Незрівнянна Україна: Святкування на Маківці

З 1-го по 3-тє 2009-го року відбувся зліт районних організацій Львівської Крайової громадської молодіжно-спортивної організації «Січ» на чолі з крайовим провідником Степаном Вусом, при активній підтримці та участі Львівської обласної організації Демократичної партії України.

Найголовнішими засадами діяльності ЛК МСО «Січ» є товариськість, рівність, взаємодопомога, справедливість, повага до своєї та чужої гідності, демократизм. ЛК МСО «Січ» сприяє духовному та фізичному самовдосконаленню, виховує чесність, сміливість, самосвідомість.

Метою зльоту було відзначення 109-ї річниці створення організацій «Січ» в Галичині та здійснення походу на гору Маківка для вшанування пам’яті полеглих в боях українських січових стрільців у квітні-травні 1915-го року.

У зльоті взяли участь понад 150 членів ЛК МСО «Січ» та членів Демократичної партії України на чолі з головою Львівської обласної організації ДемПУ Володимиром Чугаєвським

Битва на горі Маківці – це перша спроба українців у Галичині стати творцями своєї державності, це – перший доказ того, що український народ не зрікся своїх прав до самостійного життя, що він має волю і силу вибороти собі права кров’ю.

На вівтар перемоги у квітні-травні 1915-го року над переважаючими силами військ царської Росії було покладено життя 50-ти і рани 76-ти вісімнадцяти-двадцятирічних січовиків. В боях на Маківці УСС-си проявили всі прикмети ідейних борців: дисциплінованість, гарт духу і тіла. Вони дали приклад геройства і самопожертви та заслужили собі правдивий подив, і щиру вдячність сучасних і грядущих поколінь.

Сходження на гору Маківку (933 метри) відбулось 2-го травня 2009 року. Після сходження учасники зльоту відвідали Карпатський музей визвольної боротьби в смт.Славське, який створив 85-ти річний кандидат технічних наук, доцент Львівського політехнічного інституту Юрій Микольський. Грошей за відвідування пан Юрій не бере. 2/3 експонатів належать до військової тематики: ордени, шоломи, шаблі, снарядні гільзи (найбільша від австрійської мортири калібром 30,5 см.), автомати і т.п.

Мирна експозиція: книжки (на почесному місці – раритетні «Кобзарі» видання 1862-го, 1907-го та 1912-го років), різноманітні знаряддя праці, старовинні речі Лемківщини, Гуцульщини, Бойківщини. Багато оригіналів підпільних видань УПА, серед яких – самвидавчий некролог на смерть Романа Шухевича. Тема визвольної боротьби настільки близька Юрію Микольському, що він побудував на власному подвір’ї штабну криївку УПА. В криївці майже все відтворено так, як було насправді: криничка, пічка-буржуйка, радіоприймач, зброя, рація, друкарська машинка, протигази, і ще багато потрібних партизанам речей.

Всі експонати – оригінали. Муляжами є фігури Романа Шухевича, Василя Кука та радистки.

Пан Юрій каже, що екскурсія в криївку справляє неабияке враження на іноземних туристів, особливо – німців та французів, а група жінок-вчителів з Донецька, коли прощались з господарем музею промовили хором: «Ще не вмерла Україна, і не вмре!».

Приїзджали до нього з російського телеканалу ГРТ, робили фільм про бандерівський рух. Після 2-х годин спілкування з паном Юрієм москвичі доволі доброзичливо розповіли про УПА.

Юрій Микольський і сам, наче експонат колекції. Його дід служив в російській армії. Батько – сотником у петлюрівському війську. А сам він з 1942-го року воював із німецькими окупантами та червоними партизанами. З 1944-го року продовжив війну вже в радянській армії: звільняв Прагу, брав Берлін.

Свою колекцію Юрій Микольський розглядає, як засіб патріотичного виховання, насамперед, молоді.

Ми подякували пану Юрію за цікаву екскурсію, побажали йому творчих успіхів та міцного здоров’я.

Голова ЛОО ДемПУ

Володимир ЧУГАЄВСЬКИЙ