Економіка: Володимир ЛУШКІН: МИНУЛЕ, СЬОГОДЕННЯ ТА МАЙБУТНЄ ДЕРЖЕНЕРГОНАГЛЯДУ

65 років існування державної інспекції з енергонагляду свідчать про високий ступінь затребуваності фахівців цієї структури у організації нагляду за сталою роботою енергетичної галузі та споживачів енергії.

Хто добре працює, той гарно святкує.

З піднесеним настроєм прибули керівники підрозділів Держенергонагляду на урочисті заходи до дня 65-річчя створення ДЕРЖЕНЕРГОНАГЛЯДУ, яке відзначалося у Вінниці.

Урочистості розпочалися з відвідання Свято-Преображенського Кафедрального собору, де всі присутні мали можливість вклонитися мощам Святого Спиридона. Потім, згідно програми святкового заходу біля обеліску, встановленому на місці розгрому польсько-шляхетських військ козацькими загонами під керівництвом І.Богуна в 1651 році, керівники підрозділів Держенергонагляду вступили до лав козацтва.

На честь ювілею Держенергонагляду відбувся салют з козацьких гармат.

У рамках урочистих заходів у приміщені інспекції Держенергонагляду у Південно-Західному регіоні пройшла нарада і екскурсія на катері мальовничим Південним Бугом (Ред.).

З часу свого народження інспекція вирішувала питання організації роботи споживачів в умовах дефіциту енергії, відсутності підготовлених кадрів, правил, норм та нормативно-технічних документів щодо експлуатації електричного обладнання споживачів енергії. Значною мірою робота інспекції була спрямована на забезпечення регульованого та економічного режиму споживання електричної енергії і потужності.

Інспектор був основним спеціалістом широкого профілю в енергетиці. Він був готовий до розрахунку втрат в електричних мережах споживачів, компенсації реактивної потужності, визначення енергетичних балансів та джерел невиробничого використання енергії у всіх технологічних процесах. Інспектор минулого був «профі» у питаннях охорони праці при роботах в електро- та тепловикористовуючих установок споживачів, вирішував усі спірні питання, які виникали між постачальником та споживачем.

Інспекція в цілому контролювала відповідність нормам енергетичного обладнання, що впроваджувалося у серійне виробництво. Без участі інспектора не здавалася у експлуатацію жодна енергоустановка споживача.

Прикладних завдань було значно більше. Виходило у підсумку, що інспектор був на той час найбільш досвідченим фахівцем енергетичного профілю, а в цілому організація Держенергонагляду була професійним посередником між постачальником та споживачем.

У період незалежності країни Держенергонагляд пережив кілька трансформацій у організаційній перебудові. Ряд функцій, які раніше виконувалися державною інспекцією, був віднесений у відання суб’єктів господарювання. Питання охорони праці та раціонального використання енергії були закріплені за новоутвореними державними комітетами.

Враховуючи процеси приватизації енергетичних компаній та неможливість знаходження в їхньому складі підрозділів державної інспекції з енергонагляду, Міненерго України і Національна комісія регулювання електроенергетики України спільною постановою від 31.03.99 № 123/467 виключили з компетенції енергопостачальних компаній функції державної інспекції з енергетичного нагляду. Функції Держенергонагляду були покладені на регіональні підрозділи енергонагляду, які діяли у складі Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго”.

17.05.2002р. Постановою Кабінету Міністрів України № 665 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. № 929” затверджено нову редакцію Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, а наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2002 р. № 323 “Про посилення діяльності Держенергонагляду” затверджено граничну чисельність персоналу, а також програму заходів щодо організації структурних підрозділів та виробничої діяльності Держенергонагляду.

З 2006 року Держенергонагляд в цілому та його регіональні підрозділи одержали статус відокремлених підрозділів з повною інфраструктурою забезпечення їх життєдіяльності.

Головною метою діяльності Держенергонагляду є сприяння забезпеченню сталого функціонування об’єднаної енергетичної системи України, посилення впливу на суб’єктів електроенергетики та споживачів щодо дотримання ними встановлених режимів виробництва, постачання і споживання енергії та забезпечення належного технічного стану і експлуатації електричних та тепловикористовуючих установок і теплових мереж.

Враховуючи необхідність поширення сфери діяльності Держенергонагляду, нові умови здійснення державного нагляду, Положення від 2002 року було переглянуто Кабінетом Міністрів України та затверджено постановою №131 від 13.02.2006 в діючій на сьогодні редакції.

У всіх наведених вище перетвореннях домінуючими причинами були:

по-перше, зміни, які відбулися за роки незалежності України у сфері державного управління економікою країни, у сфері розподілення форм власності на засоби виробництва, у сфері умов роботи енергетичної галузі у створеному енергоринку;

по-друге, небайдужість до подій, які відбувалися в суспільстві, галузях економіки, а також в енергетичній галузі, людей, творчий розум яких був спрямований на збереження здобутків минулого та організацію умов забезпечення подальшого надійного енергозабезпечення країни на благо її розвитку та добробуту населення.

У пам’ять для всіх нас про таких працівників нашої, зовсім дорослої організації, хотілося б згадати ветеранів, живих та тих, кого вже немає з нами, які залишили свій слід в історії існування, реформування та організації ефективної роботи інспекції Держенергонагляду.

Хотілося б зазначити, що відмінних працівників Держенергонагляду у всі часи було багато, але прикладом для наслідування своїм ставленням до справи, професіоналізмом, близькістю до колективу, особистими якостями, порядністю, інтелігентністю, терпимістю, відданістю справі, якій служили, виділялися та виділяються:

Євген Арбузов, Ігор Дедеркало, Василь Голосний, Юрій Сосновський, Борис Коротя, Олександр Світелік, Іван Турянський, Володимир Папазов, Валентин Хмельницький, Олександр Ткач, Геннадій Дудник, Анатолій Брюханов, Богдан Козовий, Михайло Пірняк, Георгій Богаченко, Володимир Дарчук, Анатолій Дворніков, Володимир Деревінський, Віталій Войтов, Людмила Катіна, Анатолій Бутенко, Володимир Носков та багато інших, перерахувати яких немає можливості. Головне – ми всі пам’ятаємо та вдячні їм за зроблене, рівняємося на них сьогодні з метою та бажанням завтра зробити краще.

Про майбутнє нашої організації. Якщо не бути забобонними та не боятися, що замислене, як правило, не збувається, можна спробувати, спираючись на досвід, здоровий глузд та розрахунок, спрогнозувати подальшу долю та образ майбутнього Держенергонагляду.

Необхідно відразу зазначити – це моє особисте бачення ходу подальшого розвитку організації. В той же час, ця тема, через небайдужість до неї з боку найактивніших посадових осіб держави, які розуміють згубність тривалих періодів застою та необхідність мати авторитетну, затребувану суспільством державну структуру, обговорюється на неофіційних зустрічах та багато в чому підтримується.

Перше та основне – відстоювання незалежності організації (і перший її етап – вихід зі складу ДП НЕК “Укренерго”).

Друге – об’єднання двох відомчих державних інспекцій.

Третє – створення державного підприємства «Держенергонагляд» при Мінпаливенерго України з функціями органу центральної виконавчої влади зі своєю колегією, на чолі з Головним державним інспектором України з енергетичного нагляду.

Четверте – наукова організація праці вимагає від керівників підрозділів Держенергонагляду всіх рівнів стовідсоткової уваги питанням енергетичного нагляду (його організації та якості). Існуюча система управління діяльністю підрозділами Держенергонагляду вимагає 50% часу керівного складу на вирішення питань фінансово-господарської діяльності. Слід роз’єднати ці напрямки, створивши в складі ДП “Держенергонагляд” виконавчу дирекцію із забезпечення роботи виробничого персоналу інспекції з її керівниками матеріально-технічними ресурсами.

Держенергонагляд сьогодні орієнтується на стабільний організаційний розвиток у тому числі за рахунок реформування ІТ-інфраструктури. Стратегічним для Держенергонагляду є використання інформаційних технологій як інструменту підвищення ефективності організації, мінімізації рутинних функцій персоналу, скорочення непродуктивних втрат часу, збільшення швидкості інформаційного обміну на усіх ланках виробничого процесу інспекції.

Саме ці принципи закладені в основу Автоматизованої інформаційно-аналітичної системи енергетичного нагляду, яку Держенергонагляд почав створювати у 2008 році.

Те, що ми зараз будуємо в рамках проекту зі створення Автоматизованої інформаційно-аналітичної системи енергетичного нагляду, є спеціалізованою системою управління виробничими процесами Держенергонагляду. Система включає автоматизовані робочі місця інспектора, керівника, інженерно-технічного працівника.

Комплекс передбачає підсистему нормативно-довідкової інформації, спеціальну підсистему контролю персоналу, підсистему контролю проходження навчання і підвищення кваліфікації та підсистему консолідованої звітності.

У перспективних планах Держенергонагляду є створення єдиного інформаційно-аналітичного комплексу, у тому числі із зовнішніми зв’язками, який лаконічно поєднає виробничі процеси інспекції з процесами в фінансово-господарській діяльності Держенергонагляду, що не змогло не викликати зацікавленість у представників Федеральної служби з екологічного, технологічного і атомного нагляду Російської Федерації.

Водночас слід зазначити, що відповідний досвід роботи організацій, подібній до нашої, є як у країнах СНД, так і у країнах ближнього і дальнього зарубіжжя. Його необхідно вивчати та краще пристосовувати до наших умов.