Влада: КУРЧАТ ПОРАХУЄМО ВОСЕНИ


Богдан Кравчук

Уже так повелося, що політичний цикл в Україні ми не зв’язуємо жорстко із календарним роком. Адже календар регламентує тільки одну річ, ставить тільки одну вимогу – прийняття державного юджету на наступний рік. Ми пам’ятаємо всі незручності та евизначеност, які супроводжували державу та її економіку (в тому ислі «газові» кризи, скільки ніхто не міг ручатися за борги «Нафтогазу»), коли вчасно не вдавалося прийняти оловний кошторис раїни. Також лише недавно позагоювались голови опозиціонерів, кі амагалися завадити представникам владної більшості прийняти юджет восени минулого оку. Але, напевно, найкоректніше розглядати політичний рік, як і шкільний, від літа – до літа.
Знаковими подіями минулого сезону роботи Верховної Ради України стали прийняття нового Податкового кодексу, Закону «Про засади запобігання корупції», проведення Пенсійної реформи та скасування обов’язкового технічного огляду для легкових автомобілів, які не використовуються в комерційних цілях.
Але, звичайно, найбільший резонанс викликали Пенсійна реформа та Податковий кодекс. Важко переоцінити значення податкової системи для життя держави та її громадян. У цьому питанні, як ні в якому іншому, необхідні особлива виваженість, мудрість і далекоглядність. Один із батьків-засновників Сполучених Штатів Америки Бенджамін Франклін сказав: «У цьому світі неминучі тільки смерть і податки». Це був дуже розумний чоловік, виходець з народу, самоучка, авторитет, який досяг найвищих висот суспільної драбини, вершин політики і науки. Скарбниця світової мудрості поповнилась багатьма його афоризмами:
– Час – гроші,
– Одне «сьогодні» коштує двох «завтра»,
– Землероб, що стоїть на своїх ногах, значно вищий від джентльмена, що стоїть на колінах,
– Лінь – це іржа розуму і тіла, – та багато-багато інших висловів. Хочеться зауважити, що американський народ дотримується запов ідей великого Бенджаміна уже чверть тисячоліття. Напевно, тому успіхи американців видно неозброєним оком. (Це зовсім не схоже на вислів одного із батьків-засновників незалежної України: «Маємо те, що маємо»). І край.
Але про податки у засобах масової інформації говорилося дуже багато у зв’язку із потужною хвилею незадоволення українських підприємців, представників малого та середнього бізнесу і опозиційних політиків. Влада частково врахувала зауваження та вимоги опонентів і вивела ситуацію із глухого кута. А от пенсійна реформа, не зважаючи на, здавалося б, довершений факт її прийняття Верховною Радою, потребує подальшого обговорення, тлумачення, осмислення і, напевно, вдосконалення. Адже прийняття Закону «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» обурило навіть лояльну до діючої влади Федерацію профспілок України.
Для більш глибокого розуміння суті проблеми слід уточнити термінологію. Що таке «реформа»? Це політична, економічна чи інша зміна, яка вводиться законодавчим шляхом. Так подають словники. Не зовсім точно і не зовсім коректно. Слід зауважити, що кількісна зміна певних параметрів – не є реформою. Реформа – це обов’язково зміна якостей та відносин. Отже, збільшення пенсійного віку і страхового стажу до реформи не мають жодного стосунку. Невеликий натяк на якісну зміну має пункт про другий, накопичувальний рівень пенсійного забезпечення, кошти якого, фактично, є заощадженнями громадян. Але, маючи досвід накопичення заощаджень ще при Союзі, відчуваючи дамоклів меч різкої девальвації гривні, позитивнее враження від цього нововведення зводиться нанівець. Також ніхто не дає відповіді на запитання, що робити, чоловікові, якому виповнилося 59 років і який пропрацював на важких високооплачуваних роботах 25 років. А за новим законом для нарахування повноцінної пенсії йому потрібно працювати на десять років більше, тобто, 35. Працювати до 70 років чи отримувати мінімальне забезпечення за віком?
Опоненти пенсійної реформи багато говорять про те, що без довіри народу провести ефективні зміни не можливо. І це не просто слова. Уже з’явилися підприємці, що сплачують фіксований податок, які не перераховують у пенсійний фонд належні 333 гривні. Податок у 63 гривні за право займатися підприємницькою діяльністю – платять, а у пенсійний фонд – ні. Не потрібно, мовляв, нам вашої пенсії! І знайти «управу» на таких протестантів зовсім нелегко. І якщо це явище стане масовим, солідарна система зазнає краху.
Одним словом, питань залишається більше, ніж відповідей. А ще у наших парламентаріїв багато «хвостів», як у прогульниківстудентів. Восени прийдеться виправляти та доздавати. У поті чола. Щоб не виключили. Адже вибори…