Літопис МГО "Козацтво Запорозьке": МГО "КОЗАЦТВО ЗАПОРОЗЬКЕ" В ДОКУМЕНТАХ

МГО «КОЗАЦТВО ЗАПОРОЗЬКЕ» В ДОКУМЕНТАХ

ВИТЯГ З ПРОТОКОЛУ

36-ї Малої Ради МГО «Козацтво Запорозьке»

Подільський район міста Києва 3 вересня 2011 року

Членів Малої Ради МГО КЗ – 101 козак.

На Раді присутні – 67 козаків, з них запрошених – 9 козаків.

Президія Ради: Голова Президії – Верховний отаман України та Діаспори,

Гетьман Козацтва Запорозького, маршал козацтва Дмитро Сагайдак.

Члени Президії: Начальник Генштабу МГО КЗ, маршал козацтва Петро Чуваєв, Головний отаман СБ МГО КЗ, генерал-полковник Руслан Агрба, Генеральний кантаржий МГО КЗ, генерал козацтва Віталій Івашковський, Генеральний суддя МГО КЗ, генерал козацтва Ярослав Банчук, Похідний священик Київського округу МГО КЗ, генерал-осавул Микола Потоп.

Відкрив засідання 36-ї Малої Ради МГО КЗ Верховний отаман України та Діаспори, Гетьман Козацтва Запорозького, маршал козацтва Дмитро Сагайдак (надалі – маршал Сагайдак). Він подякував усім присутнім за те, що вони прибули на засідання Малої Ради, хоча багато козаків хворіють і не можуть брати участь у роботі. Так не прибули козаки з Дніпропетровщини. В такому разі, потрібно взяти за правило, що коли перша особа немає можливості бути присутньою, то повинні бути ті, хто її заміщує.

Похідний священик МГО КЗ молитвою благословив на успішну роботу учасників Малої Ради МГО КЗ. Після виконання Гімну України та Гімну МГО «Козацтво Запорозьке» Мала Рада розпочала роботу.

Маршал Сагайдак довів до учасників –

Порядок денний 36-ї Малої Ради:

1. Вступне слово Верховного отамана України та Діаспори, Гетьмана Козацтва Запорозького, маршала козацтва Дмитра Сагайдака.

2. Про виконання Плану основних заходів МГО «Козацтво Запорозьке» за перше півріччя:

– виконання заходів у 2-му кварталі;

– виконання рішень Рад МГО КЗ;

– про підготовчу роботу з питання друку 2-го випуску «Козацький літопис ХХІ століття».

3. Затвердження пропозицій до входження осередків до координаційних рад із питань козацтва на місцях.

4. Фінансово-економічна діяльність МГО КЗ та стан сплати членських внесків козаками МГО КЗ за перше півріччя 2011 р.

5. Різне.

Козаки затвердили запропонований Порядок денний.

Щодо першого питання маршал Сагайдак нагадав присутнім, що на минулій 35-й МР було прийнято рішення про встановлення пам’ятного знака під горою, що прилягає до вул. Кайсарова з метою увіковічення пам’яті загиблих козаків. Цей захід проведено 7 вересня поточного року. Також це місце близьке й тому, що там геройськи загинув козацький полковник Ярослав Банчук, син Генерального судді МГО КЗ Ярослава Банчука. У цей день йому мало б виповнитися 25 років. «Ми всі сумуємо з цього приводу і є пропозиція згадати Владислава хвилиною мовчання». За пропозицією маршала Сагайдака учасники Ради підвелись, козацькі священики провели поминальну молитву. Також маршал Сагайдак акцентував увагу на тому, що на засіданні наради Генеральної канцелярії МГО КЗ від 30 серпня 2011 року Генеральна старшина запропонувала йому звернутися до учасників Малої Ради з пропозицією присвоєння (посмертно, як виняток) звання «Герой козацтва» Владиславу Банчуку з наданням йому звання «генерал-осавул».

Далі маршал Сагайдак наголосив на питанні носіння козацького Однострою, а не форми одягу, як у військових. Він ще раз нагадав отаманам про те, що із заснування організації (15 років тому) встановлено Однострій, який ніколи не змінювався. Зараз деякі депутати (силовики) Верховної Ради України хочуть заборонити носити те, що носили наші діди-прадіди. Але це питання буде обговорено детально у третьому питанні Порядку денного.

УХВАЛИЛИ:

1.1. Провести 7 вересня 2011 року на пригорку по вул. Кайсарова освячення Наріжного каменю на місці спорудження Козацького хреста на честь загиблих козаків, що боронили Київ.

Голосували: «За» – 67, «Проти» – немає, «Утримались» – немає.

1.2. Погодитись зі зверненням маршала Сагайдака до Малої Ради про присвоєння, як виняток, звання «Герой козацтва» Владиславу Банчуку та надання йому посмертно козацького звання «генерал-осавул».

Голосували: «За» – 67, «Проти» – немає, «Утримались» – немає.

Щодо третього питання:

1. Виступив Генеральний суддя, генерал козацтва Ярослав Банчук, який акцентував отаманів на питанні різних пропозицій щодо входження наших осередків до координаційних рад із питань козацтва на місцях. «Враховуючи те, що зараз при владі більшість тих, кого ми підтримували, то нам потрібно співпрацювати із владними структурами на місцях, громадськими організаціях, що стоять на споріднених із нами позиціях. Також потрібно пам’ятати про те, що Рішення Рад МГО КЗ усіх рівнів про попереднє інформування Генеральної канцелярії про такі дії не відміняється», – зауважив він.

Також зазначив, що давно потрібно детально вивчити нову редакцію Статуту МГО КЗ та Внутрішнього положення «Про козацькі Однострої в МГО КЗ», в зв’язку певними претензіями депутатів Верховної Ради до козаків і не тільки цієї формації. На черговій Покровській Раді потрібно прискіпливо впорядкувати Положення до вимог часу.

2. Виступив маршал Сагайдак. Він сказав, що на черговій Покровській Раді потрібно прийняти зміни та доповнення до Положень, особливо – «Про козацькі Однострої в МГО КЗ», адже козаків, які є громадянами України, яких в останні роки вперто не хотіли і не хочуть помічати, чомусь раптово злякалася Верховна Рада України в особах народних депутатів України В.М.Грицака (генерал-лейтенанта міліції, Партія регіонів), В.А.Бевза (генерал-лейтенанта міліції, Комуністична партія), О.О.Зарубінського (без погон, Блок Литвина), М.М.Петрука (генерал-полковника, Блок Юлії Тимошенко), О.Ф.Бобильова (генерал-лейтенанта міліції, «Наша Україна»), Кузьмука О.І. (генерала армії України, Партія регіонів), які бажають втілити «у життя» проект закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо носіння форменого одягу, використання знаків розрізнення та символіки», а Верховна Рада України надала йому ходу за №4885 від 19.11.2010 р., включивши проект закону до порядку денного кількох сесій Верховної Ради України.

Згаданий законопроект прирівнює козаків України до громадян-злочинців, які загрожують національній безпеці та обороні України. Народні обранці пропонують вищому законодавчому органу держави «їх демілітаризувати». Таке враження, що народні обранці не володіють інформацією про те, що громадські організації в Україні козацької спрямованості не є військовими формуваннями. Вони є патріотами своєї держави, яка пройнялася козацьким духом, возвеличила його до святості національної ідеї і пройшла шлях від усвідомлення себе Нацією, яку породило Козацтво.

Упродовж багатьох віків Українська нація сприймала і завжди сприйматиме козацтво як невід’ємний атрибут свого існування. Зараз в Україні вже близько мільйона козаків, тобто громадян України, які прийняли присягу козака та були посвячені в козацтво. Їм не присвоєно, а надано козацькі звання і право носіння не військової форми одягу (далі – Форма), а козацьких Одностроїв (далі – Однострій), що не є одним і тим самим. Це вже не лише фольклорна данина історичному минулому, а й цілком реальна проблема сучасного українського суспільства. Що ж сьогодні? Народні обранці вважають, що українські козаки носять не Однострій, а Форму, отримують не козацькі звання, а військові. Чомусь народні обранці впевнені, що козацькі громадські об’єднання не повинні відтворювати державні чи релігійні символи. Чому козак не має права на Однострої носити державні символи України, наприклад, Державний прапор та Малий державний Герб, тобто тризуб? А якщо буде носити, то його потрібно за це притягти до адміністративної відповідальності. Чому народні депутати України торкаються таких питань та намагаються врегулювати носіння козаками козацьких та релігійних символів? Хіба їх про це просила Православна церква, що відокремлена від Держави й освячує кожного козака, дає йому Боже благословення? Хто вони такі?

Що таке заборонити козаку на Однострої традиційно носити знаки розрізнення (погони, нарукавні знаки, емблеми, нашивки, кокарди, лампаси тощо)? Це означає знеособити козака, зробити бидлом, як зашифровують міліціонерів без знаків розрізнення з маскою на обличчі з прорізями для очей. Козаку цей «маскарад» не потрібен, він не є представником силових структур України. Носіння Однострою є проблемою сучасного козацтва, але це суть-проблема національно-громадського руху, громадських козацьких об’єднань, а не народних депутатів. Історично козацтво було покликано до життя і весь час жило нагальною потребою обороняти Україну від постійних нападів татарських орд, турків, поляків та інших нападників. Ясна річ, у перервах між походами козаки, принаймні частина з них, господарювали в своїх фермерських «зимівниках», займалися рибальським, соляним, бондарським, ковальським та іншими промислами і ремеслами. По суті своїй козацтво було професійним воїнством (зі своїми полками та сотнями Реєстрового козацтва та Запорозька Січ з її куренями та паланками), все життя якого спочатку полягало у захисті державних кордонів, а потім – бути регулярною армією, а в «мирний» час під час урочистостей витягнути з шафи Однострій і показати усім, що ми – Козацького роду, як співається в державному Гімні України. Бо в іншому випадку потрібно прибрати спочатку з Гімну, що ми Козацького роду, а потім нас «роздягати наголо». Отож, перша проблема, яка виникла під час відродження козацтва в Україні на початку 90-х років тепер уже минулого століття, полягала в питанні: «А яким має бути призначення козацтва?». Що це – народна армія, резервна армія, як додаток до офіційно діючої, фольклорно-етнографічні гурти чи професійні громадські об’єднання? Відповіді на ці запитання так досі не знайдено і за таких умов ще довго знайдено не буде.

У недавньому минулому козаки пройшли ідеологічне і фізичне винищення комуністами. Вони вижили і зберегли свої давні військово-поселенські традиції козацьких станиць – з характерними Одностроями, побутом і фольклором. Козацькі громадські об’єднання не є воєнізованими, що закріплено в правовій площині. Їх потрібно сприймати відповідно до чинного законодавства України, як звичайні громадські організації, на рівні з шанувальниками рибальства, полювання, садівництва, які до речі, теж носять «камуфляж». Їх що – теж до нігтя? Любов до Однострою – це звісна відверта любов до військової форми одягу. Дев’яносто відсотків козаків колись проходили (і зараз проходять) військову службу у силових структурах держави або спеціальну службу у правоохоронних, митних та інших органах, тому мають спеціальне звання, класні чини та ранги. То чому деякі народні обранці вважають, що козаки, які мають генеральські військові звання, є старшими або молодшими офіцерами військових формувань України та перебувають у запасі або відставці, мають інші спеціальні звання, класні чини або ранги, не мають права на козацькому Однострої носити законно присвоєні їм раніше військові, спеціальні звання тощо? Ось такі «полководці та керівні «правоохоронці» довели військову Форму до РОБИ, яку військовослужбовці одягають тільки на території військової частини. Вони не пишаються Формою, бо в тому затріпаному камуфляжі соромно вийти до міста, не кажучи про побачення з дівчиною, як було колись, коли Формою пишалися і не соромилися її носити у вільний від служби час. А козаки не соромляться носити Однострої, бо немає чого соромитися свого минулого.

Що стосується громадських козацьких відзнак (орденів, медалей тощо), то це питання взагалі поза межами правового поля держави. Козацькі нагороди носять та пишаються ними тисячі громадян України, в тому числі військовослужбовці, правоохоронці, рятувальники, судді, прокурори, митники, вчителі, артисти, письменники, у тому числі й народні обранці. І ніхто не відмовився прийняти від козацького-громадського об’єднання, яке оцінило його заслуги перед батьківщиною своєю чесною працею, ратними вчинками, нагороду. Слід зазначити, що козацькі нагороди іноді є єдиними нагородами, якими відзначені громадяни України за свої благородні вчинки, бо державі не до них.

Вивчаючи вищезгаданий антигромадянський, антикозацькій законопроект, хочеться подякувати керівникам та фахівцям Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, які проаналізували законопроект та вважають його прийняття недоцільним, що є дуже слушним. Це, мабуть, єдині фахівці, які зазначили, що носіння Одностроїв не загрожує суспільній безпеці в Україні. Міліцейські та військові генерали винесли це питання на рівень національної безпеки та оборони. Проситься питання: чи немає іншої роботи в народних обранців України, крім як боротися із власним народом – патріотами України, які є козаками і підтримують усією душею звичаї та традиції. Шлях вищезазначених народних обранців – це свідомі дії, направлені на дискредитацію козаків України. Такі спроби вже були, коли провладні структури в часи колишнього Президента України В.А. Ющенка та їх прихильники з боку деяких функціонерів від українського козацтва дійсно хотіли створити напіввійськові козацькі формування зі званнями, знаменами тощо, намагаючись протиснути через Верховну Раду України власний закон «Про Українське козацтво», який би регламентував діяльність сотень тисяч козацьких структур, що діють нині в Україні, та адаптував їх до напіввійськового суспільства. Існувало кілька проектів такого закону, проте жоден із них Верховна Рада, дякувати Богові, так і не прийняла. Але за той закон також дехто з названих обранців теж ратував та голосував. Чому ж сьогодні змінився цей правовий вектор і вони пропонують інший законопроект? Чи не є це помстою народних обранців (генералів) за неприйнятий для них «закон про ДТСААФ»? Очевидно, наші народні депутати не розуміють, що основну масу козаків слід розглядати не як «переодягнених злочинців», а воїнів запасу і громадську «службу» з активним залученням козаків до охорони громадського порядку, охорони об’єктів, підтримання прикордонного режиму. Проект цього закону – гальмо української національної свідомості. А кому це гальмо потрібно – ми вже бачимо.

З іншого боку, між нами, козаками, кажучи, чи вдасться основній порядній масі українського суспільства при такому відношенні до нього прижитися в нашому суспільстві?

Аналіз останніх тенденцій динаміки ціннісних орієнтирів різних формацій козацтва в Україні дозволяє зробити висновок про їхню патріотичну спрямованість. Козацтво не дає деформувати раніше сформовані традиційні цінності, що відбивають зміст вищих людських чеснот: чесності, порядності, милосердя, доброти, чуйності, прагнення відстоювати загальні національні інтереси нашої країни. В загальній системі ціннісних орієнтирів молодшого покоління громадян-козаків значно піднявся статус саме духовно-моральних цінностей. Із цього витікає, що орієнтація насамперед молоді на духовно-моральні цінності в період проведених реформ без козацької підтримки стане менш стійкою.

Існуючі реалії свідчать про неможливість зміцнити дисципліну, звівши цей процес лише до контролю за особовим складом і покарання порушників, і це факт. На сьогодні у зв’язку з тим, що до козацтва в Україні йде молодь, можна зробити висновок, що зростає інтерес населення до історії козацтва та Українського війська, його традицій. Козацтво має стати невід’ємною складовою духовного відродження Збройних сил України, зміцнення морально-психологічного стану армії. Військова історія України багата на приклади самовідданого служіння Батьківщині, дотримання військової честі й гідності, любові до свого народу.

Концепція національно-патріотичного виховання молоді підкреслює, що національно-патріотичне виховання формується на прикладах історії становлення української державності, українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту. Концепція передбачає, що громадські козацькі організації створюють систему національно-патріотичного виховання молоді шляхом реалізації таких завдань, як утвердження в свідомості громадян об’єктивної оцінки ролі українського козацтва та українського війська в історії, спадковості розвитку Збройних сил України у відстоюванні ідеалів свободи від княжої доби, Гетьманського козацького війська тощо. Верховній Раді України замість проекту постанови Верховної Ради України про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо носіння форменого одягу, використання знаків розрізнення та символіки» необхідно прийняти постанову про громадські слухання з цього питання та припинити намагання ухвалити закони без козацької спільноти.

Усі громадяни України, у тому числі й прихильники козацьких традицій, згідно з Конституцією України мають право об’єднуватися за інтересами. Для здійснення цих завдань цілком достатньо й існуючого Закону «Про об’єднання громадян».

Але доля правди у наявності різноманітного форменого одягу, схожого на військову форму, у громадських козацьких організаціях є і дійсно нагадує клоунаду. До речі, сьогодні особливо актуальне серед військових питання носіння схожої Форми сторонніми людьми (подібну форму із зірочками на погонах носять і податківці, і лісники, і гірняки, і ветеринари, і навіть охоронники приватних структур). Але дійсною клоунадою є формений одяг міліцейських генералів. Ось тут потрібно звернути свою увагу генералу Кузьмуку. Чого на них здалеку не побачиш, то це різнокольорового пір’я. Ось чому вони, мабуть, заздрять деяким козакам, бо хвилюються, що ті їх переплюнуть у кількості та розмірі зірок на погонах, розмірі кокард за золотого шиття на капелюхах.

Нормативно-правова база організації військово-патріотичного виховання в Україні на сьогодні не підготовлена. Ось чому громадські козацькі організації пішли далеко вперед від тих офіційних осіб, які відповідають за військово-патріотичну роботу. Можна навести безліч прикладів традиційних виховних заходів: проведення всіляких спортивних змагань для молоді під патронатом та фінансуванням козацьких формувань, зустрічі молоді з керівниками громадських козацьких об’єднань, створення в школах козацьких класів із посиленою військовою та фізичною підготовкою. Козаки козацтва Запорозького сподівалися, що з приходом до влади в Україні сучасної політичної сили змінюватимуться підходи до громадського козацького руху, але, мабуть, марно. Козаків, як завжди, використали у своїх політичних цілях. Якби забули – було б добре, а вони хочуть знищити. Тут усе відповідає давньому прислів’ю: «Добрими намірами вистелена дорога в пекло».

УХВАЛИЛИ:

3.1. Отаманам місцевих осередків уважно вивчити керівні документи МГО КЗ та привести документацію відповідно до нової редакції зареєстрованих змін Статуту МГО КЗ, особливо Внутрішнього положення «Про козацькі Однострої у МГО КЗ».

3.2. Підтримати Звернення козацьких організацій України (від 13 серпня 2011 року, село Капулівка на Дніпропетровщині) до Президента України про намагання кулуарного ухвалення Постанови ВРУ про зміни до законів України без проведення громадських слухань тощо.

3.3. Генеральній канцелярії МГО КЗ у місячний термін підготувати Відкритий лист до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України з конкретними пропозиціями (без емоцій) щодо унормування носіння козацьких Одностроїв та символіки.

Голосували: «За» – 67, «Проти» – немає, «Утримались» – немає.

Щодо четвертого питання виступив генерал Банчук. Він розповів учасникам Ради про те, що фінансовий стан МГО КЗ суттєво не покращився. Не дивлячись на те, що ГК МГО КЗ в особі отамана ГК полковника Григорія Шевченка постійно нагадує окремим генералам, що потрібно сплачувати членські внески, ця справа суттєво не покращилася. На сьогодні заплатили 420 генералів, деякі навіть відмовляються від звання, аби нічого не сплачувати. Певна річ, від таких «генералів» потрібно позбавлятися, понижуючи їх у козацькому званні до підосавула включно. Сьогодні до цього списку потрапили генерали: Аронов Олександр Володимирович, Волков Олександр Миколайович, Воробйов Ігор Володимирович, Гриценко Анатолій Павлович, Гоголь Сергій Юрійович, Галич Ілля Олексійович, Долінський Василь Петрович, Дотер Володимир Миколайович, Дяков Анатолій Андрійович, Дацко Ярослав Олексійович, Захаров Віктор Євгенович, Зелений Володимир Степанович, Курбанов Курбан Семідович, Курбанов Магомед Семідович, Карась Олександр Григорович, Костяєв Олександр Леонідович, Литвин Петро Володимирович, Соловйов Сергій Михайлович, Мамаєв Юрій Сергійович, Мізін Олександр Васильович, Марковський-Терещенко Леонід Петрович, Пашевкін Євгеній Вікторович, Просянік Володимир Михайлович, Романовс Ігор Володимирович, Редько Дмитро Геннадійович, Резніков Ігор Юхимович, Симоненко Михайло Олексійович, Семерак Олександр Созонович, Федоренко Валентин Григорович, Уланов Аркадій Павлович, Українець Дмитро Степанович, Шумейко Олександр Миколайович.

УХВАЛИЛИ:

4.1. Отаманам місцевих осередків посилити роботу з козаками щодо сплати членських внесків.

4.2. За несплату членських внесків більше двох років, перевести до резервного складу МГО КЗ з позбавленням звання Генеральної та Полкової старшини (Генральського та старшого офіцерського звання) до підосавула таких козаків:

Аронова Олександра Володимировича, Волкова Олександра Миколайовича, Воробйова Ігоря Володимировича, Гриценка Анатолія Павловича, Гоголя Сергія Юрійовича, Галича Іллю Олексійовича, Долінського Василя Петровича, Дотера Володимира Миколайовича, Дякова Анатолія Андрійовича, Дацка Ярослава Олексійовича, Захарова Віктора Євгеновича, Зеленого Володимира Степановича, Курбанова Курбана Семідовича, Курбанова Магомеда Семідовича, Карася Олександра Григоровича, Костяєва Олександра Леонідовича, Литвина Петра Володимировича, Соловйова Сергія Михайловича, Мамаєва Юрія Сергійовича, Мізіна Олександра Васильовича, Марковського-Терещенка Леоніда Петровича, Пашевкіна Євгенія Вікторовича, Просяніка Володимира Михайловича, Романовса Ігоря Володимировича, Редька Дмитра Геннадійовича, Резнікова Ігоря Юхимовича, Симоненка Михайла Олексійовича, Семерака Олександра Созоновича, Федоренка Валентина Григоровича, Уланова Аркадія Павловича, Українця Дмитра Степановича, Шумейка Олександра Миколайовича.

Голосували: «За» – 67, «Проти» – немає, «Утримались» – немає.

Верховний отаман України та Діаспори,

Гетьман козацтва Запорозького,

маршал козацтва

Дмитро САГАЙДАК

МІЖНАРОДНА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«К О З А Ц Т В О З А П О Р О З Ь К Е» (МГО КЗ)

Верховний отаман України та Діаспори, Гетьман козацтва Запорозького

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

12 вересня 2011р. м. Київ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Я № 41

«Про призначення Наказних отаманів в

структурах МГО «Козацтво Запорозьке»

по Хмельницькій області.

Отаман Хмельницької паланки Володимир Цап на протязі півтора року демонстративно не приймає участі в планових засіданнях Рад МГО КЗ, ігнорує письмові запрошення, не відповідає на телефонні дзвінки та на протязі чотирьох років не сплачує членські внески.

За пропозицією 36-ої Малої Ради МГО КЗ від 03.09.2011р. за невиконання обов’язків Отамана паланки та систематичну несплату членських внесків, надаю РОЗПОРЯДЖЕННЯ:

1. Усунути Володимира Цапа з посади отамана Хмельницької паланки МГО «Козацтво Запорозьке» - за невиконання обов’язків отамана.

2. Понизити Володимира Цапа у козацькому званні до козацького полковника - за несплату членських на протязі двох років.

3. Генеральному судді МГО КЗ, генералу козацтва Ярославу Банчуку, підготувати відповідні документи на рішення наступної 37-ї Малої Ради МГО КЗ про виключення козацького полковника Володимира Цапа з Реєстру МГО «Козацтво Запорозьке».

4. Для покращення роботи структурних підрозділів у Хмельницькій області призначити на посаду:

4.1. Наказного отамана Хмельницького округу МГО КЗ – отамана Славутської паланки, адмірала МГО КЗ Василя Сидора.

4.2. Наказного отамана Хмельницької паланки МГО КЗ, генерал-осавула Валерія Войтова.

5. Виконання цього розпорядження залишаю під особистий контроль.

Верховний отаман України та Діаспори,

Гетьман козацтва Запорозького,

маршал козацтва Дмитро САГАЙДАК