Історія, філософія, релігія:

4 вересня сумчани разом з гостями міста над Пслом весело та яскраво святкували його 355-й День народження та 350-річчя Сумського Слобідського козацького полку.

Щороку на початку вересня Суми відзначають День міста. Це свято об’єднує дві дати: річницю заснування і річницю визволення обласного центру від німецько-фашистських загарбників.

Цього року сумчани святкували п’ять днів поспіль – з 1 по 5 вересня. Кожен день отримав свою назву: День знань, День слави, День вулиць і скверів. 4 вересня стало власне Днем міста, а 5 вересня оголосили Днем спорту.

Крім святкування міста цього року у Сумах відзначали 350-річчя Сумського Слобідського козацького полку. Нагадаємо, що Сумський полк – це адміністративно-територіальна і військова одиниця Слобідської України, полковим центром якого були власне Суми. Полк сформувався у 1652-1658 рр. на Слобожанщині переселенцями з Правобережної України, які й стали засновниками міста. У 1732 році до його складу входило 20 сотень; у 1765 році уряд Росії ліквідував слобідські козацькі полки, після чого Сумський полк було реорганізовано в регулярний гусарський полк російської армії, а його територія стала складовою Слобідсько-Української губернії.

Цьогорічне святкування у Сумах відвідало чимало сумчан та гостей міста. Прибули численні делегації з містечка Ставище та козаки МГО «Білоцерківська Січ» на чолі з Верховним отаманом Андрієм Дрофою, а також гості з Москви – нащадки отамана Герасима Кондратьєва. Гості відвідали історичні місця, зокрема 29 сіл, що належали отаману. У старовинному козацькому храмі, побудованому ним же, було освячено прапор «Білоцерківської Січі». Крім того, козаків нагородили ювілейною відзнакою «350 років Сумського Слобідського козацького полку».

Надзвичайно цікавою є історія самого міста. Суми всім відомі як місто над Пслом або «місто ста тисяч троянд». Кілька десятків років тому тут і справді духмяніли тисячі ніжних квітів, але потім настали часи, коли керманичам стало не до клумб і газонів, і троянди зникли. Але назва залишилася.

До сьогодні спірною залишається утворення назви міста. За легендою, неподалік річки Суми було знайдено три великі мисливські суми, за якими місцевість отримала свою назву. Знайдені суми, наповнені золотом, були знаком благословення на заснування міста. Деякі історики пов’язують назву міста з назвою річки Сумка, яка тут протікає.

Щодо року заснування міста в істориків і краєзнавців єдиної думки немає – вони називають 1652-й і 1655-й роки. Місто побудували у дубовому лісі, з дубових колод спорудили кріпосні стіни, під фортецею викопали підземний хід до води, насипали довкола фортеці вал і викопали глибокий рів. Оборонні споруди доповнювалися природними: ріки Псел, Сума і Сумка з трьох сторін оперізували місто. З півдня підступи до Сум огороджував зроблений у 1658 році Перекоп між Пслом і Сумкою. Сумська фортеця була однією з найбільших і найміцніших фортець Слобожанщини.

Припускають, що місто заселялося кількома хвилями переселенців з-за Дніпра, але засновником Сум вважається полковник Герасим Кондратьєв, який прийшов сюди в 1655 році з групою козаків-переселенців з містечка Ставище Білоцерківського полку. 26 квітня 1655 року вони відправили чолобитну цареві Олексію Михайловичу з проханням заснувати місто на його нинішньому місці. Москва дозволила козакам влаштуватися тут, і протягом 1656-1658 років під керівництвом російського воєводи К.Ю.Арсеньєва будувалася фортеця.

Як уже зазначалося, у 1658 році Суми стали центром Слобідського козацького полку, який захищав південні кордони Росії від нападів кримських татар. В адміністративному відношенні місто підпорядковувалося бєлгородському воєводі, органом місцевого самоврядування була ратуша. У 1659, 1663, 1668 роках місто піддавалося татарським набігам. Незважаючи на облогу, татарам жодного разу не вдалося захопити його. Відзначилися сумські козаки і в боях з турками при Чигирині в 1677-1678 роках. Сумська фортеця відігравала роль збірного пункту російських військ у період кримських походів у 1687 і 1689 роках. Заслуги Сумського полку відзначені численними грамотами.

Під час Північної війни 1700-1721 років місто грало важливу стратегічну роль. 26 грудня 1708 року сюди з Лебедина перевів свою ставку Петро I, а царевич Олексій 19 січня 1709 року привів до Сум з Москви три резервні полки. У Сумах Петро I провів усю зиму, керував зміцненням фортеці (на випадок невдачі в битві зі шведською армією Карла XII), видав Маніфест до українського народу із засудженням дій гетьмана Мазепи.

Постійно зростала чисельність міського населення. Відбувалися зміни і в адміністративному статусі міста. До 1732 року воно було центром полку, в 1732-1734 роках підпорядковувалося канцелярії комісії заснування Слобідських полків, яка знаходилася в Сумах. З 1743 року й до ліквідації полкового устрою Слобожанщини Суми – центр полку, потім – центр провінції, повітовий центр, з 20-х років XX століття – центр округу і району, з 1939 року – центр області. У 1780 році Суми отримали статус міста.

Основоположником Сум, про що йшлося вище, вважається козацький отаман Герасим Кондратьєв, котрому російський царський уряд дозволив поселитися «на Псле речке подле речки Сум». За кілька років сумський полковник Кондратьєв став одним з найбільших землевласників в імперії. Саме тоді Суми виокремились як центр ремесел і торгівлі. Відомими стали і щорічні ярмарки, які тривали до п’яти днів. Суми досить довго були центром Сумського слобідського козацького полку і центром Сумської провінції Слобідсько-Української губернії (останню з 1835 року почали називати Харківською губернією).

Іншою важливою постаттю для Сум є Іван Герасимович Харитоненко. Важко назвати людину, яка зробила б для міста більше, ніж він і його син. Ще й досі сумчани користуються будівлями, спорудженими цією родиною для себе і для сумчан. Крилатим виразом сьогодні стали слова Харитоненка про Суми: «Любіть Суми так, як любив їх я».

Суми уславили своїми подвигами й інші видатні земляки: єдиний в Україні тричі Герой Радянського Союзу Іван Кожедуб, двічі Герої Степан Супрун, Павло Рибалко та Сидір Ковпак, двічі Герой Соціалістичної Праці Марія Савченко. Дві золоті зірки – Героя Соціалістичної Праці і Героя України – має почесний громадянин Сум Володимир Лук’яненко та багато інших.

Здобуття Україною незалежності позначилося на всіх сферах життя Сум. Кілька років тому почесний громадянин Сум Іван Харитоненко повернувся на свій постамент на вул. Петропавлівська, де за часів радянської влади помістили пам’ятник Леніну. Крім того, протягом останніх п’яти років здійснюється робота з реставрації центральної частини Сум.

Місто Суми славне своєю історію та його вихідцями. Хочемо побажати сумчанам добробуту, наснаги і козацького здоров’я, аби вони продовжували справи своїх славних попередників і розбудовували місто для своїх нащадків

Борис МАНЖЕЛА