Економіка: Держенергонагляд: ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ

Нещодавно виповнилося 65 років з дня утворення Держенергонагляду.

Ще в далекому 1944 році,за рік до Великої Перемоги, стало зрозуміло, що постачання та споживання електричної енергії не можуть залишатися безнаглядними, особливо в умовах існуючого на той час дефіциту енергетичних ресурсів.

Тому 18 травня 1944 року наказом Державного Комітету Оборони в складі Міненерго СРСР створено орган державного енергетичного нагляду – Держенергонагляд.

Одним з основних завдань новоутвореного органу стало здійснення державного нагляду за технічним станом енергетичного обладнання електростанцій та енергетичних установок на підприємствах.

З того часу у своєму становленні Держенергонагляд пройшов декілька етапів,на яких його основні завдання і функції поступово змінювалися і доповнювалися в залежності від вимог часу та етапів розвитку енергетичної галузі, змінювалася і його організаційна структура. Водночас, незалежно від змін,

Держенергонагляд завжди був і залишається організацією, яка поєднує високоінтелектуальних, творчих, вимогливих, в першу чергу до себе, фахівців своєї справи.

Отже, Держенергонагляд, маючи тривалу історію існування та структурних перетворень, в даний час функціонує єдиною і цілісною організацією, що підпорядкована Міністерству палива та енергетики України.

Безумовно, час і процеси, які відбуваються в галузі та суспільстві, не оминули Держенергонагляд, посиливши його роль в державі. Беручи до уваги те, що енергетична система – це складний і потужний комплекс, який поєднує безперервний процес виробництва, розподілу й споживання енергії та вимагає його координації на кожному з перерахованих етапів, Держенергонагляд з 2005 року здійснює нагляд не лише за споживачами електричної енергії, а й за суб’єктами електроенергетики, а з 2008 року до об’єктів, нагляд за якими здійснює Держенергонагляд, віднесені електричні мережі напругою до 150 кВ.

Законами України «Про електроенергетику», «Про теплопостачання» і Положенням про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 № 929 визначено, що функціями Держенергонагляду є:

– сприяння забезпеченню сталого функціонування об’єднаної енергетичної системи України, сфери теплопостачання, енергетичної безпеки держави;

– нагляд за технічним станом та організацією експлуатації електричних та теплових установок та мереж;

– проведення роботи з перегляду нормативно-правових актів, організація розроблення та запровадження в установленому порядку Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правил технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики, Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, а також інших нормативних та методологічних документів відповідно до своєї компетенції;

– розгляд та вирішення в межах своєї компетенції питань, що виникають у споживачів електричної енергії, суб’єктів електроенергетики і суб’єктів відносин у сфері теплопостачання;

– контроль дотримання режимів виробництва, постачання та споживання енергії (активної, реактивної, теплової);

– нагляд за впровадженням заходів з обмеження або припинення постачання енергії споживачам у випадку виявлення порушення ними вимог нормативних документів відносно використання енергії;

– забезпечення належного стану системних елементів протиаварійної автоматики, встановлених у споживачів енергії;

– контроль готовності енергопостачальних компаній і споживачів до роботи в осінньо-зимовий період і в умовах надзвичайних ситуацій.

Також здійснюється нагляд на відповідність вимогам нормативних документів:

– виданих технічних умов на приєднання електричних, теплових установок і мереж до мереж електропередавальних організацій;

– виданих енергопостачальними компаніями актів-допусків подачі електричної енергії;

– показників якості електричної та теплової енергії і кількісних показників повернення конденсату водяної пари;

– стану приладів і систем обліку об’ємів виробництва, постачання і споживання електричної та теплової енергії.

Перед Держенергонаглядом стоять наступні завдання:

– плановий нагляд за реалізацією інвестиційних програм ліцензіатів з передачі електричної та теплової енергії, в частині виконання в установлені терміни запланованих фізичних об’ємів нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення енергетичного обладнання та мереж, а також нагляд за якістю виконаних робіт;

– нагляд за технічним станом об’єктів діючих електричних мереж, організацією їх експлуатації, підготовкою до роботи в осінньо-зимовий та грозовий періоди і готовністю енергетичних об’єктів до пропуску паводку;

– нагляд за режимами постачання і споживання електричної енергії, роботою енергозбутових підрозділів ліцензіатів.

Діяльність Держенергонагляду підпорядкована закону трьох «Н»: Нагляд, Норматив, Надійність. Кожен з цих елементів є незалежним і може реалізовуватися окремо, але лише їх поєднання дає можливість здійснити забезпечення державного енергетичного нагляду.

Напевне, в сучасному суспільстві важко знайти найбільш соціально значиму товарну продукцію, ніж електроенергія. Вона є основою життєзабезпечення потреб суспільства та економіки країни. Саме тому енергетична безпека країни і її регіонів є важливим аспектом національної безпеки, оскільки сучасне суспільство перебуває в повній залежності від стабільності постачання найважливішої складової життєзабезпечення – електроенергії.

Від чого ж залежить сьогодні стабільність та надійність постачання електричної енергії?

Зрозуміло, що в умовах достатнього обсягу виробництва електричної енергії головним чинником надійності електропостачання є належний технічний стан як електричних мереж постачальників електроенергії, так і енергетичного обладнання споживачів.

Переважна більшість силового енергетичного обладнання, що експлуатується в Об’єднаній енергетичній системі України, виготовлена на заводах колишнього СРСР. Вона здебільшого вже відпрацювала встановлений термін експлуатації. Так, для генеруючого устаткування ТЕС ця доля становить близько 90 %, а для трансформаторного – понад 60%. Однак заміна в широких масштабах застарілого електрообладнання практично і економічно не завжди реальна, а в більшості випадків і неможлива. Найбільш доцільний шлях вирішення цієї проблеми полягає в проведенні обстеження та визначенні необхідних заходів для забезпечення подальшої надійної роботи основного обладнання. Поряд з цим, проводиться оцінка його технічного стану з метою визначення подальшої працездатності, можливості продовження терміну експлуатації, а також обсягів реконструкції, модернізації чи заміни на нове.

Одночасно з переходом до ринкових відносин в галузі загострилася проблема забезпечення надійності електропостачання споживачів внаслідок неспівпадання інтересів акціонерів щодо підтримання надійності в роботі електричних мереж та обладнання з основною фінансовою метою діяльності підприємства – отримання прибутку.

Саме тому основними напрямками діяльності Держенергонагляду є передусім нагляд за дотриманням енергопостачальними організаціями та споживачами встановлених режимів енергоспоживання (активної і реактивної енергії, електричної потужності, теплової енергії), що дозволяє забезпечувати баланс виробництва та споживання електроенергії, підтримувати показники якості електроенергії.

Відповідно до функціональних обов’язків і повноважень, Держенергонагляд постійно проводить моніторинг і аналіз режимів споживання електричної енергії в розрізі груп споживачів, які розраховуються за тарифами, диференційованими за періодами часу. Крім того, розробляє пропозиції щодо встановлення тарифних сезонів і зон доби для проведення розрахунків за тарифами, диференційованими за періодами часу. Держенергонагляд також розробляє пропозиції щодо порядку застосування і переходу споживачів на тарифи, диференційовані за періодами часу, короткострокові й довгострокові прогнози споживання електроенергії та потужності в Україні, в її окремих регіонах у розрізі основних груп споживачів.

У структурі споживання електричної енергії в Україні щороку відбуваються зміни в бік зростання частки побутового та іншого непромислового навантаження. Це означає:

– високу залежність величини електроспоживання від температури зовнішнього повітря;

– високу залежність електроспоживання від режиму роботи тепломережі;

– суттєво виражену нерівномірність добового графіка споживання електроенергії (максимальне навантаження перевищує мінімальне приблизно вдвічі);

– зниження ефективності заходів з протиаварійного керування електроспоживанням.

За умов, що склалися наразі в електроенергетиці, взагалі, та в окремих обласних системах електроспоживання, зокрема, зростають:

– імовірність виникнення порушень електропостачання;

– імовірність розвитку аварій в системах електропостачання, які охоплюють значно більшу кількість споживачів порівняно з початковим етапом інциденту;

– тяжкість наслідків порушення електропостачання, головним чином – в міському господарстві мегаполісів і у промисловості.

За очевидної неможливості забезпечити стовідсоткову надійність електроенергетичних систем останніми роками істотно зросла «ціна» кожної аварії.

Незаперечним є той факт, що боротьба з наслідками аварій обходиться суспільству значно дорожче, ніж витрати на упередження виникнення цих аварій шляхом своєчасного та у повному обсязі виконання заходів з ремонтно експлуатаційного обслуговування, а також модернізації та заміни фізично та морально застарілого обладнання.

Саме цьому складному та багатофакторному питанню надає особливої уваги Держенергонагляд, здійснюючи обстеження як енергетичного господарства споживачів, так і постачальників енергетичних ресурсів. Лише за 2008 рік виявлено понад 535 тисяч порушень вимог нормативно-технічних та нормативно-правових документів, за якими були видані відповідні приписи. Вимогливість інспекції у виконанні приписів безумовно впливає на покращення надійності та якості енергопостачання.

Формування ринкових відносин в електроенергетичній галузі протягом останнього десятиріччя сприяло підвищенню активності всіх регулюючих органів у питаннях нормотворчості, створення так званих правил гри, які формують ринок електричної енергії. Особливої уваги у цьому процесі потребує формування умов надійного постачання електричної енергії споживачам.

При цьому протягом останнього часу в енергетичній галузі з’явилися підприємства різних форм власності, що вимагає здійснення реєстрації нормативних документів у Міністерстві юстиції України, або їх затвердження постановами Кабінету Міністрів України.

У підготовці проектів нормативних документів бере активну участь Держенергонагляд. Значну частину проектів цих документів затверджено відповідними постановами Кабінету Міністрів України, Національної комісії регулювання електроенергетики України.

Останнім часом Держенергонагляд підготував низку документів, затверджених наказами Мінпаливенерго, які пройшли державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, це — інструкція про порядок складання акту аварійної і технологічної броні електропостачання споживачів; методика розрахунку плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами; методика проведення контрольних вимірів фактичної електричної потужності в споживачів у години максимуму навантаження Об’єднаної енергетичної системи України; інструкція про складання і застосування графіків обмеження й аварійного відключення споживачів, а також протиаварійних систем зниження електроспоживання; порядок організації проведення вимірів електричного навантаження в режимний день; Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж тощо.

Однак, перш за все Держенергонагляд – це колектив небайдужих до своєї справи людей, які щоденною працею на місцях здобувають повагу споживачів електричної і теплової енергії.

Повсякденно до Держенергонагляду звертаються споживачі зі своїми наболілими проблемами, з надією на їх вирішення. В деяких випадках це остання можливість знайти справедливість у питаннях забезпечення надійного постачання енергетичних ресурсів. Від розгляду скарг та реагування на звернення побутових споживачів щодо неякісного надання послуг електропередавальними організаціями, забезпечення нормативного рівня надійності електропостачання соціально важливих споживачів до обстежень технічного стану енергетичного обладнання енергоємних промислових споживачів та електропередавальних організацій – все це вирішується персоналом інспекції.

Важко визначити кращих державних інспекторів та старших державних інспекторів з енергетичного нагляду в нелегкій інспекторській справі, але слід відзначити:

– небайдуже ставлення до вирішення проблем побутових споживачів в інспекціях Держенергонагляду в: Дніпровському регіоні – Фіщука А.В., Шеченка В.І., Кобзєвої Г.В.; Донбаському – Луценка В.В.; Західному – Шмілика О.О.; Кримському – Кузуба В.В.; Південному – Солонченка О.В.; Південно-Західному – Адажій В.В.; Центральному – Демченка А.А.;

– активну та наполегливу роботу у сприянні забезпеченню надійного електропостачання соціально важливих споживачів в інспекціях Держенергонагляду в: Дніпровському регіоні – Брикалової О.В., Корольова Г.О.; Донбаському – Василянської І.А.; Західному – Солопа К.Ф.; Кримському – Ляпіної А.В., Федорова Д.В.; Південному – Мартинова В.М.; Південно-Західному – Зеленка Ю.М., Дячука Б.О.; Північному – Коропова С.Ф., Коваль С.І.; Центральному – Гуральського В.Ф.;

– принциповість у проведенні обстежень електропередавальних організацій в інспекціях Держенергонагляду в: Донбаському регіоні – Ільяша А.В.; Чепеніна О.І.; Західному – Миронюка Г.Г.; Кримському – Суголова Е.І.; Південному – Кісєльова В.М.; Південно-Західному – Весельського В.С.; Північний – Бондаренка В.Т., Кисіль В.І.; Центральному – Осипенка М.В.

Поставлені Урядом завдання Держенергонагляд вирішує завдяки створеній єдиній і цілісній організаційній структурі з територіальними підрозділами в АР Крим, областях, містах Києві й Севастополі загальною чисельністю персоналу близько 1800 осіб.

Держенергонагляд сьогодні – це дієвий механізм в системі забезпечення надійного енергопостачання споживачів.