот таким чином, щоб їх можна було використовувати у власних наукових чи комерційних цілях: як фабрику для продукції цінних речовин, як товар, який швидко росте, має гарні смакові якості і при цьому не боїться жодних шкідливих впливів. Багато хто зрозумів, що з ГМО можна одержати легкий, швидкий і в кілька разів більший прибуток, ніж з натуральних, генетично незмінених продуктів.
Для прискорення росту, модифікації природних властивостей організмів почались експерименти із вбудування в них «чужорідної» ДНК. Її добували із того, хто вже володів необхідними даними: був стійким до шкідників, довго зберігався, виробляв рідкісні білки тощо. Два абсолютно несумісні організми – рослинний і тваринний, людський і бактеріальний, – могли штучно об’єднати задля власної комерційної вигоди.
У найперших ГМО-експериментах взяв участь наш з вами співмешканець – бактерія кишкова паличка (Escherichia coli), що проживає у нижніх відділах кишечнику людини. В неї штучно ввели ген сальмонели, відомої своєю здатністю викликати харчові отруєння – сальмонельози. Кишкова паличка теж набула цієї властивості.
Учені із самого початку усвідомлювали можливі ризики й етичні проблеми, пов’язані з використанням нових технологій. Тому в лютому 1975 року більше 100 науковців зібралися на Асиломарській конференції (Каліфорнія) і запровадили мораторій на дослідження в області генної інженерії аж поки не будуть оцінені можливі ризики. Проте експерименти все одно продовжувалися…
У 1978 році компанія «Genentech» оголосила про створення лінії кишкової палички, здатної виробляти людський білок – інсулін! Ген, що кодував цей білок, вилучили з організму людини і вбудували у Escherichia coli, використовуючи її як інсулінову фабрику. Нагадаємо: інсулін – гормон, що утворюється підшлунковою залозою і регулює рівень цукру в крові. Тож нові технології могли частково вирішити проблему цукрового діабету.
Згодом генетичне модифікування дало можливість виробляти велику кількість людських білків, також факторів згортання крові, вітамінів, гормонів тощо. Всі випадки використання ГМО широко обговорювалися у пресі. Виробники продуктів почали застосовувати генетично змінені добавки, ароматизатори, стабілізатори, що продовжували термін зберігання та покращували смакові якості продуктів. Проте полеміка, розпочата з моменту створення ГМО, не вщухає й досі: генетично модифіковані організми – це добре чи погано? Чи не станеться так, що досягнення, які багатьом здаються добром, обернуться злом для довкілля, для людини, для майбутніх поколінь виду homo sapiens?
МЕТА ГЕНЕТИЧНОГО МОДИФІКУВАННЯ
Генетична зміна може надавати рослині цілий ряд позитивних ознак: стійкість до гербіцидів, комах-шкідників, вірусів, грибків, посухи, засолення, закислення ґрунтів. Фермерам набагато легше вирощувати такі рослини, адже вони менше потребують коштів на обробку отрутохімікатами, дають більший вихід продукції, приносять вагоміший прибуток.
У 1994 році вчені вперше створили томати, які були дуже легкими і довго не гнили. Це стало можливим завдяки вилученню з рослини гену, відповідального за руйнування клітинних оболонок плодів в процесі зберігання.
У 2010 році приблизно 15 мільйонів фермерів з 29 країн світу вирощували генетично модифіковані культури, а загальна комерційна цінність ГМ-продуктів у 2008-му становила близько 130 мільярдів доларів. Тож те, що ГМО приносить користь (матеріальну), сумнівів не викликає.
ТВАРИНИ-МУТАНТИ
Дуже популярним стало й використання трансгенних тварин. Один із найперспективніших напрямків – «вирощування ліків на фермі». Спочатку в ДНК, наприклад, вівці вводять ген, що кодує цінний, дорогий білок. Прямо в тварині цей білок виробляється і виділяється у великій кількості з її молоком. Згодом з цього молока можна створювати необхідні ліки (ну не з самого молока, звісно, а з отих цінних білків).
Перші біологічні ліки, добуті з молока генетично модифікованої кози, були дозволені у 2009 році. Це був препарат ATryn компанії GTC Biotherapeutics, що знижував імовірність утворення тромбів під час хірургічного втручання при народженні дитини.
Можливість добувати ліки з трансгенних тварин із великим успіхом використовується компанією «PPL Pharmaceuticals». Вона навчилась добувати альфа-1-антитрипсин для лікування емфіземи легень; фібриноген – «клей» для з’єднання тканин після хірургічних операцій; лізоцим – антибактеріальну речовину людської слини. Є й інший напрямок використання тварин-мутантів – прискорення їх росту та покращення якостей, важливих для господарства (а також комерційно вигідних). Першою в світі ГМО-рибою, що надійшла в продаж, може стати дітище канадської Біотек-компанії. Мова йде про генетично модифікованого лосося, у ДНК якого ввели ген риби-бельдюги. Цей лосось став рости у 10 разів швидше і його вага у 30 разів перевищувала норму.
У 2010 році вчені створили у лабораторії комарів, стійких до малярії. У 1999 – дослідники з Університету Guelph в Онтаріо (Канада) вивели генетично модифікованих свиней Enviropig, які втрачають на 30 − 70,7% менше фосфору з екскрементами, ніж звичайні свині.
За допомогою ГМО розпочали вивчення механізмів розвитку хвороб, процесів старіння та регенерації. Японські вчені у 2009 році повідомили про перенесення гену в геном приматів, що зробило можливим дослідження хвороби Паркінсона, аміотрофічного латерального склерозу, хвороби Гантінгтона. 2011 рік славиться тим, що дослідникам з Китаю вдалося перенести у гени корів людські гени та отримати корів, які виробляють молоко з такими ж властивостями.
Заради розваги почали створювати й генетично змінених люмінесцентних метеликів-шовкопрядів та рибок, що світяться вночі. З шовкопрядів збираються добувати шовк, який також матиме здатність до свічення.
МЕТОДИКА ПЕРЕНЕСЕННЯ ЧУЖЕРІДНИХ ГЕНІВ
Чи цікаво дізнатись, як саме вчені переносять гени з організму в організм? Найпоширенішими технологіями, які дозволяють зробити це, є:
Трансформація за допомогою агробактерій. Звичайні бактерії, які проживають в ґрунті, як виявилось, вміють переносити свою ДНК у ДНК рослин. Вони пристосувалися здійснювати це, щоб перепрограмовувати рослинні клітини на виробництво доступних тільки цим бактеріям поживних речовин. Вчені використали це вміння і стали за допомогою бактерій переносити у рослини «корисні людям» гени.
Генна гармата.
Частинки золота, на яких зафіксована ДНК, розганяються до високих швидкостей за допомогою генної гармати, і їх вистрілюють в рослинні чи тваринні тканини. Потрапляючи в них, чужорідна ДНК вбудовується випадковим чином. Тож передбачити, куди саме вона потрапить і які будуть наслідки, ніхто не може.
Балістичний метод.
Здійснюється \\\"обстріл\\\" під високим тиском рослинної тканини чи поодиноких клітин дуже маленькими носіями із золота або вольфраму із закріпленою на них ДНК-конструкцією.
АКТУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ЩОДО ГМО
Різні країни по-різному ставляться до ГМО. Як саме? Наведемо деякі приклади. США. У США (а також в Канаді) маркування на продуктах про використання ГМО не є обов\\\'язковим. За даними від 2000 року, 50-60% усього кормового зерна тут є генно-модифікованим. Американська федеральна адміністрація з контролю за лікарськими засобами і продуктами харчування (FDA) дозволила використовувати трансгенних тварин, зокрема і для медичних потреб. Євросоюз. Відповідно до висновку Європейського управління з безпеки продуктів харчування вживання в їжу м\\\'яса і молока генетично модифікованих тварин є нешкідливим.
Однак частина європейських країн пішла шляхом відмови від генетично модифікованих організмів. Так, наприклад, Австрія є країною, повністю вільною від ГМО; крім введених національних заборон на вирощування трансгенних культур, всі 9 федеральних земель цієї країни оголосили себе вільними від ГМО. Аналогічний закон прийнято в Греції, а також у Польщі та Швейцарії. У деяких провінціях Іспанії та інших європейських країнах також існують райони, проголошені «зонами, вільними від ГМО». Австралія і Нова Зеландія. В Австралії та Новій Зеландії є кілька «зон, вільних від ГМО», але на федеральному рівні виробництво ГМ-культур дозволено і отримані з них продукти не маркуються.
Китай. Китай найближчим часом має намір перейти на повсюдне використання генно-модифікованого рису в сільському господарстві.
Індія. В Індії офіційно дозволено вирощувати ГМ-культури. Російська Федерація. У Росії пройшли перевірку і схвалені Роспотребнадзором кілька сортів рослин, отриманих з використанням генної інженерії. Частка ГМ-продуктів на російському ринку складає менше 1%. Якщо вміст компонентів, отриманих за допомогою ГМО, перевищує 0,9%, то в обов\\\'язковому порядку це має вказуватись виробником.
Україна. Базовим Законом України, котрий регулює в Україні допуск генетично модифікованих продуктів є Закон «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», прийнятий Верховною Радою у 2007 році, доповнений та змінений у січні 2010, лютому 2012 та жовтні 2012 років. Україна стала першою державою у світі, яка зобов\\\'язала виробників та імпортерів харчових продуктів вказувати позначення «Без ГМО» в маркуванні всіх, без винятку, харчових продуктів, навіть тих, у яких ГМО не може бути ні теоретично, ні практично. 3 жовтня 2012 року Кабінет Міністрів України схвалив законопроект, який дозволяє не маркувати продукцію, яка не містить ГМО. Натомість законодавство збирається запровадити обов’язкове маркування продуктів, у яких ГМО присутні.
ЯК ШУКАЮТЬ ГМО В УКРАЇНІ
Соя – лідер серед генетично модифікованих організмів у всьому світі і в Україні також. На другому місці – кукурудза, на третьому – ріпак, потім йдуть томати, цукровий буряк, папайя та інші рослини. У лабораторії Укрметртестстандарту зізнаються, що найчастіше ГМО виявляють у продуктах із вмістом сої. Знаходили ГМО в сухому молоці, цукерках, тортах, шоколаді. В солодощі додають лецитин, який виробляють із соєвого борошна. Гм-компоненти зустрічаються і в хлібо-булочних виробах, м\\\'ясних, молочних продуктах. Багато ГМО і в дитячому харчуванні, особливо для найменших!
Шукати трансгени у нас почали в 2007 році. На сьогодні в Україні функціонує 37 лабораторій, які надають послуги кількісного визначення вмісту ГМО. Провідними серед них є:
випробувальний центр Державного підприємства «Інститут екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя»,
Державне підприємство «Укрметртестстандарт»,
Національний університет біоресурсів і природокористування,
Центр діагностики вірусів та трансгенів насіння і рослин,
Державне підприємство «Вінницястандартметрологія».
У середньому лабораторія досліджує по 10 зразків продуктів на вміст ГМО в день. Аналіз займає 2-3 дні. Коштує він у лабораторії Укрметртестандарту 576 грн. Дослідження відбувається таким чином. Продукт спочатку розмелюють. Далі, в так званому брудному боксі здійснюється процес виділення ДНК – це близько трьох годин. У наступний – чистий бокс – не допускається нічого, що містило б ДНК, окрім досліджуваного зразку, тобто має бути стерильна чистота. Тут зберігаються тест-системи – набори реактивів, призначених для визначення в ДНК \\\"чужих\\\" нуклеотидів. Останній етап – обробка результатів – цим займається «розумна» машина BIO RAD CFX96. У ній близько 1,5 години \\\"вариться\\\" ДНК, визначаються \\\"зайві\\\" частинки, невластиві для цього організму. Чим їх більше – тим вищі показання приладу. Лабораторія робить аналіз, не володіючи інформацією, чий продукт вона досліджує, продукту присвоєно тільки номер, результати аналізу є конфіденційними.
ЧОМУ ГМО Є НЕБЕЗПЕЧНИМ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я ТА ДОВКІЛЛЯ
Існує декілька потенційних наслідків виробництва ГМО. Харчові алергії, що можуть бути пов\\\'язані з ГМО Коли людина з’їдає генетично модифіковану їжу, вона повинна бути готова до алергійних реакцій. Справа в тому, що «чужий» ген, вбудований у ДНК рослини, спричинює утворення в ній «чужого» білку. Цей білок як сам по собі може викликати алергію, так і утворювати побічні продукти при взаємодії з природними білками цієї рослини. У 1996 році компанія Pioneer Hi-Bred розробляла кормову сою з підвищеним вмістом амінокиcлоти метіоніну. Для цього використали ген бразильського горіху, який, як згодом виявилось, демонстрував сильні алергенні якості.
Чи перевіряють генетично змінену їжу на алергенність? Так. Але існує ризик, що до нашого столу потрапить корм, призначений для тварин. Наприклад, кормовий сорт генетично зміненої кукурудзи під назвою «Star Link» (розроблений Aventis Crop Sciences) був дозволений до продажу в США, але із застереженням, що культура ні в якому разі не повинна використовуватись для споживання людиною. Незважаючи на це, насіння кукурудзи було знайдене в продуктах харчування і 28 осіб звернулись до медичних установ з підозрою на алергійну реакцію. У 2005 році австралійська компанія CSIRO розробила пасовищний горох, стійкий до комах-шкідників. Експериментальні дослідження продемонстрували алергічні враження легенів у мишей, яких годували цим горохом.
Токсичність, що може бути пов\\\'язана з ГМО
Окремі ГМ-продукти можуть демонструвати токсичність – здатність викликати патологічні зміни в організмі, які приводять до втрати працездатності і навіть до загибелі.
У деяких бактерій міститься ген Bt-токсину, відомий своєю здатністю знищувати шкідливих комах. Була спроба перенести цей ген у картоплю з метою боротьби проти колорадського жука. В неї також вводили ген із отруйного підсніжника, аби круглі черви не поїдали картопляні бульби. В результаті у 1999 році стало відомим, що така генно-модифікована картопля дуже токсична і прискорює загибель піддослідних щурів.
Існує ряд досліджень, які доводять, що ГМ-продукти викликають безпліддя, мають гепатотоксичність, спричинюють онкологічні пухлини. Проте світова наукова спільнота весь цей час намагалася розвінчати результати цих досліджень, активно шукаючи в них будь-які неточності. Чому? Можливо, це пов’язано з величезними доходами корпорацій, що займаються виробництвом ГМО. У 2012 році весь світ вразило відео, котре стосувалось останніх таємних дворічних досліджень французьких учених. Вони довели, що регулярне вживання генно-модифікованих продуктів викликає розвиток пухлин і пошкодження внутрішніх органів.
Жиль-Ерік Сераліні з Каєнського університету з колегами півтора роки годували щурів генно-модифікованою кукурудзою різновиду Nk603 американської компанії Monsanto. Тим часом абсолютно таких же щурів годували звичайною кукурудзою. Перші страждали від пухлин і всіляких пошкоджень органів, 50% самців і 70% самок вмирали передчасно. У контрольній групі ці показники були – 30% і 20% відповідно.
Автор цих експериментів Joël Spiroux de Vendómois коментує: «Звичайне дослідження ГМО проводиться протягом 3-х місяців, проте серйозні патології, зокрема смерть пацюків від пухлин, відбуваються на четвертий місяць. Це означає, що звичайні трьохмісячні тести неефективні, щоб зробити висновок про вплив на здоров’я генетично модифікованих продуктів упродовж тривалого часу». Corrine Lepage, євродепутат та колега лікаря Spiroux заявила: «Сподіваюсь, що стан речей зміниться. Я звернулась до 27-ми міністрів країн-членів ЄС та до пана Далі – єврокомісара з питань охорони здоров’я, щоб забезпечити продовження до 2-х років дослідження всіх генно-модифікованих продуктів, що вживаються в Європі.»
Перенесення генів від ГМО до споживача.
Чи відомо вам, яка доля «чужорідної» ДНК, що вживається з продуктами харчування? Середньостатистична людина протягом доби вживає разом з їжею 0,1-1 г ДНК, незалежно від того, що саме вона з’їла. У процесі травлення 95% з неї розпадається до найменших частинок, але 5% залишаться все ж у вигляді шматків різної довжини, які здатні доходити до клітин кишечника. Чи можуть вони проникнути в геном людини? В процесі створення ГМО «чужі» гени обробляють таким чином, що набувають здатності активно вбудовуватись в тваринні клітини. Тож залишається ризик, що ці шматки не просто потраплять до людського організму, але й вбудуються в нього, активують сплячі гени і спричиняють патологічні зміни.
Досліди на мишах демонструють, що «неперетравлена» ДНК будь-якої їжі здатна проникати в кров, поступати в печінку і навіть проникати через плацентарний бар\\\'єр.
Міграція генів завдяки горизонтальному перенесенню.
Зараз у рослини активно вбудовують ген, який робить їх стійкими до антибіотиків (зокрема канаміцину). Це є дуже небезпечним на думку багатьох екологів, адже вважається, що цей ген може потрапити із залишками рослини в ґрунт, а звідти – у геном ґрунтових бактерій (адже бактерії здатні «імпортувати» у власний геном чужорідні гени). Це призводить до того, що хвороботворні бактерії теж зможуть стати стійкими до антибіотиків, і ми втратимо можливість лікувати більшість людських хвороб.
Міграція генів завдяки перезапиленню
Стурбованість учених викликає ідея: чи не призведе до негативних наслідків для екосистеми вивільнення трансгенів у дику природу? Адже пилок генетично змінених рослин може поширюватися на багато кілометрів з вітром і запліднювати інші рослини.
Висловлюються думки про те, що це може призвести до появи «мутантів-супербур’янів», які могли б захарастити місцеву дику природу і витіснити культурні рослини. Є екологічні дослідження, в яких доведено, що пилок генетично змінених рослин може уповільнювати ріст та підвищувати смертність личинок метеликів, які ним живляться. Що ж станеться, якщо такий пилок потрапить у дику природу? Комахи, які запилюють рослини, і без яких неможливе існування природи, просто вимруть!
ЯКІ ВИСНОВКИ МОЖЕМО ЗРОБИТИ?
Тема ГМО, можливо, дещо «заїжджена», проте й досі кардинально не вирішена: вчені не можуть дійти згоди, а тим часом полички супермаркетів, незважаючи на українське законодавство, вщент заповнені ГМ-продукцією, яку завозять контрабандою і яку активно купує недостатньо обізнаний споживач.
Журнал «Гетьман» провів незалежне соціальне опитування покупців п’яти крупних супермаркетів міста Києва. Воно показало, що люди майже нічого не знають про ГМО і часто нехтують цією, на їхню думку, мізерною темою, купуючи більш дешеві та вигідні продукти.
Висновок може бути один: кожному українцю необхідно надати право свідомого вибору. Треба підіймати це питання на міжнародному рівні та боротися за своє право на натуральну їжу та чисте довкілля. Виробники повинні припинити постачання ГМО до тих пір, поки не виявлять у с і його впливи на здоров’я та навколишнє середовище.
Чи відомо вам, що 26 країн Африки, які переживають голод, відмовились від гуманітарної допомоги, що містить ГМО? Вони не хочуть піддавати ризику генофонд своєї нації та позбавляти майбутнього власних дітей. А як щодо нас, українців?
Сказане у Біблії в книзі Буття 3:5, «станете ви, немов Боги…», сьогодні стало реальністю. Людина, яка навчилась клонувати собі подібних, створювати нові види тварин і сорти рослин, докопалась до найпотаємніших таємниць природи і навчилась змінювати гени, дійсно здається всесильною. Проте до чого ця сила може призвести? Чи не до того, що у майбутньому нашу планету населятимуть потворні мутанти, які лише здалеку нагадуватимуть людей виду homo sapiens? Ще не пізно зупинитися.
Світлана КОВБАС, біолог, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист, керівник наукової студії \\\"Дослідник\\\"
