ВОГНІ СІМФЕРОПОЛЯ

Ви, напевно, чули вираз «кримські зорі». Здавалося б, зорі – як зорі, місяць – як місяць. Але так може думати тільки людина, яка не бачила казкової краси заходу південного сонця, що стрімко падає у морські глибини, і спекотний день, дивним чином обминувши вечір, раптово перетворюється у темну ніч. Тільки яскраві перли із дна водяних нетрів якимсь містичним чином перебралися на небо і сяють. А може то зірки стають перлами? Хто зна.
Крим кличе, Крим вабить. Радісні юрби людей заповнюють сонячне узбережжя, бронзові атлети потужними помахами рук ріжуть смарагдові хвилі, а довгоногі німфи досконалими формами тішать старечі очі Посейдона. А потім вони всі роз’їжджаються по домівках. І згадують, і мріють. І ще довго їм снитиметься Крим.
Правда, у цьому світі нічого не відбувається саме по собі – і погане, і добре. Звичайно, творення добра потребує надзусиль.
Тому привітність Криму, гостинність, чисте море та безпечні дороги – це результат праці команди професіоналів: керівників місцевих органів влади, комунальників, будівельників, шляховиків, правоохоронців та всіх небайдужих мешканців півострова, які мають за мету забезпечити процвітання своєї малої батьківщини. Це стосується і кримських міст. Сьогодні ми гостюємо у столиці автономії, чудовому місті Сімферополь. Отже, познайомимось із цим древнім полісом ближче.
Місто засноване в 1784 році. Але на його околицях уже у наші часи знайдено залишки античного міста Неаполь Скіфський.
Зараз Сімферополь – столиця Автономної Республіки Крим, її адміністративний, економічний та культурний центр.

Геннадій Бабенко, Сімферопольський міський голова: «Місто – це, перш за все, Люди»

Місто – це, перш за все, люди. У Сімферополі мешкає 360тисяч 600чоловік (за даними на 01.01.2009р.). Поступово починає зменшуватись розрив між смертністю і народжуваністю. Щоб народжуваність переважала і молодих сімферопольців ставало все більше, мерія бере на себе велику долю фінансування освіти, медицини, спорту та інших соціальних проектів.
Керівництву 360-тисячного міста приходиться постійно працювати над проблемою зайнятості населення, створення нових робочих місць. Тому сприяння бізнесу є нашим спільним пріоритетом.
Промисловість Сімферополя складається із різногалузевого комплексу: добувної та переробної, машинобудівної та металообробної, харчової та легкої, хімічної та нафтохімічної промисловості, виробництва будівельних матеріалів. Звичайно, криза вплинула на стан справ у промисловому секторі міської економіки, але втілення інновацій, максимально можливе залучення інвестицій, режим максимальної економії, введення енергозберігаючих технологій дозволяють амортизувати її негативні впливи.
Непересічне значення в життєзабезпеченні міста має транспортна галузь. Враховуючи географічне розташування міста і, особливо, сезонні коливання пасажиропотоків забезпечити чітке функціонування транспорту дуже нелегко. Правда, завдяки самовідданій роботі досвідчених фахівців, мережа міських маршрутів громадського транспорту (його основу складає тролейбусне сполучення), в основному, задовольняє потреби гостей і мешканців Сімферополя.
Звичайно, враховуючи столичний статус міста, особливості його розташування, близькість морського узбережжя та курортних центрів, величезне значення має торгівля та сфера послуг. Серед пріоритетних завдань цієї сфери – це розширення і вдосконалення мережі підприємств торгівлі, ресторанного господарства та побутового обслуговування населення. В цей час у Сімферополі працює приблизно 4,5 тисяч різних об’єктів торгівлі.
Надзвичайно делікатним є питання містобудування і архітектури. Щоб сучасне будівництво, реконструкції та ремонти фасадів не зіпсували історичного обличчя Сімферополя, над планами робіт ретельно працюють фахівці з проектних та архітектурних інститутів, а відповідні служби міськвиконкому суворо стежать за дотриманням Генерального плану, всіх норм та правил розбудови міста, реконструкції будівель та ремонтних робіт.
У сфері житлово-комунального господарства всі зусилля спрямовані на реалізацію щорічних програм соціально-економічного розвитку м.Сімферополя і заходів для підвищення безпеки дорожнього руху, благоустрою, озеленення та санітарну очистку міста. Особливу увагу міська влада надає опалюваному сезону. Щоденно здійснюється контроль якості теплопостачання об’єктів бюджетної сфери, житлового фонду комунальної та відомчої власності. Проблемні питання теплопостачання та постачання гарячої та холодної води вирішуються оперативно.
Про господарство міста можна говорити дуже багато. Воно багатогранне, різнопланове і складне. Але є особлива сфера, де Сімферополь посідає одне із чільних місць не тільки в Криму, а й в Україні. Це – туризм.
У Сімферополі 235 пам’ятників історії, культури і архітектури, серед яких пам’ятник національного значення – Неаполь Скіфський. В місті діють 205 суб’єктів туристичної сфери, що становить майже половину всіх діючих об’єктів у Автономній Республіці Крим.
З метою здійснення заходів що до подальшого розвитку туризму, підвищення соціально-економічного та історико-культурного потенціалу міста, його туристичних ресурсів, розроблена Програма розвитку туризму в м.Сімферополі на 2009-2011р.р.
Отже відвідини нашого міста гостями будуть приємними, корисними і пізнавальними.

Євгеній Великолуг, управляючий справами виконавчого комітету Сімферопольської міської ради: “Жизнь сложна, многообразна. Никогда не унывай. Делай все упорно, страстно, а плохое отметай” — це наше з Геннадієм Олександровичем життєве кредо.
– Як впливає на вашу роботу криза?
– Звичайно, фінансово-економічні явища сьогодення не змогли оминути наше місто. Ми відчули на собі їх вплив: різко зменшилися грошові надходження до бюджету, виникли певні проблеми із виплатою заробітної плати працівникам охорони здоров’я, учителям, працівникам дитячих установ. Але управлінням економіки регіональної політики розроблено антикризову програму, яка сьогодні діє у Сімферополі. Крім того, проводиться низка практичних заходів для того, щоб кризові явища населення міста переносило легше. Міський голова постійно тісно співпрацює із керівниками трудових колективів. Систематично проходять робочі наради і в приміщенні виконкому, і в трудових колективах. Він володіє ситуацією, знає про стан справ в організаціях та на підприємствах. Тут ми маємо повне взаєморозуміння між керівництвом міста і трудових колективів.
Такі чіткий робочий ритм, добрі стосунки із керівниками дозволяють дивитися в майбутнє із оптимізмом.

Євгенію Яковичу, вас знають не тільки у рідному місті, а й в усьому Криму, і по роботі в центральному районі міста Сімферополь, де ви працювали керівником партійного комітету і головою райвиконкому. Тобто ваш заряд, енергія, працьовитість дозволяє колективу апарату вирішувати питання, які ви ставить. Як ви використовуєте інструмент заохочення і покарання?
– Річ у тім, що у нас в апараті працюють надзвичайно досвідчені, компетентні спеціалісти. І новизну, яку вніс у стиль роботи міський голова, ми втілили у практику. Йдеться, наприклад, про проведення конкурсів на заміщення вакантних посад — ми почали приймати на роботу молодь. Виходить поєднання досвіду, високого професіоналізму ветеранів і молодих, розумних, перспективних спеціалістів, які прийшли до нас досягати високих результатів.
Я, звичайно, не хочу сказати, що в нас усе ідеально, такого просто не буває. Окремі працівники допускають порушення термінів виконавчої дисципліни, можливо, не зовсім якісно готують ті чи інші документи. Але політика у нас одна – йдеться не про батіг і пряник, а про те, що міський голова будує свої стосунки з колективом на добрих, демократичних засадах. Тому єдиний засіб впливу – переконання. Люди це розуміють і цінують.
Система оплати праці, яка у нас склалася, затверджена рішенням сесії ще в 2006 році, ефективна і сьогодні. Як не важко, але знаходимо можливості виплачувати заробітну плату вчасно.

– У вас надзвичайно напружена робота. А як ви відпочиваєте?
– На превеликий жаль, немає жодної можливості систематично використовувати свої вихідні чи повноцінну відпустку. У цьому році за прикладом міського голови ми, заступники та керуючі справами, взяли по півмісяця відпустки, як і він. Більше – обставини не дозволяють. Щодо організації відпочинку: варто зазначити, що у нас надзвичайно дієва профспілка. Працівники апарату, особливо в літній час, разом із керівництвом беруть участь у різних заходах на південному березі Криму, в місті Севастополі. Це і чудові екскурсії, і пізнавальні зустрічі із творчими людьми. До нашої зали засідань ми запрошуємо митців. У нас існує добра традиція проведення свят, де ми вшановуємо ветеранів міста і нашого колективу. Все це відбувається за безпосередньої участі управління культури. Ми відвідуємо концертні програми і театральні постановки. У місті чудові театральні колективи: Російський академічний драматичний театр, Український і Кримськотатарський театри. До Сімферополя приїжджають на гастролі цікаві колективи й виконавці. Наприклад, нещодавно ми мали честь познайомитися, поспілкуватися і послухати Народного артиста України Володимира Даниловича Гришка, лауреата Державної премії ім. Шевченка, лауреата міжнародних конкурсів, володаря спеціального призу Плачідо Домінго. Ця людина пройшла чудову підготовку і ввійшла до числа найкращих тенорів світу. Він є національною гордістю України. Ми співпрацюємо і спілкуємось із людьми такого рівня.
До нас приїжджають також багато творчих працівників, журналістів, ми постійно спілкуємося з ними. Життєвий досвід, певні особисті зв’язки також дозволяють спілкуватися із цікавими людьми з різних регіонів України. Ми товаришуємо, обмінюємося досвідом, враженнями, вчимося один в одного. У нас є величезний пласт роботи з міжнародних відносин, співпраця із містами-побратимами в Угорщині й Польщі, Німеччині й Туреччині, в інших державах. Це дає можливість не тільки найвищому керівництву, а й керівникам структурних підрозділів брати участь у спілкуванні із іноземними гостями. Ми також їздили із делегаціями за кордон, особливо до кризи, коли дозволяли фінансові ресурси. Тепер закордонні поїздки зійшли нанівець, але в телефонному, електронному режимі ми спілкуємося постійно.
Іващенко Олександр Сергійович, головний лікар лікарні швидкої допомоги: «Вірні клятві Гіпократа».
– Наша міська клінічна лікарня №6 швидкої допомоги є фактично провідною лікарнею усього Криму. Її спеціалісти надають термінову допомогу не тільки мешканцям Сімферополя, а й усім, хто приїжджає на півострів відпочивати. Доводиться вирішувати важкі проблеми. Щодня ми зіштовхуємось із питаннями, які вирішуємо разом із міським головою. Лікарня фінансується із міського бюджету, але допомогу ми надаємо всім, хто потребує, тому фінансове навантаження, яке лягає на плечі нашого закладу, дуже велике. Хотілося б мати більший бюджет. На жаль, останній рік, у час фінансово-економічної кризи, нам стає усе важче. Тим не менше, міський голова і управління охорони здоров’я м. Сімферополя розуміють наші проблеми. Слід відзначити, що витрати із міського бюджету у сфері охорони здоров’я на одного мешканця нашого міста за три «докризові» роки (2006, 2007 та 2008) зросли у 3,3 рази. І сьогодні міськвиконком намагається нам якось допомагати. За останні три роки вдалося багато зробити в плані косметичного ремонту приміщень та придбання обладнання. Адже більшість нашого обладнання уже і морально, і матеріально застаріла. Тому нам потрібно замінити 90% обладнання. Це поступово вдається здійснювати. Ми практично замінили усю рентгенслужбу, рентгенобладнання, яке було в лікарні. Це стало можливим за сприяння Міністерства охорони здоров’я України (цільовим призначенням нам надійшло два нові апарати, а міським бюджетом було виділено кошти на придбання ще одного рентгенапарату). А власним коштом та коштом, залученим від доброчинців, ми ремонтували приміщення. Усе це можна побачити: і відремонтовані приміщення, і нові рентгенапарати, які дозволяють економити час і хворим, і лікарям, ставити точніші й правильніші діагнози. Адже картинки із цих апаратів значно якісніші. На цей час ми проводимо ремонт прийомного відділення (на косметичний ремонт гроші виділила влада м. Сімферополь). Прийомне відділення – це обличчя лікарні. Покращується якість прийому хворих. На жаль, ремонт трохи затягся через економічну кризу. Ми планували його закінчити ще в минулому році, але не закінчили. Ремонт то ведеться, то призупиняється через брак коштів. Але сподіваємось, що незабаром роботи буде завершено. Ми матимемо сучасне приймальне відділення, де не соромно буде приймати хворих, де зручно і комфортно зможуть розміститися родичі хворих для очікування та спілкування із лікарями.

– Те, що лікарня на хорошому рахунку заслуга керівництва і, безперечно, колективу. Хотілося б почути більш детально і про вашу чудову команду.
– Колектив у нас великий – 980 штатних працівників. Адже в лікарні – 390 ліжок, із них 100 – ортопедичних, 60 – травматологічних, 115 – хірургічних, 55 – опікових, 15 – реанімаційних. У нас працює багато відомих лікарів. Наприклад, професор Бліскунов А.І., відомий фахівець у галузі ортопедії та травматології, який винайшов відомі на весь світ апарати, що допомагають нашим хворим і лікарям лікувати дуже складні переломи, видовжувати кінцівки тощо. Його розробками користуються не тільки українські лікарі, а й лікарі всього світу. Багато лікарів-професіоналів у галузі хірургії. Це, здебільшого, випускники нашого кримського медінституту – знаменитого навчального закладу з підготовки медичних кадрів в Україні.
Тому лікарі у нас серйозні, перед ними стоять важливі завдання, і вони надзвичайно завантажені роботою. Ми проводимо близько 10 тисяч операцій на рік, тому хірурги з ранку до ночі знаходяться біля операційних столів, виконуючи свій обов’язок. Але останнім часом почала відчуватися кадрова проблема. Ми потребуємо поповнення також і середнього медичного персоналу. Через низьку зарплату багато перспективних лікарів виїжджають із України. Тому медична галузь в Україні має нестачу в 57 тис. осіб. Це стосується і Криму.

- Ефективна робота такого закладу не можлива без постійного фахового вдосконалення, професійного росту. Як налагоджена робота у цьому напрямку ?
Наша лікарня сприяє підготовці молодих кадрів. У нас працює кафедра хірургії Кримського медінституту, кафедри ортопедії і травматології, фізіології, патанатомії. Я і сам навчався унашому рідному Кримському інституті. Наша лікарня є базовою клінічною лікарнею медінституту, який надає нам допомогу і в діагностиці, і в оперуванні хворих. Це і доценти, і професори. На жаль, ми не можемо повністю укомплектувати кадрами нашу лікарню із випускників Кримського медінституту, оскільки він готує спеціалістів для всієї України.
Я очолюю лікарню із 2003 року. Багато уже зроблено, а хотілося б зробити ще більше. Необхідне нарощування матеріально-технічної та інвентарної бази. Ми потребуємо постійного придбання і заміни простирадл, підодіяльників, матраців. На це потрібні великі суми. Міськвиконком ніколи не стояв осторонь. У минулому році виділив 100 тис. грн. для придбання м’якого інвентарю. Але цього вкрай недостатньо. На сьогодні це дуже затратна галузь. Для того, щоб існувала наша лікарня, потрібне фінансове забезпечення. Лікарню потрібно постійно поповнювати наркозно-дихальною апаратурою, іншими агрегатами, які мають властивість виходити із ладу.

- Всім відомо, що матеріальні нестатки, господарські проблеми будь-якої установи – чи то школи, чи інституту, чи лікарні – часто-густо перетворюють її керівника у завгоспа, штовхача, прохача і т. інше. Як Ви справляєтесь із цією проблемою?
В Європі будь-яка клініка один раз на рік замінює свою апаратуру. А ми, на жаль, один раз на 30 років. Звичайно, даються взнаки різні фінансові можливості. Але для лікарень фінансування повинно бути пріоритетним – в Німеччині, Америці чи Україні. Адже затрати – однакові.
Хочеться додати, що для нас дуже актуально на кінець року привести у відповідність до вимог Міністерства охорони здоров’я України наше приймальне відділення. Тут ми мали багато проблем. Також слід озвучити цифру в 300 тис. грн. асигнувань, 100 тис. із яких уже освоєно і до кінця року ми плануємо цей ремонт завершити. І, незважаючи на всі складнощі, завдяки увазі, яку приділяють проблемам лікарні, ми намагаємося залучити різні громадські організації для вирішення насушних проблем. Наприклад, «Міжнародна допомога і розвиток» – громадська організація, яка внесла ініціативу про виділення цільової гуманітарної допомоги саме дорогим обладнанням, якого дуже потребує наша лікарня (реанімаційне, операційне відділення). Це і монітори, і рентгенапарати, які потребують заміни. 3 листопада до нас приїжджають міжнародні експерти. Цю акцію узгоджено із Міністерством охорони здоров’я автономії. Під проект потрапляють дві міські лікарні й пологовий будинок. Це заклади, які надають допомогу не тільки мешканцям Сімферополя, а й жителям регіонів Криму. Але до 40% фінансового навантаження припадає на міський бюджет. Ось ми і сподіваємось, що висновки експертів приведуть до якогось позитивного результату. Сподіваємось на суттєву допомогу. У відділенні переливання крові коштами, виділеними із міського бюджету, було зроблено плановий ремонт і дообладнання. Обладнали ліфт. Це для нас дуже важливо, оскільки лікарня має п’ять поверхів. Тепер транспортування хворих із відділення у відділення, із поверху на поверх не є таким проблематичним.
Нам також допомогли провести благоустрій території навколо лікарні. Заасфальтували, облаштували зовнішнє освітлення. Тепер наша лікарня дуже гарно виглядає вночі.

Начальник управління міського господарства Сімферопольської міської ради Юрій Тімонов: «Наше місто має власне обличчя».
– У цьому році до Дня міста (225 років із часу заснування) повністю виконали реконструкцію бульвару І.Франка із реконструкцією проїжджої частини, пішохідних доріжок, тротуарів, облаштуванням огорожі; було здійснено реконструкцію освітлення, а також установку додаткових лавиць для сидіння, висаджено зелені насадження. Тобто бульвар Франка ми привели у гарний естетичний вигляд. У 2007 році виконали роботи з облаштування ландшафтного кутка у Центральному парку культури та відпочинку біля фонтана Савопула. На місці болота було побудовано два басейни із фонтаном всередині, споруджено ротонду.

– Яка історія цього фонтана, справжної перлини Сімферополя?
– Грек Савопула – купець. За легендою він був сліпим. Однак, помившись водою із джерела, прозрів. А в 1881 році Савопула побудував цей фонтан. Після реконструкції ми не змінили водозабезпечення водограю. В ньому й досі цілюща джерельна вода.
Далі я хочу вам показати парк Ю.Гагаріна, де у нас вічний вогонь, алея героїв – це всі герої Радянського Союзу, які мешкали у Сімферополі. Також у парку Гагаріна є меморіальний комплекс Чорнобильської катастрофи. Там зазначено всіх героїв Чорнобиля, а також всіх сімферопольців, які брали участь у ліквідації аварії. Потім поїдемо на бульвар Леніна. Він також реконструйований у цьому році. Там було установлено три фонтани, реконструйовано пішохідні доріжки, п’ять дерев’яних фігур. Коли ми робили прорізку цього бульвару, доводилося зрізувати тополі. Прийняли рішення залишати двометрові стволи, із яких згодом майстер вирізав скульптурки козака, туриста тощо. Потім ми поїдемо на полігон твердих побутових відходів. За концесійною угодою цей полігон передали на обслуговування українсько-словацькому підприємству. Ця передача передбачала залучення словацьких інвестицій як на будівництво сміттєво-сортувальної лінії, так і на прибирання сміття із вулиць. Планується незабаром завести контейнери для роздільного збору відходів.
За рахунок інвестицій словацької сторони буде завезено сміттєвози заднього завантаження. Також це підприємство займається відловом бродячих тварин. Дотримуючись бізнес-плану концесії вони облаштували притулки для тварин, вольєри для бездомних тварин. За висновками ветеринара, хворих тварин усипляють гуманним способом, а здорових особин утримують у вольєрах і згодом розбирають мешканці Сімферополя для утримування в домашніх умовах.


Сукачев Андрій Юрійович, замісник голови Центральної районної ради: «Бригантина» на якір не стане».
– Історія благоустрою скверу 50-ліття СРСР почалась на початку 2008 року. За ініціативою голови районної ради Цибульова Сергія Геннадійовича було проведено нараду із керівниками підприємств, розташованих неподалік скверу. Кожному визначили завдання з благоустрою скверу. Звичайно, не всі підприємства відразу підтримали цю ідею, дехто до неї відносився скептично. Але коли один із підприємців почав практичну роботу і у сквер на відпочинок пішли люди, то решта підприємців також вирішили взяти активну участь. І як результат – до 225-ліття міста, яке ми святкували в цьому році, здали першу чергу скверу. Зараз розробляється проектна документація з облаштування другої частини скверу, також за рахунок підприємців. Хочу відзначити, що ні місцевий, ні районний бюджети не витратили жодної копійки. Тому все зроблене – заслуга підприємців, які вклали свої кошти. Сьогодні це один із найзатишніших куточків центрального району.
Знаменитою спортивною спорудою у місті є також басейн «Бригантина» дитячо-юнацької спортивної школи №4. Наша «золота рибка» – Яна Клочкова — вчилася плавати у цьому басейні. Він функціонує цілодобово. У відділі плавання працюють чотири штатні тренери, займаються плаванням 440 учнів. На утримання школи у 2008 році витрачено 438346 гривень.
Щорічно понад 1,5 тисяч учнів початкових класів успішно вчаться плавати у цьому басейні за 36-годинною програмою занять.

Не викликає жодного сумніву, що такий підхід до вирішення проблем Сімферополя є прогресивним, виваженим і оптимальним. А місто, де керівництво так турбується про його мешканців, інфраструктуру, медицину, освіту, культуру і спорт, процвітатиме попри будь-які труднощі. Адже на його вулицях бачиш усміхнені обличчя сімферопольців, чуєш дзвінкі дитячі голоси. А діти, як відомо, – наше