Читайлик - пізнавайлик
Сторінка для козачат
Добрий день, мої юні читачі! Якщо я запитаю, чи знаєте Ви, хто такий Тарас Шевченко, то Ви, мабуть, здивуєтеся, чи не так? Адже з року в рік Ви дізнаєтеся багато нового про життя і творчість Шевченка, наприклад, із шкільного підручника. 9 березня ми відзначаємо день народження Тараса Григоровича Шевченка. У дитсадках та школах проводять Шевченківські вечори. Вчителі з учнями йдуть до пам’ятника Великого Тараса, щоб поставити свічку, покласти квіти, почитати його вірші, поспівати пісні та цим висловити свою шану Великому Кобзареві.
Уклін тобі, Тарасе,
Великий наш пророче,
Для тебе вірно б’ється
Те серденько дитяче.
За тебе вічно б’ється,
За твої заповіти,
Чого батьки не зможуть,
Те сповнять їхні діти.
Тарас Григорович Шевченко – гордість і слава України, саме тому ми називаємо його Великим Українцем, Українським Генієм... Роль Шевченка в історії української літератури навіть більша, ніж роль Пушкіна в російській, Міцкевича – в польській літературі. У багатьох українських родинах, у державних закладах, установах на найпочеснішому місці висить портрет Тараса Шевченка, прикрашений вишитим рушником. Ім’я Тараса Григоровича Шевченка – видатного українського поета, прозаїка, драматурга, художника, політичного і громадського діяча – відоме кожному українцеві. Відоме воно також у всьому світі: у багатьох країнах йому встановлено пам’ятники, його твори перекладені майже на всі світові мови. В Україні його ім’ям названо населені пункти, навчальні заклади, театри, бібліотеки, площі, вулиці… Ось, наприклад, лише у Києві на честь Великого Українця названо Київський національний університет імені Тараса Шевченка, парк імені Тараса Шевченка, в якому знаходиться пам’ятник поетові та художникові, Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, Національну оперу України ім. Т. Г. Шевченка, Центральну бібліотеку ім. Т.Г. Шевченка, Шевченківський район, бульвар Тараса Шевченка, провулок Тараса Шевченка... До речі, вулиці з такою назвою існують майже в кожному населеному пункті України. В історію української літератури Тарас Шевченко увійшов передусім як автор поетичної збірки «Кобзар», яка набула неймовірної популярності. Після видання цієї збірки й самого Тараса Шевченка почали називати Кобзарем, Великим Кобзарем. На слова Шевченкових віршів створено багато пісень, які вже стали народними. Музику до поезій створили відомі українські композитори М. Лисенко, К. Стеценко, Я. Степовий, С. Людкевич, В. Заремба, А. Штогаренко та ін.
А чи знаєте Ви, хлопчики та дівчатка, що найменшою книгою у світі є «Кобзар» Тараса Шевченка? Цю унікальну книгу можна побачити у колекції робіт талановитого майстра Миколи Сядристого у Музеї мініатюри, який розташований на території Києво-Печерської Лаври. Ця книга виготовлена вручну. Площа її обкладинки – 0,6 мм2. На торці сірника можна розмістити сім подібних «Кобзарів», а в маковому зерні – три. Цю книгу легко протягнути крізь вушко голки або заховати в віях. У книзі – 12 сторінок, на кожній – 8 віршованих рядків. Дві сторінки – з ілюстраціями: портрет Т.Г. Шевченка та копія малюнка «Батькова хата». На першій сторінці розміщено уривок з передмови Івана Франка до одного з видань «Кобзаря». Після передмови йде вступ до «Причинної» – «Реве та стогне Днiпр широкий». Далі – повний текст віршів «Садок вишневий коло хати», «3anoвiт», «О люди! люди небораки», «І день іде, i нiч іде», а також строфа «I на оновленiй землі… ». Сторінка книги вдвічі тонша за цигарковий папір. Вона зшита павутинкою звичайною, оскільки всі інші матеріали (нитки, волосся і т. п.) для цього занадто грубі. Обкладинка виготовлена з пелюстка безсмертника золотисто-жовтого кольору і прикрашена з обох сторін золотими смужками. Сторінки «Кобзаря» можна перегортати лише кінчиком загостреного волоса, а читати його можна тільки під мікроскопом.
У столиці України знаходяться 3 музеї, в яких можна ознайомитися з літературною та мистецькою спадщиною Тараса Шевченка, побачити його документи, картини, книжки, особисті речі. Це Національний музей Тараса Шевченка, Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка та музей «Хата на Пріорці». Рукописи поета зберігаються в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка – це будинок, у якому Т. Шевченко проживав з весни 1836 року до свого арешту 5 квітня 1847 року. Разом з Тарасом Шевченком оселилися двоє його приятелів – художник Михайло Сажин і поет Олександр Афанасьєв-Чужбинський. Помешкання Тараса Григоровича складалося з невеликої кімнати, вікна якої виходили на вулицю, та майстерні, розташованої на мансарді. Шевченко і Сажин розпочали роботу над серією київських краєвидів, які мали скласти об’ємний альбом «Види Києва». Завершити задумане завадив арешт Шевченка. На цей період припадає упорядкування рукописної збірки «Три літа», написав балади «Лілея» та «Русалка».
«Хата на Пріорці». Влітку 1859 року перед своїм від’їздом до Петербурга, востаннє перебуваючи в Україні, в Києві, Тарас Григорович побажав зупинитися на околиці міста. З центру пройшов пішки весь Поділ, доки не опинився на Пріорці. Цей куточок давньої мальовничої околиці Києва привабив Шевченка своєю красою та затишком.
Останній київський притулок подарував Шевченкові поезії «Маленькій Мар’яні», «Мені тринадцятий минало», «І золотої й дорогої...», «На Великдень на соломі», «Дівча любе, чорноброве!», «Тече вода з-під явора» та десятки інших, які стали улюбленими творами багатьох поколінь дітей. Два тижні Шевченко насолоджувався привітністю місцевих жителів, навколишнім садом, українською піснею, пріорчанською дітворою. А влаштоване дивакуватим квартирантом свято ласощів для своїх маленьких друзів увійшло до найсвітліших місцевих легенд. Кобзаря на Пріорці звали просто – «дядько Тарас». Зі сльозами його проводжали до Петербурга та згадували потім усе життя цю щасливу зустріч, передаючи своїм дітям світлі спогади про нього, як про безмежно добру, щиру, сердечну, доступну та рідну людину.
«Всі ми родом з дитинства», – стверджував видатний французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері. Наші дорослі досягнення ґрунтуються на дитячих спогадах та мріях. Ті, кому пощастило вчасно виявити свій талант, щасливі та відомі всьому світові. Родом із багатодітної сім’ї (в родині Григорія Шевченка та Катерини Бойко, крім Тараса, було 6 дітей: Катерина, Марія і Микита, Ярина, Марія і Йосип) Шевченко дуже любив дітей. Власне сирітське дитинство залишило глибокий слід у душі поета. Він бачив, що така доля судилася багатьом дітям кріпаків. Особисте життя Шевченка не склалося, і його мрія мати власних дітей, на жаль, так і не здійснилася. Тому тема любові до дітей, страждання за їхню долю звучить у його поезіях і прозових творах. В одному з листів він писав: «...я так любив дітей, що не надивився б на вірний відбиток янгола». Любов до дітей, на переконання Тараса Шевченка, притаманна всім хорошим людям, адже хто любить маленьких дітей, то це «це вірна ознака серця лагідного, незлобивого». Поет любив дитяче товариство, охоче спілкувався з дітьми, читав їм, частував солодощами. У дитячому колі він відпочивав. Навзаєм діти платили йому щирою любов’ю і приязню.
У творах Тараса Шевченка багато яскравих дитячих образів. Шевченкові поезії «Маленькій Мар’яні», «Мені тринадцятий минало», «І золотої й дорогої...», «На Великдень на соломі», «Дівча любе, чорноброве!», «Тече вода з-під явора» та десятки інших стали улюбленими творами багатьох поколінь дітей.
Виразні образи дітей Тарас Шевченко вивів у своїх живописних роботах: «Циганка-ворожка», «Хлопчик з собакою в лісі», ілюстрації до поеми «Слепая», «Хата вдови на Україні», «Селянська сім’я», «На поселенні», «Діти Рєпніних», ілюстрації до поеми «Невольник», «У Києві», «У Решетилівці», «Селянське подвір’я», «Хлопчик-жебрак дає хліб собаці»... На засланні створені малюнки «Кибитка казахів на березі Аральського моря», «Хлопчик-натурник», «Казахський хлопчик дрімає біля груби...».
Для наймолодших Тарас Григорович Шевченко видав «Малий Кобзар для дітей» та «Буквар» – підручник для недільних шкіл, назвавши його «Букварь южнорусский». Це перший підручник для навчання грамоти в українських школах, написаний рідною мовою. Кошти від продажу «Букваря» спрямовувалися на розвиток недільних шкіл. Про Тараса Григоровича Шевченка написано багато цікавих творів. Але серед них не так багато книг для дітей. Для наймолодших вже класикою стали повісті Оксани Іваненко «Тарасові шляхи» та Степана Васильченка «В бур’янах», у яких автори розповідають про родину, виховання та подальшу долю маленького Тараса. Упорядкована Дарією Іваницькою книга «Тарас Шевченко – дітям», розповідає вам, юні читачі, про життя і творчість поета і художника.
Книга Євгена Білоусова Тарасове перо: Повість-казка про дитинство та юність Тараса Григоровича Шевченка» розповідає про дитинство і юність нашого Пророка. Щоб ви краще зрозуміли вчинки хлопчика Тарасика Шевченка, письменник вводить казкові персонажі. Це – Чарівне Перо, яке допомагає Тарасику в скрутні хвилини. Воно підказує і йде поруч. Не було щасливим дитинство хлопчика-кріпака. І завжди, коли учинялась біда, з’являється Чорна Хмара. Цей негативний персонаж, повісті-казки товаришує з тими, хто злий та жорстокий.
Справжньою подією для наймолодших став «Дитячий кобзар» Т. Шевченка. Ви, мої маленькі читайлики, зможете насолодитися не лише віршами Тараса Шевченка, а й помилуватися чудовими яскравими ілюстраціями. Без перебільшення можна сказати, що це не лише книга, а справжній художній альбом.
В оповіданні Віти Левицької «Тарас Шевченко і я» розгортається напружений сюжет справжньої детективної історії, яка почалася …– не повірите! – … із зелених вух. У літньому дитячому таборі хлопці пофарбували вчителю фізкультури вуха зеленкою, а на зауваження наводять у приклад Тараса Шевченка, мовляв, теж бешкетував. От і отримують завдання з’ясувати, а чим же ще відомий Великий Кобзар. Трійко хлопчаків проводять розслідування, аби самотужки з’ясувати, ким був насправді й що ж такого визначного зробив Тарас Шевченко. Герої книги повинні розібратися в його житті і розповісти не те, що пишуть у хрестоматіях, а живу правду, та ще й так, щоб усі аж роти пороззявляли! Озброївшись літературою та інтернетом діти дізнаються… Не буду далі продовжувати, адже ви зможете дізнатися про це самі після прочитання книги. Історія дитинства геніального Тараса Шевченка допоможе вам виявити свій неповторний талант, що зробить вас у майбутньому видатною особистістю. Цікаві моменти із життя Тараса Шевченка описує Іван Андрусяк у книзі «Андрусяк Іван про Дмитра Туптала (святого Димитрія Ростовського), Григорія Квітку-Основ’яненка, Тараса Шевченка, Ніла Хасевича, Олексу Довбуша» із серії розвиваючої та пізнавальної літератури “Життя видатних дітей”.
Отож, мої шановні хлопчики та дівчатка, читайте і насолоджуйтесь! Бажаю вам приємно провести час з книгою, що припала до душі!
Галина Сікора
