В об'єктиві: СВІТ КРІЗЬ "ВІКОНЦЕ" ФОТООБ'ЄКТИВУ

Сестри Пономаренки – Катя та Іванна – молоді, вродливі й талановиті. Їх фотосалон «PRофіль» користується популярністю, адже вони вміють, через оптику фотокамери, побачити і висловити те, що звичайним поглядом не відзначиш і не побачиш. Із цього, без сумніву, починається мистецтво.

А ще у їх фотопрацях немає агресивності, претензійності чи надриву, характерного для нашого часу. Вони прості й добрі.

-Розкажіть, як ви почали фотографувати?

Катя: Першою фотографувати почала Іванка, а потім її захоплення передалося і мені.

Іванна: Перша фотокамера яку я придбала, – звичайна цифрова «мильниця». Я використовувала її для «студентського підробітку». До того вдома були аналогові фотоапарати, але робота з ними мене не захоплювала. Взагалі цифрова техніка – це продукт найпрогресивніших технологій, який дає величезну кількість можливостей для реалізації творчих задумів.

Катя: Уміння фотографувати приходить із практикою, хоча варто зазначити, що у нас були вчителі серед досвідченіших фотографів, які давно мають власні студії. Спеціальної освіти ми не маємо. Я за основним фахом – фінансист.

Іванна: А я менеджер готельно-ресторанного бізнесу.

Катя:Це нам навіть допомагає. Я займаюся фінансовою частиною нашого бізнесу а сестра – рекламною.

- Де цікавіше фотографувати – у студії чи поза нею?

Катя: Кажуть, що постановочна фотографія не має такої цінності, як спонтанна. Звичайно, студійне фото зробити простіше, адже є відповідне освітлення для якісного фото, але немає умов для творчого розвитку. А десь на природі фото доповнюється архітектурним фоном, пейзажами тощо.

Іванна: Ну і, звичайно, колір таких фотознімків кращий.

Що вам найцікавіше фотографувати?

Катя: Найцікавіше фотографувати людей, вираження їх емоцій, адже завдяки цьому можна побачити навіть внутрішній світ людини.

Чим для вас є фотографія?

Катя: Я маю багато захоплень, але фотографія на першому місці. Для мене це засіб творення прекрасного. Трапляється, що людина не хоче фотографуватися кажучи: «Не треба, я не фотогенічна». Але уміння фотографа правильно вибрати ракурс творить дива. У людини підвищується самооцінка, поліпшується настрій.

Іванна: Це своєрідний спосіб пізнання. Іноді навіть не маючи фотоапарата, сидиш і «наводиш об’єктив» на людину чи якусь річ, обдумуєш як би це виглядало на фото.

Часто фотограф крізь віконце об’єктиву бачить те, що інші люди не помічають...

Дівчата висловили ще багато цікавих і неординарних думок, видно, що самій зйомці передує велика робота душі й серця, але хай розмову з вами продовжить їхній творчий доробок.

Отже, пропонуємо вашій увазі краплинку того, що бачать наші молоді фотомитці.

Спілкувався Ігор Кравчук