Сучасне козацтво: ДО СТАТУСУ МІЖНАРОДНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ МИ ЙШЛИ СІМ РОКІВ
Незважаючи на технічний прогрес, на широке впровадження новітніх технологій та інформаційних систем у всі сфери життя, на розвиток науки, яка заглядає в глибини атомів і генів, у житті людей залишається ще багато невивченого та незвіданого, навіть – містичного. Адже якою наукою можна пояснити дивні збіги, що супроводять Андрія Григоровича Дрофу, Генерального директора Білоцерківського домобудівного комбінату, заслуженого будівельника України, Верховного отамана Білоцерківської Січі?
Йдеться про 2 квітня. Цього дня, 1926 року, народилася мати Андрія Григоровича, яка благословила сина на довгу життєву дорогу. Цього дня, 28 років тому, пан Дрофа ступив на територію Білоцерківського домобудівного комбінату, з яким назавжди пов’язав свою долю. Цього дня, 2 квітня 2010 року, Андрію Дрофі у Міністерстві юстиції України було вручено Свідоцтво про реєстрацію Міжнародної громадської організації «Білоцерківська Січ», яку очолює він – Верховний отаман – Андрій Григорович Дрофа.
За кілька хвилин після отримання Свідоцтва, трохи схвильований А.Г.Дрофа на Софійському майдані провів брифінг для журналістів. Він розповів про цілі, завдання та етапи становлення організації:
– Шлях до Міжнародної козацької організації «Білоцерківська Січ» розпочався багато років тому, коли 23 травня 2003 року на Паліївій горі, що в Білій Церкві, козацькою радою було проголошено про створення Білоцерківської Січі ім. Семена Палія, яку і зареєстрували як міську громадську організацію. До неї увійшов Білоцерківський полк, а також менші структури Білоцерківщини.
Ми не хотіли уподібнитися тим громадським організаціям, для яких найважливішим є факт отримання статусу міжнародної організації, з якою потім не знають що робити. У нашому розумінні козацька організація – це структура, що об’єднує однодумців, які не лампасами і вигуками «будьмо, гей!» доводять свою приналежність до козацтва, а щоденною працею – енергійною, спланованою і цілеспрямованою – сприяють розбудові демократичної держави, громадянського суспільства, відроджують кращі історичні традиції, виховують молодь на засадах патріотизму, моральності, вірності обов’язку.
Якщо говорити про конкретні козацькі справи Білоцерківської Січі, то всіх їх за сім років відразу і не пригадати. Це і всеукраїнські наукові конференції на історичну тематику, побудова храмів, насипання козацьких могил, спорудження меморіального комплексу в селі Мазепинці, численні козацькі заходи, в яких брали участь козаки з усієї України, тощо.
У козацькому аспекті ми працювали ґрунтовно, але не лізли в політику і не давали себе використовувати різним інтриганам від козацтва і влади. Ми – козаки, які знають ціну цього звання, тому від участі в масовках у ролі ряджених за викликом (мовляв, пришліть у потрібне місце кілька автобусів козаків) ми категорично відмовлялися.
Потрібно до всього ставитися серйозно і відповідально. Будівельна структура, яку я очолюю, вже майже два десятиліття, не рахуючи київські будівельні організації, найчисельніша і найпотужніша в Україні. А спадок на початку 90-х я отримав непростий. Сьогодні також нелегкі часи, але ми вистояли і йдемо вперед. Запорукою цьому є наполеглива праця, розуміння завдань і дружній самовідданий трудовий козацький колектив. Належність до козацтва, навіть та сама козацька форма, дисциплінує людей, робить їх більш відповідальними.
Такий підхід ми зберігаємо і щодо нашої козацької формації. Сьогодні Білоцерківська Січ може вирішувати будь-які питання і прагне стати рівною з найпотужнішими козацькими організаціями, наприклад, МГО «Козацтво Запорозьке», очолюване Дмитром Івановичем Сагайдаком.
Користуючись нагодою, хочу подякувати всьому великому колективу Білоцерківського домобудівного комбінату за козацький характер, моїм побратимам Івану Петровичу Шилову, директору Білоцерківського комбінату хлібопродуктів, Петру Микитовичу Морозу, десяткам отаманів з усієї України і рядовим козакам за підтримку козацької справи, завдяки чому ми вийшли на всеукраїнський та міжнародний рівень.
Сьогодні ми відкриваємо нову сторінку в історії Білоцерківської Січі. Багато залежить і від Президента України Віктора Федоровича Януковича. Сподіваємося, що ця вольова особистість зверне увагу на козаків і зробить усе, щоб великий потенціал, закладений у козацьких організаціях, було спрямовано в правильному руслі – на розбудову нашої держави.
Андрій ДРОФА, Верховний отаман МГО «Білоцерківська Січ
