ВИСНОВОК на проект Закону України «Про упорядкування носіння форменого одягу»
Доопрацьованим законопроектом (як і його попереднім варіантом за таким самим реєстраційним номером від 02.06.2009 р.) пропонується «заборонити носіння військової форми одягу, форми одягу інших військових формувань та знаків розрізнення і відзнак особами, які не мають на це законних прав шляхом внесення змін і доповнень до законів України «Про об’єднання громадян» та «Про військовий обов’язок і військову службу», а також встановити адміністративну відповідальність за «незаконне носіння форменого одягу та знаків розрізнення особами, які не мають на те права».
Головне науково-експертне управління, проаналізувавши законопроект, вважає, що прийняття законопроекту в його нинішньому вигляді є недоцільним з огляду на таке
Загальні зауваження і пропозиції
1. Як і раніше (позиція була висловлена у висновку № 16/3-891/4586 28.07.2009 р. до попереднього варіанту цього законопроекту), Головне управління вважає сумнівним досягнення законопроектом поставленої у «Пояснювальній записці» мети демілітаризації суспільства і упередження злочинних дій із використанням форменого одягу.
Насамперед незрозуміло, як з упорядкуванням використання військової форми одягу пов’язана «демілітаризація», тобто повне чи часткове роззброєння, скорочення та ліквідація озброєнь і збройних сил, військової економіки, мобілізаційних ресурсів, підготовлених до війни людських резервів, військово-навчальних закладів і системи військового навчання населення. В міжнародному праві «демілітаризація» – термін, який передбачає відвід збройних сил із території, прилеглої до кордону держави, ліквідацію військових об’єктів тощо (див. напр. Дипломатичний словник, Словник юридичних термінів).
Навряд чи положення проекту сприятимуть і упередженню «злочинних дій із використанням форменого одягу», оскільки осіб, які наважились на здійснення злочину, навряд чи зупинить небезпека адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу за незаконне носіння форменого одягу.
2. З іншого боку, заборона використання окремих елементів військової форми одягу, на наш погляд, є сумнівною. У поданому вигляді законопроект може зашкодити особам, які використовують у побуті, на полюванні та у риболовстві формений одяг або одяг у колористиці «камуфляж», що залишився, наприклад, після звільнення з військової служби, у зв’язку з неможливістю з тих чи інших причин придбати інший якісний одяг для вищевказаних цілей.
Елементи військової форми одягу використовуються національно-патріотичними організаціями, є історичним обов’язковим атрибутом у традиційному одязі козацтва. В «Пояснювальній записці» звертається увага саме на те, що козацькими осередками, які за своїм статусом є об’єднаннями громадян, використовуються «знаки розрізнення (погони, зірочки, лампаси), символіка силових структур». Однак використання в установленому порядку атрибутики та символіки Українського козацтва схвалено Указом Президента України від 04.01.1995 р. № 14/95.
Також елементи військової форми одягу широко використовують у стильному напряму в одязі, у так званому стилі «мілітарі», що виник після закінчення Першої світової війни, а наразі має велику популярність і використовується майже усіма відомими дизайнерами одягу і світовими брендами. Таким чином, за законопроектом для моделей та дизайнерів після показу моди у цьому стилі має наставати адміністративна відповідальність, оскільки вони не є особами, які мають право на «використання знаків розрізнення, колористики «камуфляж» для військовослужбовців та осіб, які мають на це право» (див. доповнення до ст. 186-1 КупАП).
3. Законопроект пропонує охопити всі можливі випадки носіння форменого одягу, що неможливо, оскільки зміни вносяться лише до одного закону (Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»), яким встановлюються вимоги до носіння військового форменого одягу лише військовослужбовцями військових формувань, спеціальних правоохоронних органів і Державної спеціальної служби транспорту, та військовозобов’язаними.
4. Запропоновані визначення військової форми одягу потребують уточнення і коригування (див. зауваження щодо запропонованих змін і доповнень до ст. 7 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).
Зауваження і пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Закону України «Про об’єднання громадян»
1. Запропонована новою частиною ст. 4 цього Закону санкція у вигляді заборони у судовому порядку діяльності легалізованих об’єднань лише за використання носіння військового форменого одягу, знаків розрізнення, встановлених військових та спеціальних звань Збройних сил України та інших військових формувань, а також органів виконавчої та судової влади, на наш погляд, є надмірною.
2. Заборона відтворення об’єднаннями громадян у своїй символіці державних чи релігійних символів, а також органів виконавчої та судової влади потребує уточнення і конкретизації, оскільки її викладення у надто загальному вигляді може тлумачитись як повна заборона використання відповідних символів у діяльності об’єднань громадян. Однак таке використання сьогодні має місце на практиці і є цілком легальним. Наприклад, відповідно до Положення про дитячо-юнацьку військово-спортивну патріотичну гру «Сокіл» («Джура») Українського козацтва (затверджене Наказом МОН України від 25.12.2003 р. № 855 «Про затвердження Положення про дитячо-юнацьку військово-спортивну патріотичну гру «Сокіл» («Джура») Українського козацтва») «юні козаки носять такі відзнаки: на правому рукаві (10 см від верху) нашивається прапор України розміром 8х5 см…».
,b.Прапор України є державним символом і носіння його зображення на одязі не є небезпечним для суспільства і взагалі може вважатися скоріше позитивним, ніж негативним чи небажаним явищем.
Щодо внесення змін і доповнень до ст. 7 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» вважаємо, що запропонована законопроектом нова редакція статті 7 підлягає суттєвому коригування, з огляду на таке.
1. У статті, яка має назву «Військова форма одягу, знаки розрізнення і відзнаки військовослужбовців», дається загальне визначення форменого одягу органів державної влади, знаків розрізнення, що використовуються для ідентифікації як військових, так і спеціальних звань, рангів та класних чинів, присвоєних працівникам у процесі не лише проходження військової служби, а й служби в правоохоронних органах та перебування на посадах в інших державних органах.
Однак Закон «Про військовий обов’язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни. Військовий обов’язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Таким чином, правові норми, які містяться в цьому Законі, мають поширюватися лише на військову форму одягу, на військовослужбовців військових формувань, військових правоохоронних органів та Державної спеціальної служби транспорту, а не охоплювати працівників усіх державних органів і службових осіб, що мають «спеціальні звання». Отже, визначення у цьому Законі може даватися лише для військової форми одягу, а не взагалі для «форменого одягу». Те саме стосується і визначення знаків розрізнення.
З огляду на зазначене, запропонована редакція частин 1, 2, 3, 7 статті 7 виходить за межі регулювання як статті, так і Закону в цілому, а тому є неприйнятною.
2. Наведене визначення «військового форменого одягу» не містить ознак, що дозволяли б відносити його саме до військової форми одягу, а не будь-якого форменого одягу будь-якого державного органу. Фактично форма визначається як однострій, тобто уніформа, що, на наш погляд, недостатньо.
3. Редакція визначення, наведеного у частині 1, підлягає коригуванню також з огляду на некоректне словосполучення «…однострій, який встановлюється законом та затверджується іншими нормативно-правовими актами органів державної влади…», з якого випливає, що закон начебто має ще додатково «затверджуватись» іншими нормативно-правовими актами. Тому замість сполучника «та» слід використовувати сполучник «або».
4. З огляду на наведені у п. 1 міркування, у визначенні військового форменого одягу у частині 1 не слід вказувати на виконання будь-яких інших обов’язків, крім військового.
5. У частині другій цієї статті мають подаватися визначення саме військових знаків розрізнення, які використовують для розрізнення військових звань. Знаки розрізнення для спеціальних звань, рангів і класних чинів мають бути встановлені в інших законодавчих актах. До того ж, знову звертаємо увагу, що у цьому Законі йдеться про військову форму військовослужбовців (див. назву ст. 7 Закону), а не працівників, як це вказується у запропонованій законопроектом редакції визначення знаків розрізнення.
Крім того, у цій частині дається перелік знаків розрізнення, які також слід було б розтлумачити, адже не всім відомо, чим, наприклад, кокарда відрізняється від емблеми, а нашивки від нарукавних знаків. До того ж, перелік недоцільно встановлювати як закритий, оскільки з часом можуть з’явитися інші знаки розрізнення, наприклад, галуни, петлиці та інше.
6. Визначення «колористика «камуфляж» для військовослужбовців та інших осіб, які мають спеціальні звання» є незрозумілим і суперечливим (див. запропоновану ч. 3 ст. 7 Закону). Нагадаємо, що спеціальним одягом у колористиці «камуфляж» також забезпечуються і особи, що не мають спеціальних звань і взагалі відношення до державних органів, наприклад, спортсмени-рибалки та спортсмени-снайпери (див. Наказ Мінсім’ямолодьспорт України від 19.06.2008 р. № 2489 «Про затвердження нормативно-правових актів з питань забезпечення спортивним одягом, взуттям та аксесуарами, спортивним інвентарем індивідуального користування»).
Тому навіть військовий формений одяг у колористиці «камуфляж» має містити відповідні знаки розрізнення, за якими особу в цій формі можна буде ідентифікувати як військовослужбовця, а не як, наприклад, рибалку, який користується таким одягом.
7. Звертаємо увагу на необхідності використання у запропонованих змінах єдиної термінології. Так, у вказаній статті використовують терміни «військова форма одягу» (див. назву, частини 4-7 ст. 7), «формений одяг» (див. ч. 1 і 3 ст. 7), «військовий формений одяг» (ч. 1 ст. 7).
Щодо внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення
1. Під час розгляду цього законопроекту слід врахувати, що на розгляді Верховної Ради України знаходиться законопроект № 7487 від 17 грудня 2010 року, який вже прийнято в першому читанні. Вказаним законопроектом пропонується статтю 353 «Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи» Кримінального кодексу України викласти в новій редакції. Зокрема, порівняно з чинною статтею 353 вказаного Кодексу зазначене діяння запропоновано доповнити такою кваліфікуючою ознакою, як його вчинення з використанням форменого одягу працівника правоохоронного органу.
У «Пояснювальній записці» до законопроекту, який розглядається, в обґрунтуванні необхідності прийняття цього законопроекту вказується можливість використання одностроїв при злочинних діях. Як приклади наводяться пограбування банку в м. Харків із тяжкими наслідками, періодичні рейдерські захоплення підприємств групами людей у форменому одязі. З метою чіткого розмежування вказаних складів правопорушень доцільно буде доповнити статтю, яка передбачає адміністративну відповідальність за носіння форменого одягу особами, які не мають на це права, положенням про відсутність умислу на вчинення протиправних діянь із використанням цього одягу.
2. Складається враження, що збільшення санкції статті 186-1 КУпАП з одного-двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян до 10-15, а у випадках кваліфікованого складу правопорушення до 15-50 пов’язано з доповненням цієї статті новим складом адміністративного правопорушення у вигляді «носіння військової форми одягу Збройних сил України, інших військових формувань, органів виконавчої та судової влади, знаків розрізнення, використання колористики «камуфляж» для військовослужбовців та осіб, які мають спеціальні звання». Однак збільшення існуючих санкцій за незаконне носіння форменого одягу в 10-50 разів не відповідає ступеню суспільної небезпеки цього правопорушення.
3. Об’єктом правопорушення, передбаченого діючою статтею 186-1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною, а також у сфері державного управління. Державні нагороди України є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охорони конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадської діяльності, за інші заслуги перед Україною.
Законопроект пропонує доповнити цю статтю новим складом правопорушення, який має інший об’єкт захисту. Тому в разі визнання доцільності встановлення адміністративної відповідальності за незаконне носіння форменого одягу це має бути зроблено шляхом доповнення КУпАП окремою статтею, а не шляхом зміни статті 186-1.
4. За запропонованою статтею формально підлягають відповідальності особи, які використовують військову форму одягу під час кінозйомок або театральних вистав, масових видовищ, відтворення історичних подій. За проектом до форменого одягу можна віднести і камуфльований одяг, який використовують рибалки, мисливці, туристи, учасники спортивно-патріотичних клубів, навіть ветерани Великої вітчизняної війни.
5. Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 218 КУпАП повноваженнями щодо розгляду правопорушень, передбачених статтею 186-1 КУпАП, наділені адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад, сільських, селищних рад, які навряд чи є достатньо обізнаними у питаннях вигляду і ознак військової форми одягу і порядку її носіння. Те саме стосується і працівників органів внутрішніх справ, уповноважених відповідно до ст. 255 КУпАП складати протоколи про правопорушення, передбачені ст. 186-1 КУпАП.
Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання.
Керівник Головного управління В. І. Борденюк
