Історія, філософія, релігія: БАТУРИНСЬКИЙ ПАЛАЦ ГЕТЬМАНА К. Г. РОЗУМОВСЬКОГО

Тетяна Кербут,

головний архітектор

Батуринського державного

історико-культурного заповідника

“Гетьманська столиця"

Розглядаючи значимість м. Батурина у світлі визначних історичних подій, пов’язаних із минулим України, слід відзначити популярність історико-архітектурної та культурної спадщини міста, яка надає йому статус всесвітньо відомого історико-архітектурного та культурного центру. Розташовуючись на головній транспортній магістралі Київ–Москва, а також неподалік від визначних історичних міст Київської, Чернігівської та Сумської областей, Батурин має стати місцем туристично-екскурсійного прочанства. Живописність та краса природно-ландшафтного оточення міста та його околиць надають надзвичайно вигідні умови для створення сучасних інфраструктур оздоровчого відпочинку та культурного дозвілля.

Одна з найвідоміших старожитностей Батурина – палацовий комплекс гетьмана Кирила Григоровича Розумовського, розташований над крутим берегом р. Сейм. Первісно комплекс включав головну споруду – палац, два флігелі, розташовані обабіч нього на деякій відстані, які поєднувались огорожею, та великий парк регулярного планування. Нині це єдина будівля, що залишилася від усього комплексу.

Про бажання будівництва своєї садиби в Батурині Розумовський писав у листі до Воронова: “...принужден нынешнего лета зачать каменный дом в Батурине. Материалы все да с излишеством готовы, да архитектора не имею”. Задля розбудови Батурина Розумовський створив спеціальну будівельну комісію на чолі з Андрієм Васильовичем Квасовим. З 1752 по 1757 рр. в Батурині працював архітектор Антоніо Рінальді, у 1758 році сюди прибули запрошені гетьманом архітектори Берталіотті та Джузеппе Венероні. Після від’їзду Розумовського до Петербургу будівництво палацу доручили Г.Н.Теплову.

3 грудня 1760 року К.Г.Розумовський подарував місце під будівництво Г.Н.Теплову, який розпочав будівництво власного будинку. Саме на цій території, яка в народі зветься Тепловка, і знаходиться споруда сучасного палацу – пам’ятки архітектури кінця ХVІІІ – початку ХІХ століть.

У 1772 році Теплов, після від’їзду на службу до імператриці Катерини ІІ, продав свою садибу К.Г.Розумовському. Згідно з текстом купчої “продал я К.Г.Розумовському дом мой... со всем строением каменным и деревянным построенным мною на земле уступленой мне от его же Сиятельства в 1760 году декабря 3 дня, яко тогда бывшего гетьмана, а при том с садом и прикупленными к оному дому двумя местами ланами…”

Очевидно, сам палац був спроектований Камероном на існуючих мурованих фундаментах (підвалах) будинку Теплова, згаданого в купчій. Тоді саме цим пояснюється ряд суттєвих розбіжностей планувальної структури підвалу та верхніх поверхів, які спостерігаються як у авторських кресленнях, так і в натурі.

Згідно з натурними дослідженнями, характеристики будівельних періодів мурування підвалів та верхніх поверхів споруди пам’ятки мають суттєві відмінності, які пояснюються різними за часом будівельними періодами споруди.

Будівництво палацу, за результатами досліджень різних істориків і дослідників, не має чіткої дати. Тому початкова дата пам’ятки відповідає 1799 р. – датуванню одного із комплектів креслень палацу, що знаходилися в архіві Репніна. Слід зауважити, що в листі К.Г.Розумовського до свого сина, датованого 1790 роком, вже згадується будівництво палацу в Батурині. Після смерті К.Г.Розумовського в 1803 році будівництво палацу (до кінця не добудований) зупинили.

У 1824 році пожежа, що тривала дві доби, зруйнувала споруду палацу. В 1887 році палац передали Київському військово-окружному відомству, після чого споруда повністю занепала.

Після рішення ХІV археологічного з’їзду, що відбувся в 1906 році, про невідкладні заходи щодо врятування Батуринського палацу в 1911 році пам’ятку передали “Обществу защиты и сохранения в России памятников исскуства и старины”. Під керівництвом архітектора Білогруда О. І. провели дослідницькі роботи, розробили проект відродження палацу та виконали реставраційні роботи в натурі. Суттєво проект Білогруда не відрізнявся від проектних рішень Камерона, за винятком двох парадних залів 2-го поверху, в яких О. Білогруд влаштував міжповерхові перекриття. Роботи з відтворення архітектури палацу продовжувалися до 1913 року. В ці роки палац передали військовому відомству Російської імперії. В 1917 році в комплексі Батуринського палацу планувалося розмістити інвалідний дім.

У серпні 1923 року споруда постраждала від сильної пожежі, внаслідок якої пам’ятка втратила дах, всі дерев’яні елементи, частково були зруйновані склепіння між підвалом та першим поверхом. Під час війни 1941-1945 років значних втрат зазнали фасадні стіни та архітектурно-декоративні елементи пам’ятки.

Наступні намагання відродити палац слід розділити на такі етапи:

1947-1948 рр. – консерваційні роботи згідно з проектними рішеннями, розробленими групою архітекторів тресту “Будмонумент” під керівництвом Н. Г. Терзієва. Проектні рішення не були реалізовані повною мірою.

1968 р. – розробка проектної документації щодо пристосування пам’ятки під піонерський табір групою архітекторів УСНРВМ під керівництвом І. Шмульсона. Проектні рішення не були реалізовані повною мірою.

1978 р. – проектна документація відтворення пам’ятки під піонерський табір виконана УСНРВМ, архітекторами В. Трегубовим, Л. Абдрахімовим.

1994 р. – розробка документації, що є частиною попередніх робіт із розробки програми розвитку заповідника для палацо-паркового ансамблю К.Г.Розумовського в Батурині, яка містила коротку історичну довідку, акти технічного стану будівлі, пропозиції щодо пристосування будівель комплексу під історичний музей комплексного профілю. У додатку надані експлікації основних приміщень музею і схеми їх розташування на поверхах будівлі.

2003-2007 рр. – реставрація палацу з метою створення в ньому Музею Гетьманської слави. Головним завданням Музею Гетьманської слави має бути гідне, ґрунтовне і всебічне розкриття славетної сторінки нашої історії – доби Гетьманщини (політична ситуація, соціально-економічний розвиток, культурний аспект), життя та діяльності видатних державних, культурних діячів України – Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Петра Дорошенка, Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи, Дмитра Туптала, Пилипа Орлика, Кирила Розумовського та інших. Музей зможе показати гетьманську столицю – Батурин, формування розуміння власних здобутків, національних досягнень, служіння відродженню національної культури, формування почуття патріотизму та історичної свідомості, самостійного мислення та самоповаги. Музей Гетьманської слави має засвідчити усьому світові, що українці є спадкоємцями славного історичного минулого, неоціненних скарбів матеріальної культури, високодуховних традицій і моралі.

Експозиція Музею Гетьманської слави фактично має органічно вписуватися в інтер’єри палацу кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст., які будуть відтворені згідно з функціональним призначенням кожної кімнати. Креслення Батуринського палацу, які знаходяться в архівосховищах Російського музею архітектури ім. А. В. Щусева за підписом “прожектировал архитектор Камерон”, зберегли інформацію про функціональне зонування кімнат палацу (експлікація на французький та російській мовах).

Головні рішення даного проекту реставрації направлені на відтворення планувальної структури згідно з проектними планами Ч. Камерона та реставрацію архітектури пам’ятки на ІІ будівельний період – 1799-1803 рр.

Головна концепція проекту реставрації та пропозиції з пристосування – це максимальне відтворення історичного образу пам’ятки з оздобленням інтер’єрів, наближеним за характером архітектурно-декоративних та стильових рішень до творчого надбання Ч.Камерона, які в свою чергу є характерними для палацових споруд кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. Концепція відтворення інтер’єрів, на яких базується проект сучасного використання пам’ятки, передбачає відтворення їх історичного образу.

Реставрація палацу з використанням його під Музей Гетьманської слави проводиться за ініціативи Президента України Віктора Андрійовича Ющенка, який вже п’ять років послідовно відроджує історію та пам’ятки Гетьманської столиці. Це палац Гетьмана і саме в ньому буде історично справедливо гідно представити славетну сторінку нашої історії.

Ми звертаємось до всіх патріотів України з проханням долучитися до справи відродження Батурина, реставрації палацу Гетьмана, створення Музею. Це прояв передусім самоповаги.

Наші реквізити:

Код ЄДРПОУ 22814631

Батуринський державний історико-культурний

заповідник ”Гетьманська столиця”

Р/р 35226009001967

ГУДК м. Чернігів

МФО 853592

Запрошуємо вас відвідати Батурин, пройти стежками, що пам’ятають поступ гетьманів Івана Мазепи та Кирила Розумовського, послухати пізнавальні та цікаві розповіді екскурсоводів. Тоді ви на все життя захопитесь історією гетьманської столиці.