Людина і суспільство: СИСТЕМАТИЗАЦІЯ – ЯК ВИКЛИК ЧАСУ
Ні для кого не секрет, що зараз Україна стоїть перед дуже важким вибором: провести швидкі, радикальні, хоча і болісні, реформи та стати у один ряд із перспективними цивілізованими європейськими державами, чи залишити все, як є і тихенько плентатися у хвості світового прогресу. Серед змін, проведення яких нагально вимагає сучасне життя, є адміністративно-територіальна реформи. Адже без вирішення цього питання євроінтеграція буде дуже ускладнена. Про усі перипетії земельних відносин, складнощі містобудівного планування, перспективи та труднощі своєї роботи розповідає чарівна, тендітна жінка з проникливими очима та аристократичною поставою, чудова співрозмовниця, головний архітектор Київської області Наталія Ігнатівна МОШИНСЬКА
– Кілька слів про себе. Після закінчення інженерно-будівельного інституту працювала в проектному інституті «УкрНДІПцивільсільбуд», починаючи з посади архітектора майстерні з об’ємного проектування цивільних об’єктів (житлових будинків, шкіл, дитсадків, магазинів) і закінчуючи головним архітектором проектів планувальної майстерні з розробки генпланів населених пунктів та схем планування територій адміністративних районів України. В Київський області побудовано майже 30 об’єктів за проектами, в яких я брала участь, та розроблено багато генпланів сіл та більш ніж 50 схем районного планування.
Із прийняттям Земельного Кодексу України виникла потреба у розробці заходів щодо розвитку територій з урахуванням містобудівних вимог і нового закону. Мене запросили працювати в управління землеустрою Головного управління містобудування і архітектури міста Києва. Головним нашим завданням було визначити параметри земельних ділянок та їх статус. У такому мегаполісі, як Київ, зробити це дуже важко, тому знання і досвід щодо містобудування потрібно було поєднати із землекористуванням. Я опановувала знання з землеустрою і навіть брала участь у підготовці Постанови Кабінету Міністрів «Про земельний кадастр». Потім я очолила Управління земельного кадастру в Київському управлінні земельних ресурсів (Київземі). Ми розробили методику і програму для інвентаризації земельних ділянок міста Києва. На базі цієї програми було розроблено єдиний програмний продукт інвентаризації земель для всієї України. Ці базові роботи стали стандартом, які працюють дотепер.
Також ми розробили основні положення, концепцію і порядок складання та ведення Державного земельного кадастру для міста Києва. Після прийняття Закону України «Про основи містобудування», яким визначалося, що для населених пунктів треба вести містобудівний кадастр, мені запропонували очолити управління міст містобудівного кадастру у Головному управлінні архітектури міста Києва. Там ми розробили систему ведення містобудівного кадастру, його класифікатори і систему обліку цільового використання земельних ділянок, системи кодування та моніторингу. Зробили перший ортофотоплан, який дав можливість визначати місцезнаходження та параметри об’єкта і бачити всі характеристики ділянок проектування.
Також я працювала в Міністерстві екології заступником начальника управління кадастру природних ресурсів, де розроблявся порядок ведення кадастрів природних ресурсів України. Наше завдання полягало у об’єднанні всіх існуючих кадастрів в один задля єдиної системи обліку, моніторингу і ведення реєстру даних про території та природні ресурси. Сьогодні ще немає єдиної цифрової основи для відомств, яка мала б об’єднувати всі кадастри та уніфіковувати їх. У 2011 році був прийнятий Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», яким була прописана необхідність ведення містобудівного кадастру на території нашої держави, який би поєднував інформацію державного земельного кадастру та інших кадастрів. І керівники різних рівнів мали б змогу використовувати цю інформацію для планування подальшого розвитку територій адмінрайонів, міст, сіл. Містобудівний кадастр повинен об’єднувати інформацію щодо використання або зміни цільового призначення земельної ділянки й напрямів розвитку територій на визначений період. Особливо слід враховувати прокладання інженерних комунікацій, доріг, ліній електропередач та газопроводів, а також об’єктів, які мають охоронне значення і залишаються у державному користуванні. Зараз, наприклад, розробляється документація будівництва окружної дороги навколо Києва, і потрібно проводити дослідження усіх земельних ділянок, що підпадають під пляму забудови.
Тобто сьогодні, фактично, відбувається повернення до основ містобудування. 20 років робота проводилася хаотично, без урахування містобудівних вимог, потреб держави, області, району. Управління містобудування і архітектури створило Програму розробки містобудівної документації Київської області до 2015 року і займається складанням завдання для тендеру з розробки містобудівної документації обласного рівня: «Схеми планування територій Київської області». Цей документ необхідний для визначення основних перспектив розвитку територій області й виявлення об’єктів, які потрібно зберегти для майбутніх поколінь та підготувати пропозиції з першочергових заходів, впровадження яких надасть можливість залучити інвестиції для розбудови та розвитку області. Такі ж роботи з розробки схем планування територій районів проводять і районні адміністрації. Для врахування державних інтересів у розробці містобудівної документації управління містобудування на підставі висновків управлінь і відомств області надає пропозиції відносно планування соціальних, стратегічних та охоронних об’єктів.
Відповідно до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» постала необхідність мати генеральні плани населених пунктів, на підставі яких надаватиметься можливість будівництва, зміна цільового використання земельних ділянок.
Постає необхідність усе систематизувати. Сьогодні управління займається організацією розробки і коригування генеральних планів населених пунктів Київської області, розглядає їх на архітектурно-містобудівній раді, що діє при управлінні й перевіряє наскільки враховані інтереси держави та відповідність проектних рішень діючим нормативам і стандартам. Головне завдання – забезпечити область якісною містобудівною документацією, відповідно до якої надаватимуться містобудівні умови й обмеження на проектування. У разі відсутності генеральних планів та детальних планів територій, відповідно до Закону з 1 січня 2013 року буде заборонена зміна цільового використання або надання земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в користування. Тобто ми активно працюємо в цьому напрямі. Існує лише проблема фінансування: держава не передбачила спеціальних коштів на виготовлення містобудівної документації, тому місцева влада повинна відшукувати їх сама.
Законом також було визначено перелік об’єктів, які не потребують видачі умов і обмежень на проектування. Крім того, спрощено процедуру розроблення і погодження містобудівної документації для об’єктів І–ІІІ категорії складності. Також спрощено процедуру надання дозволів на будівництво. Діє декларативний порядок: замовник, зробивши проект, звертається до інспекції архітектурно-будівельного контролю з повідомленням про те, що він починає будівництво. Після закінчення будівництва надсилає повідомлення про його завершення і починає оформляти право власності на свій об’єкт. Якщо раніше від дозволу на проектування до введення об’єкта в експлуатацію требу було пройти 136 кроків, сьогодні їх скоротили до дев’яти. Об’єкти І–ІІІ категорії не потребують проведення експертизи. Вся відповідальність тепер лягає на архітектора-проектувальника, який повинен мати досвід і ліцензію на свою діяльність. Сьогодні лише замовник і проектувальник несуть повну відповідальність за те, що вони будують.
Щоб надати архітектурної привабливості населеним пунктам, законом передбачено наявність такого документа, як «зонінг» – визначення порядку та вимог до проектування і будівництва об’єктів на території населеного пункту. Після розроблення Генерального плану потрібно розробити детальний план забудови місцевості, де чітко визначити характер забудови, поверховість, червоні лінії обмеження забудови. Бо дуже часто бувають неузгодження між існуючими нормами і фантазіями забудовника. Таким чином, на обмеженому просторі виростають багатоквартирні будинки, біля яких немає прибудинкових територій, або вони повністю закривають доступ до світла будинкам, що стоять поруч. До того ж і сам забудовник має бути відповідальним і не обирати низькокваліфікованих (зате дешевших) проектувальників, які рідко відповідають за свою роботу.
Я була співавтором двох постанов Кабінету Міністрів України – «Про містобудівний кадастр» і «Про порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами». Ми плануємо об’єднати зусилля і працювати разом із земельщиками, використовуючи всі дані для прийняття управлінських рішень.
Зараз на порядку денному обласного управління містобудування і архітектури стоїть завдання підготовки варіантів формування дієздатних громад для проведення адміністративно-територіальної реформи, згідно з якою кожен населений пункт мав би соціальні стандарти, визначені Європейським Союзом. У межах сільських рад перебуває від одного до трьох населених пунктів, які мають мати відповідне соціальне обслуговування. Тому актуальним є завдання укрупнення таких сільських рад до самодостатніх територіальних громад, у центрі яких повинні знаходитися і школи з басейном, і лікарні, і магазини та інші об’єкти соцкультпобуту, доступ до яких повинен становити не більше 20 хв. Тобто має бути забезпечене і транспортне сполучення. Сьогодні 90% усіх сільських рад є дотаційними, що просто унеможливлює їх реформування в існуючому стані. Тож перед нашим управлінням стоїть завдання: провести аналіз та дослідження існуючого стану адміністративного територіального устрою області й організувати розробку Концепції створення дієздатних громад, враховуючи усталене життя, традиції, культурні, етнічні та родинні зв’язки наших громадян, мешканців Київської області.
Компетентність та широта мислення головного архітектора Київської області Наталії Ігнатівни Мошинської вражає. Побільше б таких спеціалістів у різних сферах управління – і Україна розцвіла б весняним цвітом росту та перемог. Сподіваємось, що так воно і буде. А ще вражає мужність і стриманість цієї делікатної жінки: жодного нарікання, жодної скарги. Тільки наполеглива праця – важка, але висока і творча, а ще – дуже продуктивна. Слухаючи Наталію Ігнатівну, переконуєшся, що всього запланованого вона досягне. Адже погляд пані Наталії спрямований у майбуття.
Ігор КРАВЧУК
