Сучасне козацтво: ДЕРЖАВА ПОВИННА ВИЗНАЧИТИ СВОЮ ПОЛІТИКУ ЩОДО КОЗАЦТВА
Українська держава обрала демократичний шлях розвитку та європейську інтеграцію. Двадцятилітній досвід української незалежності засвідчив, що Україна йде цим шляхом при всіх президентах, при всіх складах уряду і парламентах. Для такого вибору українське суспільство має вікові традиції, адже демократичні інститути сформувалися ще у добу козаччини. Виборність, самоврядування, активна участь ділових людей у соціальному житті всієї країни – всьому цьому в Україні вже кількасот років.Тому сьогодні ми говоримо про повернення до джерел. Це не самоціль, бо тільки на основі власних джерел і традицій можливе створення нового суспільства. Активну роль у творенні нового соціально орієнтованого устрою на ґрунті історичних засад самоорганізації українського суспільства відіграє Українське козацтво. Козацькі громадські організації виникли в Україні на зорі незалежності й відразу впевнено зайняли свою нішу в соціальній будові суспільства. Козацтво займається військово-патріотичним вихованням молоді, відродженням національної пам’яті українського суспільства, виконує інші суспільно значимі функції.
В Україні зареєстровано понад п’ятдесят всеукраїнських козацьких організацій. Існує Рада Українського козацтва – консультативно-дорадчий орган при Президентові України, до складу якого увійшли усі зареєстровані на той час всеукраїнські козацькі організації. Рада була створена Указом Президента України Віктора Андрійовича Ющенка, і її головним завданням було вироблення принципів державної політики щодо козацького руху в Україні. Були створені ради в областях як консультативно-дорадчі органи при головах обласних державних адміністрацій.
Останнім часом Рада Українського козацтва при Президентові України, хай і квола, взагалі не проводить навіть засідання. Потрібне оновлення її персонального складу, яке б відповідало сьогоднішнім реаліям, адже ми рухаємося вперед. Слід відзначити, що дійшли занепаду й організації-одноденки, які були створені тільки заради реєстрації, не проводили ніякої самостійної діяльності та підтримували свій імідж тільки завдяки фотографуванню на фоні В.А.Ющенка під час проведення спільних заходів. Час паразитичних організацій минув. У подальшому держава робитиме ставку на співпрацю з тими козацькими організаціями, які спроможні проводити самостійну діяльність.
Це й повинно стати головним критерієм при виробленні системи взаємодії держави з козацькими громадськими організаціями: спроможність проводити самостійну діяльність. Водночас мають значення і формальні критерії, які також повинні братися до уваги. Передусім це кількість членів в організаціях. Якщо для інших громадських організацій це неважливо, то для козацтва, яке використовує для своїх осередків історичні назви козацьких формувань – кіш, курінь, паланка, полк, сотня – кількість членів у таких утвореннях має значення. При цьому всеукраїнська організація повинна мати осередки в областях.
У козацькому середовищі часто згадують і про необхідність запровадження часового цензу для участі у дорадчих органах при Главі держави та головах обласних державних адміністрацій. Вважаємо за доцільне допускати до участі в таких органах організації, після реєстрації яких минув один рік, причому організація повинна бути зареєстрованою, а не легалізованою шляхом повідомлення.
З метою врегулювання процесів, що відбуваються у козацькому русі, а також заради вироблення принципів взаємодії держави з козацькими організаціями Президент України видав доручення від 6.05.2011 №1-1/860, яким доручив Прем’єр-міністру України М.Я.Азарову опрацювати із залученням громадськості питання щодо механізмів діалогу і взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади з козацькими громадськими організаціями.
Згадане доручення свідчить про увагу держави до козацтва, а, з іншого боку, покладає на козацтво відповідальність перед суспільством. Сподіваємося, козацькі пропозиції будуть враховані й козацькі організації ефективно діятимуть для зміцнення Української держави.
